Матеріал опубліковано у газеті “Експрес.Online”. автор Світлана Мартинець. Далі від першої особи.
Здається, що це було вчора. А вже минуло вісімнадцять років. У редакції – дитина, а в моїх руках – “угода”. Розписка батьків, що продали Юрія Савчука журналістам Світлані Мартинець та Ігорю Тарнопільському й отримали за продану дитину 200 гривень, що дорівнює еквіваленту 200 доларів. Ще 200 маємо доплатити.
А все почалося з телефонного дзвінка наших читачів. Просили виїхати до Стрия, бо там “висить оголошення, що продають дитину”. “Віддамо дитину в хороші руки. Хлопчик, три роки, здоровий” – і вказана адреса. Ми прийшли, а там – пpитон. П’яниці й нapкомани щось пояснюють. З того лише зрозуміли: дитину дійсно пpодають й хочуть за малого 150 доларів. Аби знайти дитину й безпосередніх продавців, нам з колегою довелося підпоювати всіх стрийських волоцюг.
Врешті в селі Труханів неподалік Стрия знайшли батька дитини. Тоді й дізналися, що матір дитини зі Львова, що Юрчик – у дитячому будинку. Як зійдемося в ціні – звідти заберуть. У Львові двері нам відчинила його бабуся. Пояснила, що справу потрібно мати з нею та Вітою, її донькою – матір’ю хлопчика. І зажадала за онука 350 доларів.
Юрасика продали нам під порогом Будинку дитини, неподалік від редакції “Експресу”. А потім була довга боротьба. Бо чиновники й міліція згадали про свій “обов’язок” й намагалися різними способами відібрати в нас дитину в інтернат. Було розпочато декілька кpимінальних проваджень, у справі задіяно п’ять судів Львова.
Тим часом Юрасик ріс у моїй сім’ї, разом з моїм сином. На той час він відставав у розвитку, у три роки виглядав на півторарічну дитину. Боявся іграшок, людей і не міг заснути. Юрчик підростав, а ситуація навколо загострювалася. Журналістів обіцяли посадити до в’язниці й всіляко розкручували кpимінальну справу проти нас за “тоpгівлю людьми”. А опіку над малим мені не давали.
У подальшому розслідуванні ми вияснили, що мати Юрасика, окрім пpоданого нам сина, народила ще п’ятеро дітей. Лише одна дитина росла з нею, трьох дітей ми знайшли в чужих сім’ях, уже усиновленими. А одне дитятко ми не знайшли ні серед живих, ні серед мepтвих.
Після нового витка розслідування нас залишили в спокої. А в редакції лежав величезний список – приблизно 600 родин хотіли всиновити маленького. Але маму він вибрав собі сам. На святкуванні дня народження Юрасика в редакції, де ми запалили на першому його торті три свічечки, була жінка, до якої він не просто пішов на руки, а й не захотів повертатися на мої. Через півроку в Юрасика була нова сім’я. Сьогодні купленому журналістами “Експресу” хлопчикові – 21 рік. Час весни і кохання. Хай ангели бережуть Тебе завжди, Юрчику! Будь щасливим!
Шукайте деталі в групі Facebook