Міфи про медичну реформу та які послуги після реформи оплачуватиме держава

Медична реформа кардинально змінить оплату за медичні послуги в нашій країні. Зокрема завжди буде на 100% оплачене державою ведення вагітності, пологи, лікування дітей. Первинна, екстрена та паліативна допомога також будуть на 100% безкоштовні після проведення медреформи, кажуть в МОЗ.

У Інтернеті різні “фахівці” та ЗМІ поширюють багато “страшилок” про медичну реформу в Україні. Однак у Міністерстві охорони здоров’я спростовують їх, та кажуть, що нова медична реформа кардинально змінить оплату за медичні послуги в нашій країні. Після введення усіх змін, багато послуг для пацієнтів будуть на 100% безкоштовні, пише 20minut.ua.

Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою

Реформа вводить нові чіткі правила в медичній системі, однакові для будь-якого громадянина, кажуть там. Для кожної медичної послуги буде чітко відомо – оплачена вона державою чи ні, оплачена вона повністю або частково? Буде чіткий список послуг, які будуть повністю, на 100% профінансовані державою.

Так, завжди безоплатною для пацієнта буде первинна допомога – послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, – наголошують в МОЗ. – Безоплатною буде також екстрена допомога. До прикладу, допомога при серцевому нападі, інсульті, гострий апендицит тощо, чи після ДТП та побутової травми.

Безоплатною з боку пацієнта буде і паліативна допомога, яку надають смертельно хворим (перш за все адекватне знеболювання). Завжди буде на 100% оплачене державою ведення вагітності, пологи та лікування дітей. Цього вимагають міжнародні Конвенції про права дитини та про захист материнства, ратифіковані Україною.

Лікування у частині послуг вторинного (спеціалізованого) та третинного (високоспеціалізованого) рівня також будуть оплачуватися державою, але за окремі з них можлива невелика співоплата пацієнта. Вона буде набагато меншою, ніж те, що ми платимо зараз. Витрати на програми лікування онкології, гепатитів, СНІДу та ін. також будуть діяти.

Міф 2. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків

У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу, – запевняють в МОЗ. – На першому етапі реформи договори Національної служби здоров’я будуть укладені з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги.

Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів — малопотужні, погано оснащені і головне — мало завантажені лікарні, в яких просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення.

Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші за свою роботу! Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта.

Міф 3. Села залишаться без лікарів

Сьогодні у селах людей найбільше турбує доля фельдшерів та ФАПів. ФАПи нікуди не зникнуть, – переконують урядовці. – Фельдшери не замінятимуть роботу лікаря, але стануть його сателітами, помічниками для того, щоб доступ до медичної допомоги був у найвіддаленіших селах.

У 2018-му році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, в 2019-му — 450 грн. На 2000 пацієнтів це створить річний дохід в 740 000 грн у 2018 р. та 900 000 грн у 2019 р. В цей бюджет входить оренда, робота лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття по аналізах. Ліки в цей бюджет не входять.

Міф 4. Доведеться платити двічі: офіційно у касу і хабар лікарю

Оскільки буде визначено тариф на послугу, який буде відомий, то підстави давати хабарі зникнуть, – запевняють в міністерстві. – Держава напряму оплатить всі необхідні видатки для надання конкретної послуги. Щороку держава офіційно інформуватиме громадян про кількість і вартість послуг, які вона покриватиме на 100%, а які частково.

Всі співоплати будуть офіційними, прозорими і відкритими. Відмова лікаря надати допомогу чи ліки, що входять до гарантованого пакету медичних послуг, або будь-які вимоги з боку медперсоналу сплатити додаткові неофіційні кошти – злочин, за який передбачена відповідальність, в тому числі кримінальна.

До слова, у разі неправомірних дій лікаря, пацієнт завжди зможе поскаржитись в Національну службу здоров’я, яка здійснюватиме контроль за дотриманням лікарями і медичними закладами умов контрактів на обслуговування населення. НСЗУ має право розірвати контракт з лікарем чи медзакладом на обслуговування пацієнтів у разі порушення умов контракту.

Міф 5. До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря

Це також не правда, – кажуть в МОЗ. – Кожна людина в разі необхідності зможе звернутись до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря і отримати допомогу. Але в цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування. Якщо ж людина звертається до фахівця за направленням сімейного лікаря, вартість такого лікування та необхідних медичних засобів повністю або з невеликою співоплатою відшкодує держава.

Міф 6. Реформа суперечить Конституції

Завдяки медреформі держава нарешті почне виконувати статтю 49 Конституції України, – коментують в МОЗ. – Це питання було врегульоване завдяки розмежуванню понять медична допомога та медична послуга. Адже компонент медичної допомоги в тарифі послуги буде завжди оплачений державою, як того і вимагає Конституція.

Міф 7. На реформу не вистачить грошей

Звичайно реформи не бувають безкоштовними. кажуть там. – Потрібні будуть інвестиції на перебудову, переобладнання та перепрофілювання лікарень. Потрібні будуть окремі інвестиції в перенавчання лікарів.

Власники лікарень та інших медзакладів – міста, райони, ОТГ – вже зараз зацікавлені в розвитку своєї медичної інфраструктури. Тому Уряд вирішив виділити на цілі переобладнання та перепрофілювання закладів окрему інвестиційну субвенцію.

Щодо оплати самого лікування, найважливіше те, що зараз у нашої системи такий високий рівень неефективності, що запуск грошей за послугу для реального пацієнта, дозволить створити за ті ж самі гроші значно більше здоров’я, лікування, профілактики, ніж є зараз.

Міф 8. Реформа поглибить кадровий голод, лікарів ще більше не вистачатиме

Реформа навпаки створює фінансову мотивацію для молоді йти в професію лікаря, – зазначають в МОЗ. – За статистикою, в Україні налічується 31 лікар на 10 тис населення, що співставне з показниками європейських країни. Разом з тим, дійсно є певний дисбаланс в спеціалізації. Так, маємо надлишок стоматологів, акушер-гінекологів та дефіцит сімейних лікарів тощо. Медична реформа врегулює цю проблему, адже оплата за послугу та суттєве підвищення зарплати на первинній ланці дозволить прибрати цей дисбаланс на ринку праці.

Міф 9. Національної Служби Здоров’я України (далі НСЗУ) – це фінансовий «монстр», який розпоряджатиметься 80 млрд грн.

НСЗУ не володіє такими коштами, – кажуть в МОЗ. – Гроші акумулюються в державному бюджеті та зберігаються на казначейських рахунках. Національна служба здоров’я є оператором, який контрактує закупівлю медичних послуг та підписує договори з медичними закладами і лікарями-ФОП. З

усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки вона, як центральний орган виконавчої влади, буде підконтрольна контролюючим органам таким, як Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційним органам НАБУ та НАЗК.

В законі виписана прозора процедура вибору керівника через конкурс, яка є аналогічною до вибору керівника НАБУ. Це є запобіжником того, аби НСЗУ очолила людина з сумнівною репутацією Міф 10. НСЗУ не може надавати послуги і одночасно контролювати їхню якість Це також не так, – зауважуть урядовці.

-Контроль якості послуг може бути різним – на рівні якості медичної допомоги та на рівні дотримання умов договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то в цьому разі контроль залишається за органом, який надає ліцензію – за МОЗом.

Якщо йдеться про якість обслуговування, то це компетенція НСЗУ. Наприклад, замість 4-місної палати, як це прописано в договорі, пацієнта поклали в 6-місну, або сказали, що немає ліків, хоча вони повинні бути, оскільки за них сплачені бюджетні кошти і вони входять до стандарту лікування. Тобто НСЗУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.