На зимівлі у Яцковецькій штольні на Хмельниччині, де планують створити зоологічний заказник, виявили надзвичайно рідкісний вид кажанів – нічницю Бехштейн або ж нічницю довговуху.
Цей вид кажанів включений до Червоної книги України, і загалом в Україні відомо всього про кілька десятків знахідок цього рідкісного виду.
Має типові ознаки: тонкий і гострий траґус, шпора без епіблеми, в обох щелепах по 2 малі премоляри, болона кріпиться при основі пальців. Ключові видові ознаки: передпліччя 40–44 мм, вуха довгі (23–27 мм), їхня довжина перевищує половину довжини передпліччя, – зазначено у Червоній книзі України.
Теплолюбний вид, умовою успішної зимівлі якого є висока відносна вологість повітря. Осілий, здійснює тільки локальні міграції від місць літування до місць зимівлі. Великих скупчень не утворює ні взимку, ні влітку. Політ повільний, полює на дрібних нічних комах, переважно на галявинах, просіках, узліссях. Формує виводкові колонії. Плодить раз на рік, в середині червня, по одній малечі. Статевозрілим стає на другий рік життя. Живе до 10 років. Один з природних регуляторів чисельності комах та індикатор букових пралісів.
За понад 10 років моніторингу в Яцковецькій штольні виявили цей вид вперше. Загалом він дуже рідкісний. На території НПП «Подільські Товтри» його реєструють раз на 1-2 роки під час зимівлі. В Україні, в середньому, це одна знахідка на рік. Всього ж відомо 20-30 випадків знахідок нічниці Бехштейна в Україні, – розповів науковий співробітник Національного природного парку «Подільські Товтри» Михайло Дребет.
Науковець зазначає, що важливими осередками для проживання нічниці довговухої є лісові масиви. Цей вид характерний для змішаних лісів південно-західної Азії. Проте європейські популяції нічниці довговухої надають перевагу листяним буковим та дубовим лісам з наявністю чималої кількості старих дуплистих дерев. Букові та дубові ліси складають значну частину середовища проживання цих тварин.
Це дуже рідкісний вид, який потребує збереження. Саме тому вкрай важливо під час лісогосподарських заходів залишати у лісах достатню кількість старих дуплистих дерев, оскільки кожна окрема колонія використовує кілька десятків таких дерев. І, безперечно, охорона виду передбачає створення окремих охоронних територій та заповідних зон, – зазначив Михайло Дребет.
Фото Михайло Дребет
Шукайте деталі в групі Facebook