Як Україна та Польща дали ляпаса Путіну

Дві країни підписали угоду про взаємодію своїх газотранспортних систем через інтерконектор. Мета – транспортування газу через “норвезький коридор” в напрямку Східної Європи.

760974

Україно-польські стосунки не є безхмарними. І так званий “марш орлят”, що пройшов 10 грудня, є тому підтвердженням. Одні польські медіа, як, наприклад, сайт Рrzemysl.naszemiasto назвали акцію правих радикалів “патріотичною демонстрацією”, натомість інші – зокрема, Інтернет-ресурс Prostir.pl – об’єктивно описали, як у лавах мітингувальників лунали гасла “Смерть українцям!”. А були й ті, хто надрукував заяву прем’єра Польщі Беати Шидло, котра вважає, що неприпустимо “ставити під сумнів кордони Польської Республіки і закликати до агресії проти української меншини в Польщі і громадян України” (цитує чиновницю польська “філія” порталу Avaaz.org).


“Марш орлят”. Не найприємніший епізод в історії україно-польських взаємин, але й, на щастя, не найголовніший

 

Однак наш сьогоднішній огляд преси не про “марш орлят” і не про загострення польської неприязні до українців. Зведемо “зраду” до мінімуму, зосередившись натомість на перемозі. А вона в україно-польських стосунках дійсно є. І місцеві ЗМІ приділяють їй належну увагу. Але спочатку декілька попередніх зауважень.

Маленька газова інтерлюдія

Як відомо, Росія та її всюдисущий “Газпром” надзвичайно зацікавлені у реалізації проекту під назвою “Північний потік-2”. Це – магістральний газогін, що мав би пролягати Балтійським морем і поєднувати Росію та Німеччину. Цей проект було узгоджено минулого року російським Газпромом та кількома європейськими енергетичними компаніями. Однак у березні цього року вісім членів ЄС виступили проти розширення Північного потоку, серед них – Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина і Чехія.

Цим “фрондерам” вдалося схилити на свій бік Європарламент, котрий в жовтні цього року на пленарній сесії у Страсбурзі схвалив доповідь, де йшлося про те, що “Північний потік-2” суперечить інтересам Євросоюзу. І навіть несе у собі “геополітичну загрозу”. А лідери України та Польщі – Порошенко й Дуда – пообіцяли унеможливити рішення, яке б збільшувало залежність України й Польщі від російського газу. Солідарність з даного питання проявили і країни Балтії, де роль арбітра взяла на себе Литва, чий президент Даля Грибаускайте ініціювала колективний лист на ім’я голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера із закликом “не дати Москві розколоти ЄС зсередини”.

Проросійське видання Rubaltic віщало з цього приводу, що “спроби Польщі, України і країн Балтії протидіяти реалізації європейського газового проекту ні до чого не приведуть, зважаючи на його підтримку основними грандами ЄС – Німеччиною та Францією, а також завдяки прагматизму ЄК. Торпедування периферійними членами ЄС важливого з економічної точки зору інфраструктурного проекту може привести лише до зворотної реакції – скорочення по лінії ЄК грантів і фінансових дотацій провідникам американських інтересів в Європі”.

Однак не так сталося, як це гадалося Кремлю. Польща представила проект нового газопроводу “Північні ворота” – “Northern Gate” (іще його називають “Норвезьким коридором”), який транспортуватиме газ з шельфу Норвегії через Данію до Польщі. Про це же в жовтні цього року писав ресурс Euractiv.com.

Презентуючи цей проект, польський уряд заявив, що його країна хоче замінити поставки газу з Росії поставками з Заходу. Отже, план такий: до Польщі надходитиме 10 мільярдів кубічних метрів норвезького природного газу, який звідти може бути перенаправлений до інших країн Центральної Європи, таких, як Чехія, Словаччина, Угорщина, країни Балтії та Україна. Уряд Польщі також заявляє, що ним були проведені зустрічі на всіх політичних рівнях, в тому числі на рівні лідерів Норвегії і Данії, і з політичної точки зору немає жодних перешкод для реалізації проекту.

Єврокомісар з енергетики Марош Шефчович, який виступив на слуханнях з даного питання, заявив, що ЄС наразі позитивно оцінює цей проект. Техніко-економічне обґрунтування проекту буде готове до кінця року, і вже 2017 року відбудеться його презентація. Але це ще не кінець історії.


Норвегія. Країна, котра стала найбільшим постачальником газу в Західну Європу у 2014-2015 роках, витіснивши Росію на друге місце

 

Щоби успішно здійснювати проект “Норвезький коридор”, Україна та Польща зістикували свої газотранспортні системи. Офіційно це прозвучало так: український оператор “Укртрансгаз” та польський Gaz-System підписали Угоду про правила взаємодії з метою з’єднання транспортних систем обох країн через майбутній інтерконектор Польща – Україна.

