Менше тижня залишилося до переведення годинників — в неділю Україна повинна перейти на зимовий час. Коли у нас може зникнути ця традиція і як годинниковий ритуал впливає на організм українців.
Година назад
Стрілки годинника переводять на годину тому 28 жовтня о 4:00. Традиція ця існує в Україні з 1981 року — саме тоді в СРСР з’явилася практика переходу на зимовий і літній час.
У світі робити це почали набагато раніше — в 1916 році Німеччина почала переводити годинник, щоб економити вугілля. Через рік до цієї ідеї прийшли в Великобританії, а ще через два — в США.
Сьогодні близько 80 країн переводять годинник, аргументуючи це економією електрики. Але, наприклад, в Євросоюзі вже працюють над відмовою від переходу — останній переведення годинників відбудеться 31 березня 2019 року.
Масштабне опитування показав, що 84% з 4,6 млн опитаних європейців хочуть скасування процедури переведення годинників — затія, за їхніми словами, себе вже давно зжила. Задумалися про це і в українському Міністерстві економічного розвитку.
«Економічне обгрунтування і інформація про зменшення споживання електроенергії при переході на літній час у нас відсутні», — кажуть у відомстві.
Відмова від переведення годинників
За словами енергоексперта Антона Ковалишина, розрахунки показують, що за оцінками різних країн перехід на літній або зимовий час дає економію від 0,2% до 2%.
«А розрахунки деяких країн навпаки показують перевитрата енергії до 4%. Так що для економії енергії можна вдатися до більш дієвих рішень. Наприклад, замінити лампочки на енергоефективні», — говорить він.
На думку політолога Володимира Фесенка, після того як в ЄС приймуть рішення піти від переведення годинників, не залишиться вибору і у нас:
«Ми входимо в цьому плані в єдиний процедурний процес ЄС. Інакше ми опинимося в складній і заплутаній ситуації — ми, в цьому плані, прив’язані до ЄС».
Ризики: невротики і сердечники
Психолог Ірина Данченко говорить, що перехід на зимовий час практично не впливає на здоров’я українців:
«Зміщення всього на одну годину навряд чи якось помітно відіб’ється на здоровій людині. Але людям з неврозами або депресією загрожувати може — через зменшення світлового дня знижується вироблення серотоніну — гормону щастя.
Щоб уникнути цього, потрібно, наприклад, хоча б на 15 хвилин раніше лягати спати. Це дозволить «підтягнути» біоритми».
Терапевт Юрій Бітченко зазначає: серйозних досліджень на цю теми у нас не проводили.
«Але навіть така зміна ритмів може погано позначитися на імунітеті. Для цього приблизно за кілька днів варто особливу увагу приділяти вітамінів — це дозволить амортизувати ефект переходу на зимовий час.
Людям із серцево-судинними захворюваннями в цей період теж варто бути напоготові і на якийсь час відмовитися від зайвих фізичних навантажен «, — розповідає він.
Шукайте деталі в групі Facebook