У Харкові днями завершив роботу Міжнародний форум AGROPORT-2016, що проходив під егідою ООН і був організований бізнесовою групою DCH Олександра Ярославського.
Там і пролунала давно очікувана у колі аграріїв новина: 2017 рік має всі шанси стати роком відродженого харківського трактора.
Правда, для цього лишилося владнати низку правових колізій і запустити саме виробництво.
Фахівці вперше заговорили не про згаяний потенціал, а про реальний шанс повернення машинобудівного гіганта з тривалого простою.
Потреба вітчизняного аграрного сектору в новій техніці з кожним роком стає все актуальнішою.
Повний пакет
Про те, що бізнесмен Олександр Ярославський вирішив стати власником контрольного пакета акцій ХТЗ, стало відомо ще весною.
Саме тоді один з акціонерів підприємства, австрійський інвестор Зігрід Вольф запропонував йому викупити 29 відсотків своїх активів, оскільки остаточно втратив цікавість до цього проекту.
Харків’янин погодився і навіть заявив про свій намір підняти фактично «лежачий» гігант, але доля цієї частки півроку залишалася невідомою.
І ось нарешті сталося.
Відкриваючи AGROPORT-2016, бізнесмен повідомив, що вже провів з австрійським колегою необхідні переговори і після проходження всіх етапів перевірки Антимонопольним комітетом може назвати свою групу власником 91,76 відсотка акцій ПАТ «Харківський тракторний завод».
Решта частки розподілена між міноритаріями кількістю близько 20 тисяч осіб, які навряд чи серйозно впливатимуть на виробничу політику господаря.
«Ми на шляху до концентрації», — сказав Ярославський, назвавши цей процес «ще одним кроком на шляху до реалізації проектів відновлення і оздоровлення ХТЗ».
Мовляв, усі важелі у нас для цього є. Залишилося тільки завершити всю судову тяганину. «Хотілося б, щоб у Новий рік ми в’їхали на новому тракторі», — додав він.
З цим якраз не все просто. У березні робота заводу, включаючи проведення фінансових операцій, була повністю заблокована правоохоронними органами.
Тому на зібранні кредиторів було прийнято рішення розпочати процедуру досудової санації, план якої через місяць затвердив Господарський суд Харківської області.
Але, незважаючи на це, правоохоронці не залишають спроби блокувати роботу підприємства, що гальмує початок повномасштабного старту.
Пошук «захисту» на столичному рівні спричинив публічну дискусію, свідками якої, зокрема, стали учасники Міжнародного інвестиційного форуму, що проходив недавно у Харкові.
«Завод зараз не працює нормально, — сказав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. — Ярославський придбав пакет акцій ХТЗ, він його «підніме» (для нього це «підйомна» вага), але «підняти» він не може. А все тому, що третій місяць поспіль у нас перебуває державна служба, яка ставить тисячу й одне запитання. У результаті кілька тисяч чоловік великого промислового гіганта країни вимушені простоювати. Я думаю, що за результатами недавнього обговорення у Президента України ми цю проблему швидко вирішимо».
Реалістичність таких прогнозів підтвердив згодом і глава уряду Володимир Гройсман.
«У нас є велика потреба в українських тракторах, — сказав він. — Десятки тисяч одиниць нам потрібні сьогодні на полях України. А ми поки що не можемо їх виробляти, хоча потужності маємо. Треба створювати додаткову вартість саме в Україні. Тобто не купувати за кордоном, а створювати в себе з досить великим компонентом локалізації».
На його думку, сьогодні важливо використовувати власні ресурси для виробництва сільськогосподарської техніки, що може бути задіяна в аграрному секторі.
За словами аналітиків, така заява може бути цілком логічним продовженням дискусії, що виникла після наміру групи DCH відродити непросте виробництво.
«Дійсно, саме Прем’єр-міністр повинен висувати проблему реіндустріалізації України на перший план, — прокоментував ситуацію генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. — Індустріалізація практично всіх країн почалася з харчової промисловості, що має найбільшу «обіговість» і приносить швидку віддачу на інвестиції. Фінанси обов’язково надійдуть у випадку розробки серйозних, прозорих і довгострокових стратегій розвитку України».
Трактори та інша «розумна» техніка
На сьогоднішній день група DCH уже відкрила кредитну лінію для ХТЗ на 400 мільйонів гривень, а також погасила двома траншами борги із зарплати: 10 мільйонів виплатили у липні і таку ж суму — в серпні.
Олександр Ярославський каже, що підприємство наразі перебуває на стадії виробничо-технологічної оптимізації, завдяки чому завод буде адаптовано до умов сучасного ринку.
