“Долар зробив щось неймовірне, курс валют мчить до фіналу”: чи варто бігти в обмінники, ціни на все полетять вгору
Українська економіка в 2024 році продовжить відновлюватися, але цей процес уповільниться, очікують економісти.
Як інформує “Еспресо”, торік українській економіці вдалося зробити стрибок. Втративши майже третину ВВП в 2022-му, Україна попри війну перейшла до повільного відновлення і за підсумками 2023 року може вийти на +5% ВВП. Стосовно цього року вже не тривають дискусії про падіння чи відновлення. Експерти сперечаються, на який відсоток буде зростання ВВП. Що саме прогнозують українській економіці фінансові інституції та аналітики в 2024-му, пояснюємо далі.
Українська економіка відновлюється. Навіть попри те, що Росія вже два роки запускає по українським містам ракети і дрони, постійно виникають проблеми з логістикою українського експорту, а над державним бюджетом висить дамоклів меч недофінансування.
Дані про відновлення економіки за підсумками минулого року Держстат опублікує пізніше, але наразі у Міністерстві економіки озвучили прогноз зростання ВВП 2023 році на 5% після різкого падіння в 2022-му на 28%.
Національний банк торік тричі покращував своє бачення показників відновлення ВВП за підсумками 2023-го: з 0,3% ВВП до 4,9% в жовтневому макропрогнозі. На початку минулого року було багато питань без відповідей, багато ризиків. Чи збережуться відключення еклетроенергії? Що буде з зерновим коридором? Як складеться ситуація з міжнародною підтримкою? Яких очікувати врожаїв? На щастя, відповіді на більшість з цих питань згодом стали стимулами для економіки, а не перешкодами.
Хороша новина полягає в тому, що ніхто не обговорює сценарій зниження ВВП, а обережно прогнозують відсотки відновлення. Так, після стрімкого падіння це ще не зростання, а тільки поступове, обережне повернення до довоєнних показників. Однак для країни, яка страждає від постійних обстрілів і веде оборонну війну проти агресора це вже доволі добре.
Кращі показники, ніж очікувалося на початку 2023 року, можуть стати додатковим імпульсом для 2024-го, вважають у Національному банку. Центробанк очікує, що економіка в цьому році покаже зростання на 3,6%, що відповідає очікуванням Міжнародного валютного фонду – там очікують збільшення ВВП в 2024-му на 3-4%.
При цьому державний бюджет на цей рік побудовано з розрахунків на очікуване зростання ВВП на 4,6%.
В унісон з цими прогнозами звучать думки фінансових аналітиків та експертів. Інвестиційна компанія Dragon Capital пророкує зростання на 4% ВВП в 2024-му, інвестгрупа ICU – більш оптимістична і прогнозує 5%.
Прогнозування стало справжнім викликом на початку повномасштабного второгрення. Але з часом інституції та експерти знайшли підходи до побудови економічних очікуваннях навіть при “багатьох невідомих”. Втім, ризик впливу цих “невідомих” на реалізацію озвучених прогнозів залишається. Один з них – це невідомість стосовно міжнародного фінансування України в 2024-му і що ще важливіше – в 2025 році.
Що буде з цінами в 2024 році?
Торік індекс споживчих цін в Україні здійснив стрибок: інфляція становила 5,1% після 26,6% у 2022-му. Про це свідчать свіжі цифри Державної служби статистики.
Наступного року зростання цін прискориться хоча б тому, що цифри за підсумками минулого року для показників 2024-го суто математично означають низьку базу порівняння. Та звісно, є й інші чинники для такого прискорення.
Україна може закінчити цей рік з інфляцією 9,8%, зазначає Національний банк у своєму жовтневому інфляційному звіті. А в середньому цьогоріч ціни можуть зрости на 8,3%, очікує центробанк.
Тиснутимуть на індекс споживчих цін в 2024-му декілька факторів, вважає фінансовий аналітик Іван Угляниця. Окрім нижчої бази розрахунків, це можливе зростання курсу гривні до долара в цьому році.
“Але є і зовнішні чинники – є велика ймовірність, що локальний такий мінімум інфляції був десь восени 2023-го”, – каже Угляниця.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну діє мораторій на підвищення тарифів, а також адміністративне регулювання деяких цін. Увесь цей час це дещо стримувало інфляцію, але ці обмеження поступово ослаблюються. Торік адміністративно-регульовані ціни зросли на 10,7%.
