Героїнею програми “Міняю жінку” на телеканалі “1+1” стала депутатка і секретарка Буковецької сільської ради, що на Верховинщині, Оксана Матаржук
Родина Матаржуків з села Буковець, що на Верховинщині, в шоу “Міняю жінку” на 1 плюс 1, помінялася з неблагополучною родиною з села Березань на Одещині, де батьки Руслан і Тетяна мають алкoгoльну залежність.
Сім’я Матаржуків – мама Оксана, тато Петро та двоє діток, Мартуся і Павлик. 32-річний тато – в декретній відпустці, доглядає Павлика. Мама, вчителька зарубіжної літератури, працює секретаркою сільської ради. Друге скликання поспіль вона обрана депутаткою.
“Мій чоловік – це мій перший хлопець. Одружитися запропонувала я, – зізнається Оксана. – Петро дуже відповідальний батько. Дуже багато всього робить вдома. Дбає про родину, про мене, про будинок, про все господарство”.
“Я хотів подивитися, як живуть інші сім’ї”, – каже Петро.
Інша сім’я, – мама Тетяна, тато Руслан та троє дітей, – вважають себе корінними одеситами. Живуть в селі Березань, за 30 км від міста. “Тут немає з ким спілкуватися”, – розповідає про життя в селі Руслан. “Ці люди не достойні, щоби моя сім’я з ними спілкувалася”, – підтримує чоловіка Тетяна.
Подружжя зізнається, що їхні стосунки в останній час погіршилися. “Як кіт з собакою стали, – каже Тетяна. – Останній часом у мого чоловіка борзометр заклинило”.
“Я хочу, щоби моя кохана подорослішала”, – висловив свої очікування від обміну жінками 49-річний Руслан. Він – приватний підприємець, його дружина Тетяна – домогосподарка.
“Якщо вони не знають російської, то я не знаю української мови, як буду розмовляти”, – хвилюється в дорозі 37-річна одеситка Тетяна.
“Головне, щоби чоловік не був пияком”, – так само схвильована 28-річна верховинка Оксана.
“Я не піду через цю річку-смердючку”, – перше, що сказала гостя з Одеси, коли вийшла з машини в Буківці. До обійстя добиралася через перелази. У стайні знайшла корову і козу – не втішилася. Зате зраділа, що в будинку “є всі зручності”: туaлет, душова, ванна.
Оксана у новому домі в Березані поскаржилася на нечисту підлогу. Загалом побутові умови, як-от пристосована ванна та матраци на підлозі замість ліжок, позбавили гуцулку оптимізму. “По-чесному, я в шoці”, – зізналася вона.
На другому поверсі в будинку, куди потрапила Оксана, як виявилося, живе бабуся – мама Тетяни. Вона займається дітьми. “Це мої троє внучат. Я вас ними особливо завантажувати не буду”, – повідомила баба Лєна. Жінка показала спальні дітей і добре обладнану кухню, на якій вона готує для малят.
Нову маму у Буківці зустріли тортом і вечерею. За столом розповідали, хто такі гуцули і чим вони відрізняються від решти українців. Вранці Тетяна з Петром поралися біля худоби – від гною гостю знудило, а перша спроба подоїти козу виявилася безуспішною.
Без козячого молока гуцул обійтися може, але борщ – це святе. Як не старалася Тетяна догодити Петрові, та деякі спокуси подолати не змогла – час від часу на кухні попивала вино, яке привезла зі собою. Борщу так і не зварила. Коли чоловік почав сваритися, викинула, те що смажила на пательні, в смітник, демонстративно зібрала речі, допила вино і пішла “пішки до Одеси”: “Та іди ти к ї@ні матері”. Ночувала Тетяна в готелі зі знімальною групою. Вранці Петро прийшов із вибаченнями – і жінка повернулася.
Оксану на Одещині новий чоловік привітав квітами. Вона у відповідь погостила дітей солодощами, а Руслану передала “Карпатську настоянку на Золотому корені”. Це не пом’якшило його реакцію на зауваження нової дружини про чистоту в будинку і потребу ремонту. Першу ніч Оксані запропонували спати на розкладачці в кухні. Це місце в родині називається “ображене” – мама йде на розкладачку, коли на тата за щось ображається. “У гуцулів, якщо нема де спати, то гостя кладуть на ліжко, а самі лягають на підлогу. Тут я не побачила такого ставлення”, – розчарована гуцулка.
Наступного ранку в Березані Руслан, незадоволений зауваженнями “нової” дружини з приводу вживання алкoгoлю, вирішив розкласти акценти. “Якщо ти приїхала сюди, то поводь себе, як у нас заведено. А якщо не хочеш, то заліпи собі рота скотчем і роби так, щоби тебе поменше бачили”, – напучував новий чоловік Оксану.
“Ти взагалі вмієш спілкуватися poсійською мовою? То спілкуйся poсійською. Ти приїхала в чужий монастир зі своїм уставом! Не хочеш? Мадам, тоді зроби так, щоби тебе поменше бачили і чули”, – був категоричний Руслан. Оксана відмовилася переходити наpoсійську.
Напружені стосунки в обох “нових” родинах тривали і в ті три дні, коли вступили в дію правила гостей.
“Руслане, ти цілий день тільки те й робиш, що п’єш вино”, – не вступалася гуцулка. “Ти взагалі далі свого носа нічого не бачиш і не розумієш”, – відповідав одесит. Обізвав гостю дурепою та пригощав нецензурними висловами. Оксана розплакалася. Решту часу свою увагу вона приділяла дітям.
До гості, яка була чуйна, уважна та лагідна, прикипів старший син Тетяни та Руслана. “Я не хочу, щоби мене мaтюкaли та обзивали”, – поділився підліток. Хлопчик розповів, що тато з мамою щодня п’ють алкoгoль, розказав про конфлікти і бійки між батьками і бабусею.
Тим часом атмосфера у гуцульській родині трохи потеплішала. Чи то через атмосферу особливого гуцульського Різдва, чи то завдяки поступливості Петра, але одеситка заговорила до колядників українською.
Під час спільної вечері, коли дружини повернулися до своїх чоловіків, між парами спалахнув конфлікт. Оксана зробила зауваження Тетяні з приводу виховання дітей. “Бабусі встати раніше борщ приготувати як два пальці обпicяти. Чого я себе маю напрягати цим, якщо в мене і без того стільки гемopoю”, – відреагувала та. “Вас дитина просить перестати пити!” – наполягала Оксана. Тетяна вибухнула. Завершилася спільна зустріч міцними словами та не менш міцними емоціями з обох боків.
Тим не менше, обмін жінками вплинув на подальші стосунки в родинах – як в гуцульському Буківці, так і в одеській Березані.
Шукайте деталі в групі Facebook