Чи не вперше в новітній історії України депутат може понести відповідальність за антиукраїнську діяльність. Чому це важливо
Вчора нарешті парламентський Комітет з питань національної безпеки та оборони запустив процес виключення з нього Надії Савченко. Звичайно, це ще не є саме виключення, бо потрібне голосування всього парламенту. А до цього — ще й треба, щоб постанова пройшла горнило Регламентного комітету. А як показує історія з Вадимом Новинським — це далеко не така вже й проста справа.
Але цей крок важко переоцінити — мабуть, чи не вперше в новітній історії України депутат може понести відповідальність за антиукраїнську діяльність. Адже навіть ситуація з колишнім головою фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим не є подібною. Бо його судять тоді, коли в нього вже немає депутатської “корочки”. Тут же мова йде про діючого народного обранця. І це є прецедент величезної ваги.
Майже одноголосно один з найважливіших комітетів Ради з питань безпеки та оборони виступив за те, щоби Надія Савченко перестала бути його членом. За що — очевидно. За, фактичну колаборацію з проросійськими терористами та систематичну діяльність проти України.
Думаю, про те, що ця пані повністю в своїх словах та діях солідаризується з Кремлем повторювати не варто. Залишається питання — чому? Чи то тому, що вона не надто далека, чи тому, що є вже, фактично, агентом впливу агресора — однозначної відповіді нема й навряд буде.
Нарешті прокинулася й СБУ. Служба безпеки таки знайшла в собі сміливість заявити про те, що вчорашній герой всія України не має жодного права займатися заручниками. Не кажучи вже про публікацію списків людей, що досі сидять в полоні російських терористів.
Звичайно, треба розуміти, що до реального виключення Савченко з комітету й позбавлення її доступу до державної таємниці — ще досить далекий шлях. На цій темі попіаряться всі, кому не лінь. Проросійські сили влаштують вий про “порушення прав на іншу думку”.
Чергові грантожери покричать про “порушення прав людини” чи ще там щось, як-от Human Right Watch у випадку з телеканалом “Дождь”. Нотаріально завірені патріоти піднімуть це питання на щоглу як прапор і запишуть собі у величезне досягнення.
Однак як би там не було — цей прецедент позбавлення права депутата, що себе повністю дискредитував, доступу до чутливого питання національної оборони, є конче важливим.
Дуже повільно, через війну, кров, смерті, Україна приходить до усвідомлення того, що себе треба захищати на всіх рівнях. Що народні депутати — це не каста обраних, яким можна все. Говорити речі, від яких в’януть вуха, а потім спокійно йти пити коньяк до парламентського генделику з тим, з ким щойно чубився.
Якщо все вдасться, це буде перший подібний прецедент — коли діючого народного депутата притягають хоч до якоїсь відповідальності за антиукраїнську позицію. Хоча, якщо чесно, якби не останні публікації цією колишньою бранкою Кремля списків українських заручників та російських бандитів в українських в’язницях, навряд би до цього дійшло. Але вона зробила все, щоб навіть такий неповороткий орган як Верховна Рада почав реагувати.
Звичайно, треба розуміти, що ким би там не була Надія Савченко, але вона — не з тієї пісочниці, звідки походить 90 % українського політикуму. Тобто, вона не є “комсомольцем 1980-х”, не є прямим ставлеником олігархічних груп, не проходила горнило української політики. Саме тому є цілком реальні шанси, що її таки віддадуть на розтерзання.
Вона або через власну дурість, або через дурість своїх кураторів так підставилася за останні місяці, що не розірвати її було б величезною дурістю. Так, звичайно, у Віктора Медведчука, з яким її пов’язують, є прекрасне неформальне представництво в Раді. Але відкрито за неї навряд хтось ризикне виступити. Опоблок — тому що вона не їх протеже, а реальні люди кума Путіна просто не захочуть, що називається, “палитися”.
Тому виключення Савченко з комітету виглядає дуже навіть реалістичним. Як і можливе притягнення її до кримінальної відповідальності, про що активно говорять члени безпекового комітету. Он навіть грозяться зробити відповідне подання до Генеральної прокуратури.
Та це якраз та ситуація, коли її особистість та дії набагато менш важливі за, повторюся в чергове, прецедент. Бо в Україні отримати депутату хоч якось на горіхи до цього моменту можна було хіба за те, що ти не поділився. З кимось, хто зараз при владі. Згадайте — починаючи з Лазаренка, завжди каміння спотикання було в грошах. А тут — нарешті, мова пішла про принципи та роботу проти країни.
Тож, як не крути, пані Савченко — все ж таки унікальний феномен. Вона примудряється чи не у кожному своєму русі робити речі, які буквально ламають усталені схеми українського політикуму.
Залишається сподіватися, що й в цьому випадку схема не спрацює, а людина, що встигла за півроку зробити чимало шкоди країні, хоча б не матиме можливості їй шкодити надалі. А бажано — втратить мандат, який дозволяє їй говорити від імені українського народу. При цьому, роблячи речі, які ведуть цей народ до катастрофи та самознищення.
Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.
Шукайте деталі в групі Facebook