Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що безвізовий режим посилив трудову міграцію. Мовляв, тільки в минулому році країну покинуло більше мільйона чоловік. Люди їдуть на заробітки в Європу, Азію, правда, останнім часом за кращим життям за кордон поїхали й українці з вищою освітою, а не тільки збирачі ягід і пакувальники риби.
Експерти кажуть – причина в низьких зарплатах і безперспективності для людей з дипломами. Деяким з них навіть доводиться тут перекваліфікуватися з учених в далекобійники. Детальніше, пише “Обозреватель”.
Де потрібні вчителі?
За словами менеджера представництва Канадського освітнього інституту Global TESOL College Анастасії, попит на українських викладачів в інших країнах зростає. Українців з вищою освітою і відмінним знанням англійської мови чекають в Китаї, Японії, Туреччині, В’єтнамі, Таїланді, Тайвані, ОАЕ, Кувейті та інших країнах.
“Якщо в ці країни запрошують носіїв англійської мови, то їм потрібно платити від $5 тисяч. Українським вчителям платять від $2 тисяч, плюс дають хорошу медстраховку, житло, харчування. Умови дуже хороші і попит на українців дуже зростає, море пропозицій для них”, – розповідає Анастасія.
Українців запрошують працювати вчителями в сім’ях, приватних школах, коледжах, дитсадках, приватних бізнес школах. До речі, потрібні українці зі знанням російської мови як іноземної мови у Франції. Викладати будуть на вечірніх курсах для дорослих в Версалі. Також в Париж потрібен учитель танців.
Шукають українських вчителів для викладання гри на гітарі в Швецію, гри на флейті в Париж, потрібні вчителі музики до Великобританії. В ОАЕ шукають вчителів фізики, математики, біології. В Катар потрібні викладачі хімії, фізики, географії.
На Кіпр потрібен бухгалтер, зарплата 64-65 тис. грн. Крім вищої освіти, бажано мати спеціальність математика або програміста, оскільки має бути робота з електронними базами. Доведеться вести бухгалтерський облік кіпрських компаній, здавати звіти, консультувати.
Навіть в Польщу звуть конструктора, йому доведеться конструювати машини в комп’ютерних програмах. Робота 8 годин на день, за годину пропонують 15-18 злотих (приблизно 114-137 грн).
Також в Польщу потрібно інженер-конструктор по 3D друку. А на зарплату в 51-68 тис. Грн в Польщу шукають конструктора з вищою інженерною освітою.
Особливий інтерес до українців з вищою освітою проявляє Литва. В агентстві “Працюйте з нами”, яке займається працевлаштуванням за кордоном, кажуть, що в Литві вимоги до працевлаштування відрізняються від Польщі. “Там часто потрібен диплом про вищу освіту”, – розповіли в компанії.
Наприклад, навіть ізолювальнику-бляхарю, який буде ізолювати різні труби скловатою і бляхою, – потрібен диплом про вищу освіту. Зарплату обіцяють 33 тис грн (1 тис. євро) на місяць. Працювати доведеться в Бельгії, Німеччині, тому англійська та німецька мови вітаються. Проживання за рахунок роботодавця.
На таку ж зарплату шукають в Литві інженера, технолога, конструктора, електромонтажника з вищою освітою.
Професори в пошуках кращого життя
Доктор економічних наук Олексій Лисенко шукає роботу викладачем за кордоном. Причина – вважає, що перспективи для роботи вченого в Україні немає.
“Я звання доктора наук отримав у 32 роки. Працював доцентом на кафедрах, був сам завідувачем кафедрою. І не повірите, рік стояв на біржі як безробітний, поки мене не взяв на роботу коледж. Брав участь в конкурсі на посаду в КПІ, з шести претендентів я єдиний був доктором наук і за мене не проголосували. Ну про зарплати я вам навіть говорити не буду, це сльози. навіть в Африці вчений отримує 30 тисяч доларів на рік, а у В’єтнамі – $105 тис. на рік. Поки стояв на біржі отримав права водія вантажівок. Так далекобійники розповідали, що вони в місяць закордоном заробляють $2 тисячі”, – розповідає Олексій Лисенко.
– говорить учений.
Причому на сайті з пошуку роботи за кордоном подібних оголошень від людей з вищою освітою багато. Шукають роботу вчителя, інженера, конструктора, викладача фізкультури і дзюдо, танців, лікаря.
Заманюють ще з вузів
HR-експерт Тетяна Пашкіна каже, що великим попитом за кордоном користуються молоді українці з вищою освітою. “Їх починають переманювати вже зі студентської лави. Буквально отримавши диплом магістра вони їдуть в ту ж Польщу, де їм дають право вчитися мало не безкоштовно, а заодно працювати. Причому зазвичай кличуть їх на спеціальності, які потрібні країні, але не користуються попитом у тих же поляків. Усі там хочуть бути програмістами, а українців кличуть бути конструкторами, інженерами, машинобудівниками – мати справу з залізом і піднімати виробництво. Звичайно, попрацювавши там, ніхто з молодих людей до нас не повернеться”, – говорить Пашкіна.
Також, за її словами, попитом в Європі користуються наші хірурги, пластичні хірурги, дерматологи, логісти, фінансисти-аналітики. “В Катар навіть потрібен фітнес-тренер з вищою освітою, вже не знаю навіщо. Учитель в Туреччину, в Москву – інженер електромереж для метро, лікарі в Німеччину”, – говорить Пашкіна. Також, за словами експерта, часто українців звуть працювати в країни СНД.
Правда, незважаючи на те, що попит на наших людей з дипломами виріс, все-таки поки вони літаками за кордон не літають, на відміну від різноробочих, нянь, доглядальниць і гувернанток.
Продають будинки
До речі, на Закрпатті зараз є цілі села, де особливо влітку на вулиці неможливо зустріти людину – усі виїхали на заробітки. “Це села Діброва, Апша в Іршавському районі, Колачава в Межигірському районі. Там тільки жінки на господарстві. Чоловіки з лютого і до Різдва на заробітках в Європі”, – розповідає місцева мешканка Оксана Сидоренко.
За її словами, в селі Колачава навіть стоїть пам’ятник заробітчанину. “Чоловік тримає на руках дитину, і несе валізу, а поруч йде вагiтна дружина. Це вони главу сім’ї проводжають на заробітки”, – розповідає Оксана Сидоренко.
За її словами, вже є випадки, коли закарпатці цілими сім’ями їдуть жити в Європу. “Якщо раніше вони їхали на сезон і поверталися, то зараз і батьки і діти – всі там, додому навідуються тільки до старих батьків. А якщо їх немає, то будинки навіть продають, або стоять порожні”, – говорить місцева жителька.
Звичайно, найбільше звідси їдуть працювати будівельниками, водіями, доглядальницями, покоївками, медсестрами. “Є й ті, хто отримав дипломи місцевих комерційних вузів і не знайшовши роботу, їдуть в Європу в пошуках гарного життя. Але думаю, що велика частина з них найближчим часом повернеться. Навряд чи їх з такими дипломами оцінять. Думаю, тоді почнуться проблеми, тому що люди не знайдуть себе ні тут, ні там. Хіба що уряд і місцева влада все таки зрозуміє, що потрібно хоча б не заважати розвивати малий бізнес і дрібне підприємництво. Щоб люди могли самі на себе працювати “, – вважає експерт-соціолог із Закарпаття Віктор Пащенко.
Шукайте деталі в групі Facebook