Марія Онопріяк з села Іванівка Горохівського району – героїня шоу “Поверніть мені красу” на “1+1” – провела у Києві на зйомках чимало часу. Жінка зізнається: найважче було зважитися, бо ж розуміла, що її проблему побачить ціла країна.
Про секрети того, як знімали популярне шоу, власні переживання та “життя після телевізора” жінка розповіла виданню “Волинь24”.
Анкету заповнила невістка
Під час зйомок програми жінка весь час перебувала у Києві. Хірург Ростислав Валіхновський провів декілька складних опеpaцій: ліпocакцію, абдoмінoпластику, опеpaцію з видалення 13 кілограм зайвої шкіри та жиру в області живота, а також підтяжку гpyдей.
“Моя невістка Романа заповнила в інтернеті анкету програми. Це було 26 серпня. А 30 числа мене вже запросили на кастинг” – каже Марія Онопріяк.
На питання, чи довелося за щось платити, відповідає: “Та ви що! Все було безкоштовно”.
Найважче було перейти межу
Марія Онопріяк зізнається: найважчим було відважитися. “Найскладніше мені було перейти межу і показати свою проблему всім. Огoлeння своєї проблеми було найважчим, бо в мене дорослі діти, було неприємно і боляче. Але мене підтримували” – каже жінка.
“Протягом зйомок зі мною нікого з рідних не було” – додає учасниця.
Тому у рідних був справжній шoк, коли вони побачили, як змінилася їхня мама. Сльози, оплески і крики радості в останніх хвилинах програми були непідробними. “Ви ж бачили, який у всіх був шoк” – посміхається Марія.
Чутки у селі
А от серед односельчан знайшлися заздрісники. Марія каже: Іванівкою навіть поповзла чутка, що їй зробили пластичну опеpaцію на обличчі. “Є такі, які далі лепечуть своїми язиками і досі”. Як тоді називали свиноматкою, так типірка вони говорять, що у мене на обличчі така пластика, що не можуть люди впізнати. Хоча в мене обличчя зовсім незачеплене”.
Насправді секрет зміни зовнішності був повністю показаний у програмі. Це, окрім власне опеpaції, зміна раціону харчування і способу життя, а відтак – схуднення.
“Я схудла на 27 кілограм. Важила 105 кілограмів, а зараз – 78” – зізнається Марія.
Марія і вдома живе за тими правилами, яких її навчила Анна Буткевич. ”До обіду ще можу дозволити собі щось, навіть кусюнчик солодощів – чи тортика чи печиво. А після обіду я вже стараюсь взагалі нічого такого. А тільки відварну рибу, зелень, перець. Взагалі не вживаю хліб, картоплю”.
Жінка запевняє: на інший режим перейти було не важко навіть в домашній умовах, адже добре усвідомлювала ціну, яку заплатила за можливість жити краще. А от рідним – незручності. “Я тепер харчуюся по-своєму, вони – по своєму. І їм просто незручно переді мною. Але я сприймаю це адекватно” – запевняє Марія.
“Маму Марію” вже їдять у Києві
Особливо рада Марія, що тепер може продавати молочну продукцію у Києві. У самісінькому його центрі, на вулиці Шовковичній, 50а, – там, де працює оригінальний “Музей сиру”. Там свої товари продають фермери з усієї України.
Саме його засновник – Тарас Ложенко – був в ефірі програми і відвів для товару торгової марки “Мама Марія” окрему поличку.
“Ми уже не раз продавали там сир, молоко, сметану. Але є проблема: з Іванівки до Києва – кусок дороги. І важко відправити товар, так, щоб це було швидко і більш-менш безпроблемно. Зараз завдяки пану Тарасу, який мені допомагає, ця проблема вирішена і тепер кияни ласують моїми продуктами” – каже Марія Онопріяк.
Що не показали у програмі
Марія зізнається: її багато знімали, возили у цікаві місця. З особливою радістю пригадує візит у приватну сироварню (це, до слова, не увійшло у фінальну версію програми).
“Мене возили за 150 кілометрів від Києва до одного фермера. Я б дуже хотіла, щоб люди побачили, як мені там допомогли. Там зі мною поділилися рецептами, вчили варити сири, я навіть сама пробувала там це робити. Власник сироварні Андрій – дуже хороша людина. Він вчився в Києві, але покинув все, перебрався на ферму. Тримає там 450 кіз, купує ще коров’яче молоко, варить сири, які витримує цілими роками” – захоплено ділиться Марія.
“Ще водили мене в салон, де робили процедури, маски на обличчі, педикюри. Перший раз в такому була” – зізнається учасниця.
Корови почекають
Цікавимося – а як же корови і свині, біля яких Марія поралася багато років до того, як потрапила на проект?
“Зараз я корів не дою. Доїть син мій і чоловік. Ще Рома, невістка моя приїхала. А я тільки переганяю помаленьку. Я ще тяжкого не піднімаю, оберігаюсь після опеpaції” – зізнається жінка.
До того ж сім’я Онопріяків збула одну корову. Хоч і лишилося чимало: дві корови і дві телиці.
“Син з невісткою живуть через дорогу, Настя вчиться в Східноєвропейському університеті, зараз в Словаччину поїхала відбувати практику. А Богданчик вчиться в 6 училищі на бармена-офіціанта, то він тільки в п’ятницю ввечері приїжджає. А так з нами нікого нема” – розповідає Марія.
Жінка пригадує, очікувала, що “відходити” після опеpaції доведеться важко і болісно, утім реабілітація пройшла напрочуд легко: “Скажу по правді – через декілька днів після опеpaції вже приїхала до себе в квартиру. Не довелося довго “лежати пластом”. А далі перев’язки в клініці робили щодня”.
“Якби ви знали, наскільки там доглядають медсестри, лікарі! Не хочу хвалити їх, бо ще хто подумає, що роблю це не щиро, але справді – не уявляєте, яка я вдячна усім, хто підтримував. І працівникам проекту, і багатьом незнайомим людям, які писали слова підтримки в інтернеті”.
Шукайте деталі в групі Facebook