2,5-річний хлопчик, якого близько місяця тому забрали від п’яної мами прямо у лікарню, тепер у дитячому будинку.
За цей час мати не поцікавилася ним жодного разу. Її хочуть позбавити батьківських прав. Спочатку жінка запевняла: хоче повернути дитину, навіть обіцяла провідати його. Але так цього і не зробила.
Малюкові 2,5 роки. Згідно з законом ми не можемо назвати його ім’я і показати обличчя. Вже тиждень хлопчик живе у дитячому будинку. Він ще не вміє говорити, проте радо обнімає кожного з працівників.
Він гарно з нами спілкується, іде на контакт хлопчик, але він не згадує нікого. Може, через те, що він не говорить. Може, в нього в душі там є, і маму він знає. Я думаю, що якби вона прийшла, то він її впізнав би, але ж ніхто не приходить,
– зазначила медсестра будинку дитини Людмила Малаховська.
До того, як потрапити у дитбудинок, малюк понад два тижні пролежав у інфекційній лікарні із запаленням легенів. За цей час його жодного разу не навідала мама.
“У стані середньої важкості, з температурою, нежитю, кашлем, з катаральними явищами, без мами. Було діагностовано респіраторну інфекцію і запалення легень”, – прокоментувала завідувач відділення Волинської інфекційної лікарні Тетяна Яцишина.
Про те, що дитина хвора, правоохоронцям розповів колишній чоловік горе-матері. Дитина жила у жахливих умовах. Коли хлопчика забирали, мати не заперечувала і навіть не намагалася поїхати разом з сином у лікарню.
“Мати справді буда нетвереза, була ніч, але в помешканні не було світла, дуже брудно, неохайно, взагалі обдерті стіни, холодно дуже. Хлопчик був із сильною температурою. Медики сказали, що якщо вони зараз хлопчика не заберуть до лікарні, то він до ранку може й не дожити”, – сказала речниця патрульної поліції Луцька Ольга Бузулук.
Поки малюк у будинку дитини, маму хочуть позбавити батьківських прав. До речі, жінка не цікавиться й старшою дочкою, яка живе з батьком. На всі дзвінки соціальних служб жінка не відповідає.
Розмова між матір’ю та журналістами 24 Каналу.
– У мене немає зараз, куди його забрати, нормальних теплих умов, нормального життя. Я не можу зараз його забезпечити.
– Не будете забирати, то вас можуть позбавити батьківських прав.
– Я це розумію.
– І як вас позбавлять батьківських прав, потім уже буде пізно.
– Ніколи не пізно.
– Готові, щоби ми разом зі всіма службами з вами пішли до вашого сина в будинок дитини? Може, ви схочете його забрати.
– Я подумаю зараз, як це правильно зробити, і давайте тоді до вечора я передзвоню.
Але дзвінка так і не дочекалися. І ні в службу в справах дітей, ні в Будинок дитини не прийшла.
Шукайте деталі в групі Facebook