Є у мене один знайомий, Василем звуть. Працював мужичок в місцевій компанії, таксистом звичайним. Спочатку автомобіль в оренду брав, після власний придбав. Кіа Ріо старенька, універсал 2009 року.
І раптом Вася приїжджає на новому «Сітроені». Блищить машинка, переливається новою фарбою на світлі.
«Звідки взяв, колись?» – пристали до мужика.
«Одружуюся!» – урочисто заявляє Василь.
«Нууу, альфонс, йо-майо!» – розчаровано відстали.
Вася і справді одружився. Наречена з багатої сім’ї, плюс від колишнього чоловіка статки залишилися після розлучення. Переїхав Василь до дружини в будинок. Будинок великий, палац цілий. Охорона, прислуга, відеоспостереження. Всі справи, в загальному.
Але що найцікавіше, так це те, що таксувати він не кинув! Машина нова, життя нове, а таксує як і раніше!
«Вася, навіщо тобі це потрібно?» – запитуємо.
«Ну я з 18 років таксистом працюю, як тільки повнолітнім став і права отримав! Ну не можу я вже без цього!» – каже.
«Дивись, дружина запідозрить чого, вижене!» – сміємося.
“Вона не проти. Навпаки, схвалює. Каже, що я, як справжній чоловік, гроші заробляю. Без діла не сиджу. Нехай трохи, але все ж. Цінує, в загальному!» – гордо заявляє.
І ось що тут заперечити? А й справді, молодець? Інший би вже з глузду з’їхав від щастя, сів би на диван і почав дорогі коньяки попивати. А цей… Ні, працювати буду!
Шукайте деталі в групі Facebook