Перекладач Вікторія Розумна, пропрацювавши рік за спеціальністю в Києві, вирішила продовжити навчання в магістратурі, але вже не українського вузу. Дівчина поступила в Тартуський університет і вже рік живе в Естонії. Про спільне між естонцями й українцями, головний сюрприз у новій країні, ціни на навчання та багато іншого дівчина розповіла виданню “Обозреватель”.
Історія переїзду. За першою освітою я технічний перекладач, вчилася в КПІ. Пропрацювавши рік за спеціальністю в будівельній фірмі, вирішила, що хочу розширити кругозір і отримати можливість перекладати тексти на найрізноманітніші теми. Більше того, магістратура англійською – прекрасний спосіб тримати знання мови на рівні.
Роздуми привели мене в філософію, а саме – у Тартуський університет. У мене завжди був інтерес до цієї сфери. Побути студентом в різних країнах – кращий спосіб розібратися в тому, як правильно вчитися, й як правильно вчити. Останнє для мене особливо важливо – я навчаю мовам діток і хочу покращувати свої методи як викладач.
Подала документи в університет навесні 2016 року і на початку літа дізналася про те, що студенткою мені таки бути! Отримавши візу, уже в серпні я приїхала в Тарту.
Перші враження. Це не перший мій досвід навчання за кордоном. Я провела півроку в Граці, Австрії, за обміном. Напевно, всі “великі сюрпризи” відбулися тоді. Тому не можу сказати, що у мене був культурний шок від знайомства з Естонією.
Естонці багато в чому схожі на українців: зовні суворі й зосереджені, але варто тільки познайомитися або звернутися з питанням/проблемою, як тобі вже з готовністю та привітністю беруться допомагати. Тарту – містечко студентське, люди приїжджають сюди вчитися з усього світу, тому англійську знають практично всі.
Напевно, єдиним подивом для мене стала естонська погода. Ось тепер вже я зрозуміла сенс відомого жарту про “сонячний Таллінн”! Плани небесної канцелярії в Естонії змінюються кожні 15 хвилин: дощ, сонце, веселка (а краще дві), знову дощ і на десерт – густий туман. Тому великим прихильникам сонечка в Тарту буде перший час незатишно. Зараз мені тут подобається в будь-який час року, але естонські зими – це просто еталон різдвяної казки!
Оренда житла. Якщо ти студент, то найвигідніша опція – гуртожиток, недалеко від центру, з прекрасним ремонтом і умовами: затишні кімнати, чистенькі пральні. Можна жити удвох, можна і самому. Ціни – починаючи від 80 євро разом з комуналкою. У випадку з квартирою ціни починаються від 250 євро і більше. У центрі оренда буде коштувати не менше 300 за оренду і до 100 євро комуналка в зимові місяці. Ціни в Тарту нижчі, ніж у Талліні.
Бюджет проживання в місяць десь від 100 до 300-400 євро.
Навчання тут дуже відрізняється від моїх спогадів про студентські роки в Україні. Тут кожен самостійно планує свій розклад і регулює навантаження так, як йому зручно. Більше того, завжди можна взяти курси не тільки за фахом. Наприклад, я частий “гість” на парах німецької, а моя подруга ходить на курс з малювання коміксів. Навіть курси по рибалці є!
Я з теплом згадую багатьох викладачів КПІ, але тут, коли мій керівник відповідає на мої листи з інтервалом в 10 хвилин о третій годині ночі, розумію: якась у них є суперсила і велика любов до своєї справи.
Не скажу, що вчитися легко. Але тут я втомлююся не від того, що потрібно висидіти чотири, а то й усі п’ять пар в університеті, задаючись питанням: “А навіщо у нас в програмі цей предмет?”. Втомлююся саме від великої кількості матеріалів і завдань. Але знову ж моє завантаження – це, за великим рахунком, мій вибір, а не вказівки програми.
Ціни на навчання і стипендія. У мене є стипендія, яка покриває моє навчання за умови 30 кредитів на семестр. Інакше знання обійшлися б мені в 1760 євро в семестр (всього чотири семестри). Завдяки моїй освіті в КПІ – вступити сюди було легко. Я написала мотиваційний лист, а ще есе з філософії на цікаву для мене тему. Потім пройшла співбесіду з викладачами по скайпу.
Медичне обслуговування. Студенти самі дбають про свою страховку. Це одна з умов отримання дозволу на проживання. Бюджетні страховки полягають в тому, що ти спочатку платиш, а потім протягом півроку отримуєш відшкодування.
Якщо ти офіційно працюєш (студенти мають право працювати, якщо це не заважає навчанню, тобто маєш закрити хоча б 22 кредити в семестр) і роботодавець сплачує за тебе податки, тоді у тебе є страховка точно така ж, як і у громадян Естонії. Вона покриває витрати, пов’язані з відвідуванням лікаря. Медикаменти купуєш за свій рахунок, якщо тобі щось пропишуть.
Медична система заснована на сімейних лікарях, тобто ти спочатку йдеш до лікаря широкого профілю, який за тобою закріплений (про це потрібно потурбуватися заздалегідь і вибрати будь-якого з наявних). Якщо він може ідентифікувати проблему, то прописує ліки або призначає додаткові аналізи. Якщо проблема вужча, то виписує направлення до спеціалізованого лікаря. Прийом без страховки обійдеться в 20-30 євро. Рецепти, до речі, реєструються на id картку і потім в аптеці електронно перевіряють твій рецепт. В екстрених випадках, звісно, потрібно звертатися в швидку, а не до сімейного лікаря.
Продукти харчування й ціни. Усі знайомі продукти тут є, багато українських товарів. І найголовніше – є гречка. Це в європейських країнах рідкість. Цінова політика така: батон коштує 80 центів-1 євро, а літр молока – 50 центів. Вечеря в ресторані обійдеться в середньому від 15 до 30 євро, у більш дорогих місцях перевалить і за 50.
Ціни в кафе і ресторанах в обідній час близько 2.5 за суп і до 5 євро за основну страву. В університетських столовках суп коштує 1.5-2.5 євро, основна страва 2.5-3.5 євро.
Дозвілля. Якщо на вулиці сонечко – весь Тарту виходить на вулицю синтезувати вітамін D. А для інших днів у Тарту є кінотеатри, театр, ресторани та затишні кафе. Можна насолодитися велопрогулянкою. Велики в Тарту у великій пошані
На вихідні можна поїхати в Таллінн, а звідти – на пароплаві в Гельсінкі або Стокгольм. Я відкрила для себе неймовірну красу стриманих пейзажів. Ще планую об’їздити естонські заповідники, багато чула хорошого про них від місцевих жителів.
Резюме. Мені добре в Естонії, але чи залишуся я тут надовго, сказати не можу. Однозначно планую довчитися та побувати в тих куточках країни, куди ще не добралася. А там – буде видно. Світ великий і гарний!
Шукайте деталі в групі Facebook