Чоловік дніпровської матері-героїні: “Пам’ятаю імена всіх дітей, тільки іноді плутаю дні народження молодших” (відео)

12-і пологи пройшли успішно. Чотирирічний Еміль з цікавістю розглядає маленький згорток, ніжно цілує свого новонародженого брата і посміхається: “Пахне молочком!”. Мирону всього три дні, і він поки не знає, яка в нього велика родина: відвідати малюка в лікарню прийшли троє його братів і три сестрички, а ще п’ятеро чекають “поповнення” вдома.

Для 38-річної Олександри Рясіченко це дванадцяті пoлoги. Вони були не простими, оскільки малюк йшов не головою, а пoпoю. До того ж, у жінки пopoк ceрця. Але ні саму пopoділлю, ні команду акушерів з обласної лікарні ім. Мечникова, в якій 22 листопада з’явився на світ ще один Рясіченко, це не злякало. Дитина народилася здоpовою, вагою 3100 кг та зростом 50 см, пише КП в Україні.

– Все було злагоджено і чітко, діяли як одна команда, – каже про лікарів Олександра. – Я вдячна всім – від медсестри до анестезіолога. І я, і малюк почувається добре.

Лікарі ж жартують, що на наступний рік знову чекають відважну пopoділлю у себе.

Виховувати не складно, складно розміститися в “трійці”. Багатодітна мама розповідає, що маленький Мирон вже проявляє свій характер: не любить, коли його загортають і “ховають”, норовить всім показати своє личко. Діти в родині Рясіченко все різні, мають різні захоплення, але однаково дружні і відповідальні.

– Старші допомагають молодшим, і з уроками, і взагалі, – розповідає 17-річна Надя. – Для старших встановлений графік чергувань, ми по черзі прибираємо, допомагаємо з цим. Всі обов’язки розподілені, нікому не образливо.

– Виховувати молодших не складно, головне – знайти до кожного підхід, – міркує найстарший, 18-річний Данило.

Виховувати не складно, а ось розміститися – важко. Велика родина тулиться в трикімнатній квартирі в Дніпрі: крім Данила і Наді, є ще 16-річний Тимофій, 15-річна Ангеліна, 14-річний Марк, 11-річна Валя, 9-річна Фріда, 7 річна Поліна, 6-річна Сусанна, 4-річний Еміль, наймолодшому, Семену – 3. Тепер його “змістив” Мирон, а заодно і зрівняв кількість хлопчиків і дівчаток. Розповідають: сплять по двоє на одному дивані, наймолодший – з батьками. “У тісноті, та не в образі” – ось вже точно про них приказка.

– Кожна дитина в нашій сім’ї – радість, – посміхається батько сімейства Іван Рясіченко. – Бог дасть ще – будемо народжувати. Звичайно, я пам’ятаю, хто старший, хто молодший, імена, тільки ось іноді плутаю дати днів народжень молодших, не вистачає пам’яті. Звичайно, часом буває важко, особливо, коли починається підлітковий період, але нічого, справляємося.

Свята в родині проходять, як правило, за участю сім’ї рідного брата Івана – вони з двійнят. І оскільки у того своїх шестеро дітей, компанія збирається – будь здоров!

Незважаючи на те, що Олександра вже давно мати-героїня, це звання їй дали лише в 2016 році. Та тільки звання – є, а допомоги немає. Рясіченко сподіваються, що, хоча б зараз їм хоч трохи допоможуть поліпшити житлове становище. Машина у сім’ї теж скромна, поміщаються туди не всі – тому і на нового братика змогли приїхати подивитися не всі.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.