Марічці вже 30-й рік минув, а заміж ніяк. От і вирішила Лариса Іванівна, мама дівчини, допомогти. Якби знала, чим все закінчиться!

Кожна дівчина мріє вийти заміж. Та в кожної своя доля, від якої “не втечеш”.

Марічці ніяк не щастило з другою половинкою. Не клеїлося, і все тут, хоч і була вона доволі красивою дівчиною. 

Мати її, Лариса Іванівна, вже й не знала, що робити і до кого звернутися.

Все-таки дівці напередодні стукнуло тридцять років, вже четвертий десяток пішов, а вона все ще незаміжня.

Місцеві, сільські, вже стали над нею жартувати, хто і зі злим умислом, аби зачепити за живе.

Марічка ночами сльози лила в подушку, все частіше про самотність стала говорити.

Лариса Іванівна же нишком бігала по бабках.

Все у них випитувала, думала, може, вінець безшлюбності який на доньці, але ті в один голос заявляли, що скоро дівці бути дружиною.

Лише одна старенька, дев’яносторічна баба Доня, тільки рукою махнула й кинула:

Недовго вона дружиною пробуде. Може, і не варто тоді починати?!

Однак Іванівна тільки матюкнувся і побігла дочки радісну новину повідомляти.

Але коли прибула додому, то побачила високого незнайомця в будинку.

Виявилося, це був колишній однокласник Маринки – Ілля.

Хлопець теж до своїх тридцяти років ще не був жодного разу одружений.

З Іллею і стала зустрічатися дівчина, а через півроку хлопець зробив їй пропозицію.

День весілля Лариса Іванівна чекала з нетерпінням.

Все-таки єдина дочка, у якої і так доля не складалася, нарешті стане дружиною.

Святкувати вирішили в місцевій сільській їдальні.

Мати розривалася між домом і їдальнею, поки молоді каталися по селу.

Ти чого твориш?! – сплеснула жінка руками, побачивши, як Палажка, дочка сусідки, миє підлогу в будинку. – Хто ж тебе просив?!

Ти чого кричиш, Іванівна? – повненька Таїсія висунула ніс з кухні. – Ми їй тут порядок наводимо, а вона ще гарчить!

Та хто підлогу мити просив? Адже не можна! – завила мати.

Чого це? – Таїсія застигла в дверях з пирогом в роті.

Прикмета така … повернеться назад, ой, чую.

Та ну тебе, – пробубніла Таїсія, – тільки почали, – і вирвала з рук дочки мокру ганчірку.

Однак Ілля і Маринка не прожити разом і двох місяців. Чоловік став пuтu і бuтu дружину.

Незабаром Марічка повернулася назад в дім до матері. Хто знає, збіг це чи і справді прикмета працює?

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.