Як хреститися в храмах іншої конфесії?

Питання: чи повинен католик, відвідуючи православний храм і беручи участь у православній літургії, здійснювати і знак хреста за православною традицією? Чи треба робити знак хреста за західною традицією, як свідчення про належність до католицизму?

Відповідь: Західна традиція не рівнозначна приналежності до католицизму: в Католицькій Церкві існують східні обряди, які в своїх традиціях і зовнішніх жестах фактично не відрізняються від православних. Так, католики візантійського обряду і православні роблять хресне знамення однаково. Чимало віруючих східного обряду регулярно відвідують храми латинського обряду й слідують західній традиції, і навпаки.

Стосовно дотримання власних обрядів у Кодексі канонічного права (для латинської Церкви) говориться про «право»: «Вірні Христу вправі поклонятися Богу за приписами свого обряду, схваленого законними пастирями Церкви, і слідувати своєму способу життя, яке, проте, узгоджується ж з віровченням Церкви» (кан. 214).

У Кодексі канонів для східних католицьких Церков (CCEO), який є невід’ємною частиною канонічного права Вселенської Церкви, це право стає умовлянням і навіть приписом: віруючим східних обрядів пропонується зберігати свій обряд «у будь-якому місці», за винятком обставин, передбачених церковними канонами. Це можна віднести, зокрема, до феномену зростання мобільності віруючих. Не так давно він спонукав Папу Франциска оприлюднити апостольське послання motu proprio «Concordia codici», яке стосується поправок до деяких положень Кодексу канонічного права. За допомогою цього документа значно полегшено деякі канонічні процедури, що стосуються пастирської практики в контексті взаємодії східних і західних католицьких громад. Однак принцип, згідно з яким віруючий покликаний дотримуватися власного обряду і його гідності, можна певною мірою застосувати і до нашого питання.

Разом із тим хресне знамення, хоч би в якій би формі воно здійснювалося, — це насамперед проголошення приналежності до Христа. Хресне знамення — це сповідування нашої віри в Пресвяту Трійцю: Отця, Сина і Святого Духа. Воно означає нашу готовність прийняти свій хрест і йти за Господом; щоразу, здійснюючи знак Хреста, ми оновлюємо зобов’язання нашого Хрещення. Зрозуміло, хресне знамення «по‑західному» означає приналежність до обряду. Хресне знамення згідно зі східною традицією не означатиме компромісу щодо своєї приналежності. Коли ми заходимо до храму іншого обряду чи іншої конфесії та беремо участь у богослужінні, доречно хоча б частково відтворювати жести, які робить зібрання у цьому храмі. Хресне знамення «по‑східному» в доречній обстановці не суперечитиме християнському і католицькому свідченню. Можуть виникнути ситуації, коли, осіняючи себе хресним знаменням за західною традицією в православному монастирі чи храмі, ми можемо привернути увагу. Наприклад, потрібно бути готовими до можливих питань і коментарів. Для розпізнавання таких ситуацій необхідно проявити мудрість і розсудливість.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.