“Впливатиме на інфляцію також послаблення певних цінових контролів, обмежень на ріст цін, тарифів, які були запроваджені з початком повномасштабного вторгнення. Ці обмеження послаблюються. Тобто ціни поступово відпускаються, хоча і помірно. Частково також може впливати блокування кордонів, що зібльшує вартість імпортних товарів, палива”, – вважає Угляниця.
В ICU очікують прискорення інфляції до кінця 2024 року до 10,1%, хоча до літа показник зростання цін інвестгрупа прогнозує в рамках 6-7%. На це, зокрема, вплине певне послаблення гривні, якого цьогоріч не уникнути, вважають аналітики ICU.
Яким буде курс долара?
З початком повномасштабної війни Росії проти України Нацбанк зафіксував курс гривні. Спершу це були 29,25 грн/$, а згодом – 36,57 грн/$. Восени 2023 року регулятор оголосив, що утримуватиме курс у певних межах, але дозволить йому коливатися. Іншими словами, НБУ відмовився від політики фіксованого курсу на користь режиму “керованої гнучкості”.
І хоча після цього гривня в офіційному курсі перетинала позначку 38 грн/$, очікуваної стрімкої девальвації не сталося. У цьому році фінансові експерти очікують ще більшого послаблення національної валюти.
Припущення щодо курсу гривні, на основі якого Міністрество фінансів розрахувало державний бюджет на цей рік, становить 40 грн/$ в середньому по року.
“Основна причина очікувань девальвації, яку переважно обговорюють – це ризики міжнародної підтримки, ритмічності, розмірів фондування та військових поставок. На мою думку, слід також додати сюди можливе зростання попиту на долар глобально у випадку погіршення економічної ситуації в світі та геополітичних ризиків”, – коментує Еспресо Іван Угляниця.
Щоб утримувати курс в певних межах, Нацбанк має міжнародні золотовалютні резерви. Наразі їхній показник становить близько $40,5 млрд. У грудні за рахунок зовншінього фінансування Україні вдалося збільшити цю суму на 4,4%. Сума міжанодних резервів у $40,5 млрд – це історичний показник. Більшою ця сума була тільки в липні 2023 року ($41,72 млрд).
Нинішній розмір золотовалютних резервів дійсно значний, визнає Іван Угляниця. З іншого боку, утримування валютного курсу теж потребує великих обсягів продажу валюти, часом близько $3 млрд на місяць, зазначає він.
“І ці обсяги можуть зростати при зростанні попиту, ризиків. Тому просто брати об’єм золотовалютних резервів у статиці недоречно, до того ж за значного тиску на курс, росту попиту, буде менше мотивів та смислу витрачати резерви”, – каже Угляниця.
Якщо Київ таки отримає міжнародну допомогу від партнерів, хоч і з запізненням, то резерів для утримання курсу в певному коридорі буде достатньо, вважає Віталій Кравчук, старший експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
“Мабуть, значні кошти будуть виртрачатися цього року на підтримку курсу. Але резерву для того, щоб утримати гривню від великих перепадів, має вистачити”, – каже в коментарі Еспресо Кравчук.
Нацбанк буде продовжувати контролювати валютний ринок, і за умови достатньої міжнародної підтримки “палити резерви” для цього не доведеться, вважають в ICU. Але для цього потрібні $28-30 млрд на цей рік, перспективи яких навіть у січні 2024-го поки що не досить чіткі.
Щоб утримувати апетит українців до гривневих депозитів, регулятор піде на девальвацію спіставну з ставками таких депозитів. Тобто до кінця року обмінний курс наприкінці становитиме 40,5-41 грн/$, очікує інвестгрупа ICU.
“Ми очікуємо, що у 2024 році з’явиться ряд нових викликів, чи не найбільший із яких – це ризики, пов’язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України. На цьому етапі ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі, і ми очікуємо, що Україна отримає принаймні ті обсяги підтримки, які необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року”, – коментує Еспресо Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень ICU.
Це означає, що НБУ й надалі матиме змогу повністю контролювати валютний ринок та навіть може вдатися до суттєвих кроків у напрямку валютної лібералізації.
“Наразі склалися всі необхідні передумови для помірної та керованої девальвації гривні, і, за нашими прогнозами, курс наприкінці 2024 року складе близько 41 грн/$”, – зазначає Ваврищук.
“Такі перепади курсу українці бачили і до війни. Критичних наслідків від цього не спостерігалося. Не буде їх і цього року”, – очікує Віталій Кравчук.
