Це оптимізація на період дії воєнного стану
Керівникам держпідприємств та працівникам, які отримують зарплати з державного бюджету, обмежать виплати. Це передбачено законопроєктом №9565. Ініціатори нововведень аргументують ці наміри бажанням мінімізувати витрати бюджету у воєнний час щодо виплати зарплат і витрат на другорядні потреби.
Виплати посадовим особам, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів пропонують обмежити у 15 мінімальних зарплат. Така ж кількість мінімалок відведена й на керівників держпідприємств та підприємств комунальної власності.
Сумарний місячний заробіток таких осіб не повинен перевищувати 100 500 гривень. Виплати вище цієї суми можуть бути лише у військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь в обороні держави.
Окрім обмеження зарплат, депутати пропонують припинити виплати з бюджету на другорядні потреби. Йдеться зокрема про видатки на доброустрій міст, як то нескінченне вкладання бруківки. Під заборону можуть потрапити й видатки на закордонні відрядження, які оплачують з державного бюджету.
Враховуючи всі ці факти, автори законопроєкту пропонують зупинити до закінчення воєнного стану витрати державного та місцевих бюджетів на:
благоустрій населених пунктів;
будівництво, реконструкцію та ремонт інфраструктури у сфері дорожнього господарства, крім витрат на ліквідацію аварійного стану такої інфраструктури та усунення наслідків збройної агресії проти України;
утримання державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, підприємств, установ та організацій, створених органами державної влади;
послуги з підготовки, розміщення, просування інформації в онлайн-медіа, соціальних мережах, крім інформації про збройну агресію проти України;
оплату чартерних рейсів;
придбання вітальних листівок,
виготовлення державних та відомчих нагород і пам’ятних знаків, крім нагород для службовців ЗСУ, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями;
організацію заходів щодо відзначення пам’ятних та історичних дат, проведення виставок, ярмарків, з’їздів, симпозіумів, конгресів;
відрядження за межі України, крім відряджень державного значення.
Щодо останнього пункту, то відрядженнями державного значення пропонують вважати поїздки, в яких вирішуються питання зміцнення обороноздатності держави, залучення зовнішньої фінансової допомоги, а також звільнення українських громадян із полону.
Шукайте деталі в групі Facebook