Одна жінка потрапила в лікарню — дуже важко захворіла. І лежала там, бліда й худа і не могла навіть очі відкрити.
Її, звичайно, лікували, але вже очікували на сумний фінал. І прийшов професор із лікарями на огляд, подивитися на цей важкий випадок і колегам показати. І запитав у пацієнтки, чи немає вона якихось бажань. Хоча зазвичай запитують про скарги. І жінка тихо прохрипіла: «дайте мені дзеркальце! І маринованого огірка!». Професор засміявся і сказав, що пацієнтка обов’язково одужає! Уже почала одужувати! У неї є бажання, а отже, усе гаразд! Дайте їй дзеркало, огірок і все, що вона захоче. Поки людина щось хоче — вона живе. А коли нічого не хоче — це найнесприятливіша ознака. Живі постійно чогось хочуть: дзеркальце, огірок, щоб поцілували, будинок побудувати або начальнику в очі правду сказати. Зачіску зробити або з’їсти тістечко. І жінка одужала і знову стала працювати в телекомпанії. І мені цю історію розповіла, а я — вам. Хоча буддисти радять від бажань відмовитися, щоб швидше завершити це тяжке земне життя. І знайти спокій. Але якщо ви собі не ставите це за мету, то подумайте про свої бажання. І виконаєте ті, які нешкідливі й можливі. Бажання — це життя.
Анна Кір’янова
Шукайте деталі в групі Facebook