Всесвітній фонд дикої природи (WWF) оприлюднив звіт “Жива Планета 2016“, в якому йдеться про приголомшливі зміни у навколишньому середовищі, що відбулись під впливом діяльності людини за останні півстоліття. Пропонуємо вам ознайомитись з цими даними для кращого розуміння масштабів катастрофи та необхідності змін у ставленні людини до природи.
Згідно зі звітом WWF “Жива Планета” 2016″, за останні 50 років ми вже втратили 58% чисельності популяцій хребетних тварин світу. Людство споживацьки ставиться до Планети, надмірно використовуючи ресурси, які вона може надати. На даний момент нам потрібно 1,6 планет, щоб задовольнити наші потреби, а у нас є лише одна, та її природний капітал обмежений. Заради майбутнього потрібні спільні рішучі дії, глобальні зміни у всіх сферах нашого життя.
“Зараз ми спостерігаємо, як дика природа зникає з нечуваною швидкістю, і це тільки впродовж життя одного покоління”, – каже Марко Ламбертіні, Генеральний директор WWF International.- “Це стосується не тільки видів тварин, яких ми всі любимо. Біорізноманіття формує основу здорових лісів, річок та океанів. Будуть знищені ці види – екосистеми почнуть руйнуватися, а з ними зникатиме чисте повітря та вода, їжа та сприятливі кліматичними умовами, які ці природні системи створюють для нас. На щастя, у нас є інструменти для вирішення цієї проблеми. Людство повинно почати застосовувати їх вже зараз, якщо ми дійсно хочемо зберегти живу планету, щоб вижити та процвітати”.
На порозі нової геологічної епохи
Звіт “Жива Планета” базується на широких наукових даних. Він відстежує більше 14000 популяцій хребетних тварин більш ніж 3700 видів за період з 1970 до 2012.
Ключові загрози видам, зазначеним у звіті, прямо пов’язані з людською активністю, включно із втратою місць існування, деградацією та надмірною експлуатацією дикої природи. Згідно думки відомих вчених світу, планета вступає у повністю невідому стадію своєї історії, де людство є основним фактором змін на Землі, і не виключається шоста хвиля масового вимирання. Дослідники назвали цю нову геологічну епоху Антропоценом.
Найбільше вражає втрата прісноводного біорізноманіття світу: зниження чисельності популяцій прісноводних видів на 81% у період з 1970 по 2012 рік. Наприклад, ріка Дунай втратила з кінця 19-го століття 80% своїх природних заплав і боліт, разом з ними – більшу частину свого біорізноманіття.
Наразі, в Дунаї, в тому числі в українській частині, досі існують життєздатні популяції диких осетрових риб, але вони стрімко скорочуються. “WWF пропонує інфраструктурні рішення, що зменшують вплив на річки та водно-болотні угіддя, та застосування підходу “працювати разом з природою”. Вони здатні забезпечувати навіть більше вигід для людини, ніж звичайні руйнуючі практики. Як приклад можна навести відновлення заплав для зниження ризику повені”, – каже Андреас Бекманн, Директор Дунайсько-Карпатської програми WWF.
Підштовхуючи планету до межі
Звіт “Жива Планета” 2016 оцінює масштаб та вплив людської діяльності на нашу планету. Дослідження, проведене Стокгольмським Центром Стійкості (Stockholm Resilience Centre) спільно з партнерами, показує, що людство вже перейшло чотири з дев’яти планетарних меж – безпечних порогів критичних земних процесів, що підтримують життя на планеті.
У звіті також наведене дослідження від Global Footprint Network, в якому йдеться, що людство зараз використовує ресурси 1,6 планет, щоб мати товари та послуги, якими ми користуємося щороку. Але в нас є тільки одна планета і її природний капітал обмежений. Необхідна кількість планет різниться для різних країн світу, в залежності від ступеню економічного розвитку та рівню споживання. Україна, як і інші сусідні країни Європи, такі як Болгарія, Угорщина, Словаччина, близькі до світового середнього показника.
Вороття немає?
Ще не все втрачено. Якщо нам вдасться запровадити необхідні критичні зміни, винагорода буде грандіозною. На щастя, нам не треба починати з нуля. У декількох країнах уже вдалося підняти стандарти життя населення, використовуючи ресурси не настільки інтенсивно, як у промислових країнах. Що більше, світ поступово досягає міцного консенсусу щодо напряму, в якому нам слід рухатися. У 2015 році було прийнято програму “Цілі сталого розвитку-2030”. На Паризькій конференції з питань клімату (COP21) у грудні 2015 року 195 країн підписали міжнародну угоду щодо боротьби зі зміною клімату.
“Хоча прогнози щодо стану довкілля достатньо песимістичні, хочеться, щоб наше усвідомлення негативної реальності призвело до позитивних і активних кроків заради збереження нашої планети ЖИВОЮ. Оберніться навколо, рядом точно є люди, які поділяють ваші погляди екодружнього стилю життя, об’єднуйтесь, допомагайте іншим зрозуміти. Невеличкими кроками і справами, своїм особистим прикладом доДАЙТЕ ЖИТТЯ нашій планеті”, – говорить Олена Тарасова-Красієва, координатор WWF в Україні.
Зрештою, людина ще ніколи не досягала такого всеохопного розуміння масштабу нашого впливу на планету, усвідомлення того, як взаємодіють ключові екологічні системи, або як ми можемо ними керувати. Швидкість, з якою ми наближаємося до сталого суспільства, є ключовим фактором при визначенні нашого майбутнього.
Залучати і підтримувати важливі новації, дозволяти їм швидко адаптуватися на світовій арені – дуже важливо. Сталого розвитку, рівноправної домівки для людей і природи можна досягти набагато швидше, якщо більшість населення Землі зрозуміє цінність і потреби нашої дедалі вразливішої Землі.
Дунайсько-Карпатський регіон та Україна
Протягом останніх двох сторіч чисельність та розповсюдження великих хижаків у Європі значно скоротилися, у першу чергу, через людське втручання, таке як полювання та втрата місць існування. Однак, протягом останніх кількох десятиріч ця тенденція змінюється, у першу чергу завдяки Директивам ЄС щодо птахів та оселищ, котрі сформували основу охорони природо в Європі.
“Повернення великих хижаків, включно з ведмедями, рисями та вовками, показує, що природа може відновлюватися, якщо це підкріплене політичною волею, далекоглядною законодавчою базою та широким колом відданих учасників. Наприклад, румунський уряд нещодавно вирішив заборонити трофейне полювання на великих хижаків”, – каже Андреас Бекманн.
Але за оцінкою WWF, приблизно половина унікальних незайманих та старовікових лісів Карпатських гір була втрачена за останню декаду. Погано спланований розвиток інфраструктури, від мототреків до лижних курортів, таких як Національний парк Пірін у Болгарії та інші, призводить до непотрібної втрати та фрагментації природних місць існування.
Та все не так погано. У співпраці WWF з державними лісництвами та приватним сектором вдалося забезпечити стале лісокористування, сертифіковане Лісовою Опікунською Радою (Forest Stewardship Council, FSC), для 3 млн гектарів лісу в Центральній та Південно-Східній Європі. В шести країнах регіону на річках Дунай та Драва збережено та відновлено багато водно-болотних угідь та річкових систем. WWF та партнери продовжують реінтродукцію бізона в Карпатах та впроваджують багато інших природоохоронних проектів в Україні та інших країнах Дунайсько-Карпатського регіону.
Шукайте деталі в групі Facebook