Для українських громадян ціна розмитнення ввезених з Євросоюзу автомобілів явно зависока. Проте легалізація вже ввезених авто лише привчатиме українців до безкарності несплати податків, попереджають опитані DW експерти.
Українське суспільство розділилося на два табори. Тих, хто підтримує власників авто на європейських номерах та їхні вимоги, і тих, хто вважає їхні дії порушенням законів і спробою ухилитися від сплати податків.
Цього тижня ця суперечка загострилася через те, що перші вийшли в середу 6 грудня до Верховної Ради із своїми вимогами, перекривши рух по вулиці Грушевського. Під час виступу перед парламентом співзасновник громадської організації “АвтоЄвроСила” заявив, що мета демонстрантів – відстояти право на доступне розмитнення автомобілів і ухвалення депутатами відповідного законопроекту.
Утім, на сайті організації цей процес виглядає трохи складнішим. Для початку пропонується ухвалити законопроект під номером 5567, що прирівнює іноземців та українських громадян у праві пересуватися Україною на авто із європейською реєстрацією протягом року без сплати митних платежів.
Після цього пропонується встановити для таких авто щорічний збір, який автори цієї ідеї називають “проїзним” для підтримки державного бюджету. І вже після цього пропонується встановити “європейські рівні ставок розмитнення”, в тому числі і для авто, що є старшими за п’ять років.
Реакція влади
Представниця президента у парламенті Ірина Луценко заявила 7 вересня, що вже цього року Верховна Рада може заборонити ввезення авто із іноземними номерами і на розробку відповідного законопроекту піде до двох місяців. Втім, в цей же час, за словами Луценко, планується розробити компромісний варіант розмитнення вже ввезених машин.
Пізніше того ж дня голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна повідомила про можливість підписання меморандуму про порозуміння із власниками нерозмитнених авто. Цей меморандум, за її словами, включатиме у себе пункт про закриття кордонів для авто, “які незаконно використовують режим тимчасового ввезення або транзиту”.
Друга ж частина меморандуму містить обіцянку напрацювати законопроект, який би дозволив легалізувати вже завезені авто із сплатою митних платежів за заниженою ставкою, що діє для автомобілів, випущених після 2010 року. Також депутатка запевнила: документ передбачатиме норму про тимчасове непритягнення до адміністративної відповідальності власників авто, вже завезених із порушенням митних правил.
8 вересня у “АвтоЄвроСилі” назвали заяву Южаніної “фейком”, додавши, що організація не має жодних домовленостей із владою. Але напередодні мітингувальники без пояснення причин все ж згорнули свою акцію, яку до цього обіцяли зробити безстроковою. Поки ж DW вирішила запитати експертів, як саме має вирішуватися проблема “єврономерів” та мит на авто.
Складна історія
Ставлення держави до завезення закордонних авто сповнене протиріч, що є однією із причин чинного протистояння, кажуть експерти. Так, за словами старшої наукової співробітниці Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександри Бетлій, однією з перепон для легального ввезення машин з Європи є високі екологічні стандарти. “В той час, як ми дозволяємо ввозити авто, що відповідають критеріям, не меншим за “Євро-5″, вітчизняні автовиробники при цьому навряд чи дотримуються таких само високих вимог до їхньої продукції”, – каже Бетлій, яка сумнівається у раціональності такого підходу до захисту довкілля за рахунок автовласників.
Ще один парадокс державної політики у цій сфері полягає у митах на закордонні авто за відсутності конкурентоздатного автовиробництва в Україні, розповідає голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. “Можна було б розглядати його як засіб захисту внутрішнього ринку, але в українських реаліях це не має жодного економічного підґрунтя”, – каже він.
Разом ці та інші проблеми, за словами експертів, потребують системного вирішення. Який би варіант не обрала українська влада – жорсткі обмеження чи повна лібералізація – головне, щоб уряд нарешті навів лад і пояснив українцям, чого він хоче: захищати власний автопром, захищати довкілля і наповнювати бюджет чи зробити автомобілі максимально доступними для громадян, каже Олег Омельницький.
Необхідність покарання
Експерти цілком згодні із вимогою активістів щодо зниження або скасування більшості зборів, які сплачуються під час ввезення іноземного авто. Вони мають сумнівне економічне значення для держави, але роблять авто для українських споживачів суттєво дорожчими.
Так, за словами генерального директора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олега Назаренка, відрахування до пенсійного фонду під час ввезення автомобілів з-за кордону свого часу запроваджувалося як тимчасовий захід на один рік до виплати заборгованостей перед пенсіонерами. Але тепер дія цього правила автоматично подовжується разом із ухваленням чергового закону про державний бюджет. Єдиний податок, сплата якого має залишитися недоторканною, є податок на додану вартість, вважає Бетлій.
Втім, експертка додає – попри необхідність зменшення митного навантаження, немає жодних гарантій, що це змусить автовласників обрати легальний шлях завезення машин. Із тим, що легалізація авто із “єврономерами” без покарання їхніх власників була б помилкою, погоджується і Кушнірук.
Таке рішення, на його думку, дало б пересічним українцям черговий сигнал – за бажання та належного рівня самоорганізації можна перекладати на державу відповідальність за власні помилки та порушення закону. “Тут ідеться не про лазівку в законодавстві, а про свідоме його порушення, тому це фактично привчатиме українців до логіки, що можна не платити податки, якщо держава дозволяє це зробити”, – вважає експерт.
Шукайте деталі в групі Facebook