Агросектор, металургія, нерухомість, ІТ: що буде з ключовими секторами економіки?
Близько половини українського експорту складають аграрна та металургійна продукція. Успішна робота цих галузей — важливе підґрунтя для економіки України в цілому, зауважує старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.
“Найгірші прогнози щодо скорочення посівних площ не справдилися: під урожай 2024 року засіяно 4,16 млн га озимої пшениці та 636 тис. га інших озимих зернових. Крім того, на 4% до 23,4 млн т збільшено прогноз виробництва пшениці у 2023/24 маркетинговому році”, – зазначає Ланда.
В україньского агросектору доволі оптимістичні перспективи на наступний рік. Експорт агропродукції у липні-грудні скоротився на 17% через припинення роботи “зернового коридору”, але ближче до кінця року Україна наростила експорт морем до рівня, вищого за показники найкращих місяців роботи “коридору”, що дозволяє сподіватися на поступове відновлення обсягів експорту, зазначає старший економіст ЦЕС.
У металургії теж є шанси на хороший рік, але експерти не поспішають щось прогнозувати.
“Українські заводи здатні нарощувати виробництво — сировини та виробничих потужностей вистачає. Так, у 2024 році можна очікувати запуск додаткових виробничих потужностей, що забезпечать зростання металургійного виробництва на вищому рівні, ніж в середньому по економіці. Основна проблема — у дорогій логістиці, яка нерідко робить доставку до кінцевого споживача невигідною”, – пояснює Володимир Ланда.
Високим лишається також ризик фізичного ураження виробничих потужностей гірничо-металургійного комплексу внаслідок російської агресії.
Експорт IT-послуг більшою мірою залежатиме від ситуації на глобальних ринках.
На руку українським компаніям може зіграти відновлення глобального IT-ринку, зокрема відкладений попит на цифровізацію бізнесу. Однак через нинішню турбулентність компаніям важко передбачити динаміку за підсумками 2024 року.
“Втім, загальний настрій галузі — стримано оптимістичний, а найскладніші випробування для ринку, вірять його учасники, залишилися у 2022-2023 роках”, – коментує Ланда.
А от для нерухомості оптимізму значно менше.
“Попит на ринку відновлюється повільно, а покупці цікавляться передусім готовим житлом”, – каже експерт.
Імовірність дефолтів забудовників зростає, ввадає старший економіст ЦЕС.
“Окрім обмеженого попиту їм доводиться мати справу із подорожчанням будівельних матеріалів та дефіцитом кваліфікованої робітників, які часто підпадають під мобілізацію. А вартість квадратних метрів лишається стабільною, скорочуючи маржу забудовників”, – пояснює він.
Основні ризики: звідки можна чекати поганих новин?
Головні ризики для української економіки, природно, пов’язані з війною. По-перше, це вктивізація і розширення території ведення бойових дій в Україні та пошкодження об’єктів критичної, енергетичної, соціальної інфраструктури, по-друге – скорочення міжнародної військової та фінансової допомоги, зазначає старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.
Крім того, після президентських виборів зовнішньополітичний вектор США може змінитися не на користь України, додає експерт.
Ключовий виклик для фінансування бюджету – це ритмічність міжнародної допомоги.
Під час повномасштабної війни Україна фінансує дефіцит бюджету за рахунок коштів міжнародної підтримки. І хоча Київ очікує на ухвалення відповідних сум міжнародної допомоги найближчим часом, ритмічність надходження цієї допомоги в цьому році залишається під питанням.
“Залучення понад $40 млрд зовнішніх кредитів та грантів усе ще не гарантовано, тож ризик друку грошей Національним банком цього року залишатиметься високим”, – зазначає Віталій Ваврищук.
Хоча Україна з великою імовірністю отримає достатнє зовнішнє фондування, щоб збалансувати зовнішні рахунки, його може виявитися недостатньо, щоб повністю профінансувати дефіцит бюджету, допускають в ICU.
Ще одним ризиком для економіки буде залишатися ситуація з логістикою виробленої в Україні продукції на світові ринки. З одного боку, Україна самостійно налагодила так званий морський коридор. Важливо, що морем зараз йде не лише експорт зерна, але й поставки руди, металу, інший експорт та імпорт. З іншого боку, ризики продовження блокади сухопутних кордонів з ЄС залишаються високими.
При цих зовнішніх ризиках важливо налагодити внутрішню політичну стабільність замість активізації внутрішніх протистоянь.
Шукайте деталі в групі Facebook