Запланований газовий інтерконектор включає в себе будівництво нового газопроводу між вузлом газу “Германовичі” на польській стороні та “Більче-Волиця” на українській стороні. Організатори проекту очікують, що інтерконектор дозволить збільшити пропускну здатність до максимум 5 млрд м3/рік у 2020 році, коли також буде завершено розширення національної газотранспортної системи в Польщі.

Так виглядає україно-польський інтерконектор у фактах та цифрах. Інфографіка lb.ua

Інтерконектор, по суті, відкриє для України “Північні ворота”. Якщо все станеться саме так, як це заплановано зараз, важливість події неможливо переоцінити. Бо хоча ми й відзначили у листопаді цього року першу річницю незалежності від російського газу, незалежність ця була і є доволі умовною. Адже Україна як закуповувала російський газ, так і продовжує його закуповувати. Лише не напряму у РФ, а шляхом реверсу. Тоді як реалізація “Northern Gate” дійсно диверсифікує поставки газу в Україну. Вперше за останні 25 років.

Сторожа “Північних воріт”

Тему інтерконектору польські ЗМІ висвітлюють цілком позитивно. Що, звісно, не може не радувати. “9 грудня в Брюсселі пройшла конференція “Центрально-Європейський день енергетики”. Під час неї оператор польських магістральних газопроводів Gaz-System демонстрував, наскільки проект “Норвезький коридор” є привабливою пропозицією для регіону. Учасники конференції погодилися, що російський постачальник не заслуговує довіри, і що подача газу має бути зосереджена на Польщі та Україні, а не на сумнівному “Північному потоці”, – пише видання Сire.pl.

Реалізація проекту дозволить суттєво підвищити рівень диверсифікації джерел постачання газу в Україну й створити транспортний коридор, здатний забезпечити інтеграцію регіонального ринку природного газу, а також укріпити солідарність між ЄС та енергетичним співтовариством (…) Обидва оператори мусять зробити все можливе заради забезпечення реалізації проекту,
– підкреслює сайт Gazownictwo.wnp.pl.

Аналогічні плюси “Норвезького коридору” відзначає і Rzeczpospolita. Газета пише про диверсифікацію постачання газу в Україну, згадуючи й про можливість створення більш гнучкої інфраструктури ринку, появу якої здатен забезпечити новий вузол газогону. “Отримані в результаті економії ресурси мають забезпечити позитивний вплив на конкурентоздатність та привабливість регіону для потенційних учасників ринку”, – говориться у її статті.

До цих пір газогони проходили по осі Схід-Захід. Але з’явилися нові проекти. Країни Центральної та Східної Європи почали відчувати свій взаємозв’язок (…). Ми бачимо підвищений інтерес з боку України, що робить нас дуже щасливими. Це серйозна передумова для нового проекту. Прогнози на найближчі роки є дуже багатообіцяючими. Ми налаштовані на розвиток,
– цитує слова директора відділу розвитку Gaz-System Пола Якубовського портал Biznesalert.pl.

“Польська нафтогазова компанія попереджає, що зростаюче домінування Газпрому загрожує нашому регіонові”, – із таким підзаголовком вийшла стаття на сайті Польського радіо, котре нагадує читачу: Польща та Україна виступають проти розширення російського “Північного потоку”.

Цей трубопровід мав транспортувати газ до Центральної Європи. Натомість, після оприлюднених цьогоріч планів, стає зрозуміло, що він постачатиме газ не лише до Західної Європи, але, в першу чергу, до Східної Європи. Фактично, це означатиме, що російський газ замість пливти зі Сходу до Центральної Європи, буде пливти з Заходу, тобто Німеччина стає центром розподілу російського газу,
– зазначається на сайті.

Нам своє робить

Спільна ініціатива Польщі та України, звісно, не могла не привернути увагу “ввічливих людей” з півночі. Тільки от ввічливими вони традиційно не були. Спочатку зазирнули цікавим оком у наші газосховища і дійшли висновку, що палива на цю зиму українцям точно не вистачить – так, принаймні, вважає російський “Труд”.

Київ замерзає – підтакує йому Lenta.ru, просторікуючи про те, що опалювальний сезон в Україні буде зірвано, а відтак холод змусить “українську владу вести перемовини про російський газ”. Або ж українці знову крастимуть паливо у Росії – вкидає свої п’ять копійок Life News.

Тим часом Путін не дозволить, аби проект “Північний потік-2” було зірвано – дарма, що “деякі країни” чинять цьому супротив, віщають “Ізвєстія”. При цьому газ, який піде цим трубопроводом, буде на 50% “дешевшим за оплату українського транзиту”, переконує “Утро”.

От тільки незрозуміло, чому в очікуванні дивідендів від “Північного потоку”, кожна друга стаття росмедіа присвячена зростанню цін на нафту, на яке “країна-бензоколонка” молиться як ніколи активно. Втім, перспективи світових цін на нафту – це вже зовсім інша історія, яку ми розповімо іншим разом.

Автор: Наталія Лебідь

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...