Поки старше покоління обурене побаченим у «Школі», його юні глядачі рахують хвилини до виходу наступної серії першого українського підліткового серіалу, пише видання “Вільне життя”.
Обуренню співрозмовниці не було меж: «Як можна показувати таку гидoту?! На всю країну! Чого вони дітей вчать? Ceкc, нapкoтики, poзпyста!» Ні тоном співрозмовниці, ні її словами здивована, зізнаюсь, не була. Хоча спочатку й не збагнула, про що йдеться. Коли ж нарешті почула назву «найгидкiшoгo», що, на думку читачки, нині показує українське телебачення, зрозуміла: без публікації не обійдеться.
Свої враження і думку про серіал «Школа», який із середини січня транслює канал «1+1», залишу при собі. Як і про телебачення загалом. Хай ними поділяться ті, хто має повне право бути експертами, коли йдеться про перший сучасний український підлітковий серіал.
«Заборонами досягнути нічого не вдасться». Учителька Тернопільської ЗОШ №4 Галина Кізілова зізнається, що серіал її не вразив. Каже, що «Школа» — не той телепродукт, на який вона витрачала б свій час. Дійшла такого висновку, подивившись кілька серій: після того, як її учні почали активно обговорювати новинку, як класний керівник 10-го класу і мама шестикласника, вважала за обов’язок дізнатися, що ж це за «Школа» така.
— Елемент правди у тому, як показано сучасне шкільне життя, тут є. Але, за законами жанру, не обійшлося без такого художнього прийому, як перебільшення. Діти дивляться серіал, захоплюються його героями, проте ракурс, під яким показано стосунки у шкільному колективі, вважаю, не на користь юним глядачам. Мова його героїв — окрема тема: стільки кальок з pосійської, що аж вухо ріже. Крім того, чітко простежуються типові для всіх серіалів сюжетні повороти, ракурси зйомок, навіть фрази в діалогах передбачувані.
Галина Олександрівна зауважила, що загалом «Школа» — телепродукт досить невисокої якості. Попри те вважає, що заборонами досягнути нічого не вдасться. Якщо з дітьми спілкуватися, пояснювати, що добре, а що — погано, вони, якщо й далі дивитимуться серіал, будуть робити з побаченого правильні висновки.
Мені подобається фурор, який викликала «Школа». — Я передивлялася «Школу» після того, як від серіалу почали фанатіти мої юначки, — каже вихователь гуртка при скаутській організації «Пласт» Настя Юзик. — Сам серіал непоганий, але є багато «але».
Настя звернула увагу на те, що герої «Школи» надто ідеалізовані: або дуже позитивні — або, навпаки, дуже негативні. Насправді ж реальний світ значно відрізняється від того, що бачимо на телеекрані. Взагалі, після перегляду «Школи» пластунка дійшла висновку, що її шкільне життя було надто нудним. А порівнювати Настя має з чим: за її плечима навчання в Українській гімназії ім. Івана Франка і Тернопільському технічному ліцеї.
На її думку, в серіалі вихованки «Пласту» — а це 13—14-річні дівчатка — бачать типову поведінку підлітків, мають змогу подивитися на себе збоку, переосмислити себе і свої вчинки. І це не єдиний плюс «Школи». Настя підкреслює, що цей серіал — перша ластівка українського підліткового кіно. І те, що серіал, який викликав ажіотаж серед підлітків, — україномовний, має чи не найбільше значення.
— Мені подобається фурор, який викликала «Школа». Наприклад, завдяки саундтреку серіалу (пісня TDME гурту «Антитiла». — В. К.) звиклий до російськомовного продукту телеглядач починає шукати інші українські пісні. І це тільки початок, — вважає вихованка пластового гуртка.
«Серіал варто дивитися батькам, щоб краще зрозуміти дітей». На думку керівника Центру психологічної допомоги Марини Орап, серіал викликає неоднозначні емоції та думки. Якщо не аналізувати рівень режисерської та акторської роботи, то зміст серіалу можна оцінити радше позитивно, ніж негативно, вважає психолог. І те, що «Школа» стрімко набула популярності за дуже короткий термін — ознака актуальності телесеріалу і важливості порушених у ньому проблем.
— Інша справа, що серіал уперше показав ті новітні проблеми, з якими школа зустрілася не так давно, — каже Марина. — Залежність від Інтернету, ставлення до ceксy і нapкoтикiв — це те, що обурює в «Школі» батьків, вчителів і дітей. Звучать думки про те, що серіал сприяє poзпycті, демонструє негативні приклади поведінки учнів та негідні стосунки у вчительському колективі. Але серіал чесний. Невже, якщо ми закриватимемо очі на проблеми сучасної молоді, вони зникнуть?
Психолог вважає, що цей серіал — чудовий привід обговорити з дітьми їхні шкільні справи, обмінятися думками щодо вчинків героїв «Школи».
— Питання на кшталт: «Хто тобі подобається з героїв?», «Чи правильно вчинила Лола?», «Чи шкода тобі Жана?», дають змогу виявити ціннісні орієнтири вашої дитини, її ставлення до подій, змальованих у картині. У такому ракурсі цей серіал — ще й чудовий діагностичний інструментарій вияву ставлень дитини до світу. Тому я рекомендую подивитися цей серіал передусім батькам — щоб краще зрозуміти своїх дітей, — зазначає психолог.
Пані Марина зізналася, що на неї «Школа» справила трохи гнiтюче враження саме через відсутність чіткого посилу «Все буде добре». Впевненість у перемозі добра і справедливості — це те, чого бракує нашому суспільству, і те, чого очікують глядачі від серіалу, наголосила вона.
«Школа» — кінематографічний фастфуд з дуже добрим потенціалом». Письменник і режисер Олег Ущенко вважає головним досягненням «Школи» те, що серіал україномовний, до того ж при домінуванні в ньому дуже складного молодіжного жаргону.
— Стосовно якості, то, поклавши руку на сеpце, треба зізнатися, що в нинішніх умовах він не може й бути по-іншому, — каже режисер. — Це звичайна «малобюджетка» з досить хорошим потенціалом франшизи. Завдяки «Школі» засвітилося багато молодих акторів, що вже великий плюс у наших умовах.
Позитивного в серіалі таки більше, каже Ущенко.
— Зрештою, ентертеймент має розважати різні категорії глядачів. Уявіть, якби харчопром в один день зайнявся так званою високою кухнею. Більшість населення просто пoвмиpaла б із голoду, бо одним таке би не смакувало, а інші просто не могли би собі такого дозволити. «Школа» — це кінематографічний фастфуд із дуже добрим потенціалом, — підсумував письменник.
Отже, дивитися серіал про сучасне шкільне життя чи ні — вирішуйте самі. Зрештою, навіть з найгіршої ситуації можна робити правильні висновки. І телевізійна «Школа», показавши життя українських учнів та вчителів у дещо кривому дзеркалі, має всі шанси стати поштовхом до виправлення середовища, в якому формується наше майбутнє.
Автор – Віра КАСІЯН
Шукайте деталі в групі Facebook