Почали також роботу кілька служб, які відновлюють господарські зв’язки з потенційними постачальниками та партнерами.
Плани у нового інвестора досить амбітні.
Він не виключає, що завод серйозно займеться розробленням і виробництвом інноваційної сільськогосподарської техніки, яка буде затребуваною на міжнародному ринку.
Втім першочергову увагу тут приділятимуть саме потребам вітчизняних аграріїв. Не виключено й розширення асортименту.
«Окрім сільськогосподарських машин, ХТЗ свого часу випускав і військову техніку, — сказав він. — Я теж готовий фінансувати подібні проекти. Причому увесь інженерний потенціал у нас є. Все для цього є. Залишилося також прибрати всі претензії та питання, які виникли до заводу (я думаю, що це можливо) і запустити виробництво».
Він також повідомив, що вже провів відповідні переговори з європейськими та американськими партнерами й готовий залучати їх до інвестування таких проектів.
Відродження ХТЗ важливе і тому, що завдяки «новому трактору» отримають замовлення і підприємства, що традиційно випускали для цього заводу комплектуючі і робочі частини.
Йдеться у першу чергу про Лозівський ковальсько-механічний завод, де вже зараз пропонують велику серію навісного обладнання для обробки ґрунту.
Як повідомив на форумі заступник генерального директора групи «УПЕК» (до її складу входить ЛКМЗ), голова ради кластеру «Агротехніка» Єдуард Сімсон, через рік на Харківщині з’являться моделі винятково сучасних зразків.
«Ми націлені на випуск кардинально нової причіпної техніки, — запевнив він. — Йдеться про сімейство «розумних» причіпних машин різного призначення, що будуть визначати склад ґрунту, глибину висадки насіння тощо».
Ці зразки вже зараз користуються попитом за кордоном.
«Наприклад, виробник спецтехніки з Лозової, — повідомив генеральний менеджер форуму AGROPORT-2016 Дмитро Титаренко, — зумів самостійно знайти вихід на європейські ринки і успішно постачає агрегати для обробки ґрунту та посіву до країн ЄС. Перші зразки були продані до Литви ще п’ять років тому. А зараз географія співробітництва набагато ширша — це Балтія, Польща, Болгарія, Румунія, Німеччина».
У цілому ж умови, в яких підприємства сільгоспмашинобудування намагаються запустити виробництво, далекі від тепличних. На думку пана Титаренка, ефективному розвитку галузі заважають загальноекономічні системні проблеми.
Тобто високі кредитні ставки і випереджальне зростання собівартості за рахунок збільшення цін на сировину та енергоносії.
Сюди ж можна додати і суто галузеві особливості — низьку частку експорту, відсутність платіжноспроможного попиту на внутрішньому ринку і мала частка інвестицій.
«Український виробник потребує державної підтримки, — резюмував експерт. — Державна програма повинна бути направлена на вирішення завдань зі стимулювання попиту і модернізації, збільшення обсягів експорту, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної техніки».
«Схід+Захід» — лише початок?
Об’єднавчі тенденції у вітчизняному аграрному секторі проявляються і в тому, що заради розвитку перспективної галузі готові сьогодні співпрацювати не лише окремі виробники, а й цілі регіони.
На думку фахівців, так простіше вийти на міжнародний рівень і привернути до себе увагу серйозних інвесторів та світових фундацій. Скажімо, цього року традиційно слобідський форум AGROPORT проходив у два етапи.
У травні аграріїв приймав у такому ж форматі «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, а наприкінці жовтня — протилежні, тобто східні, повітряні ворота країни — «Міжнародний аеропорт «Харків».
Форум отримав статус одного з наймасштабніших галузевих заходів Східної Європи та є єдиним в Україні заходом, що був включений до календаря «Продовольчої і сільськогосподарської організації» (FAO) ООН.
Успіх більш ніж очевидний, оскільки AGROPORT має усього лише трирічну історію. За цей час організаторам вдалося об’єднати навколо себе 500 компаній із 12 країн світу, що працюють в аграрній галузі України.
Кількість учасників зростатиме й далі, бо наступного року, окрім весняного та осіннього форумів у Львові та Харкові, проводитимуть, вірогідно, ще й літні — в Одесі та Дніпрі.
У свою чергу, Львівська та Харківська облдержадміністрації підписали меморандум про співпрацю, який, на думку учасників, «сприятиме розвитку аграрного комплексу обох областей».
«Цього року Міжнародний форум AGROPORT-2016 відбувся у форматі «Схід+Захід», що ставить за мету об’єднати Україну та підтримати найбільш цікаві сучасні розробки на території країни, — сказала директор Департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Наталія Хмиз.
Шукайте деталі в групі Facebook