Характер війни в Україні сильно змінився з настанням бездоріжжя, спричиненого дощами, а також внаслідок того, що сторони не завершили перегрупування після вивільнення сил з-під Херсона.
Однак попереду зима, яка змінить його ще сильніше. Тепер обом арміям знадобляться інші навички ведення бойових дій та виживання. Обидві сторони вже зараз намагаються вирішити проблеми, пов’язані із низькими температурами, нельотною погодою, опадами та іншими особливостями зимового періоду. Взимку воювати важче, і складнощі виникають і в російської армії, і в ЗСУ.
Але що буде, коли резерви будуть на місцях, а земля промерзне? Чи зможуть ЗСУ чи російська армія наступати, або ж противники накопичуватимуть сили для активних дій навесні? І головне – чого чекати навесні? У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували ситуацію, передає редакція.
Західні лідери щодо цього висловлюють наступні думки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що путін намагатиметься використовувати зиму як зброю, «але не досягне в цьому успіху». Генсек НАТО пов’язує посилення позицій Києва з огляду на можливі мирні переговори з військовими успіхами України.
«Найкращий спосіб підтримати мир — це підтримати Україну», — зазначив він.
Міністр оборони Британії Бен Уоллес наголосив на непідготовленості російських збройних сил до ведення бойових дій та закликав українські війська зберігати темп та продовжувати наступ протягом зимових місяців.
«З огляду на перевагу, яку українці мають у підготовці, обладнанні та якості бойового складу проти деморалізованих, погано навчених, погано оснащених росіян, в інтересах України зберегти темп узимку. На відміну від росіян вони мають 300 тис.одиниць арктичного бойового спорядження, одержаного від міжнародного співтовариства», – вважає Уоллес.
Колишній помічник держсекретаря США з військово-політичних питань Бригадний генерал Марк Кіммітт висловив думку, що взимку Україна має продовжувати свої атаки на російські склади боєприпасів, командні центри та лінії постачання та максимально скористатися паузою, щоб відновити свою бойову міць до продовження кампанії 2023 року.
Американський політолог Раміс Юнус вважає, що ніхто не робитиме паузи у війні на зимовий період, ЗСУ і надалі тиснутимуть на окупантів, а союзники підтримуватимуть Україну.
Що вплине на розвиток подій на фронті у зимовий період?
Насамперед, на дії військових з обох сторін вплине температурний режим української зими та підготовленість армій до дій в холодних умовах, адже навіть невеликий шар снігу сильно обмежує можливість переміщення техніки, навіть гусеничних машин по бездоріжжю. Крім того, сніг, особливо тонкий, може видати розташування позиції, укриття, складу. У зимовий час складніше використовувати авіацію, оскільки нелітна погода взимку буває частіше, ніж улітку. Ще однією проблемою зимової війни є короткий світловий день, який ускладнює патрулювання та дозор.
З географічної та кліматичної точок зору на більшій частині України переважає помірний клімат, хоча взимку тут бувають сильні морози та сніг, особливо на Сході та Північному Сході країни. Єдиного театру бойових дій в Україні немає. Згідно зі статистикою температурних коливань минулих років у трьох регіонах, які фігурували у військових зведеннях останніми тижнями (Харківської, Донецької та Херсонської областей), середні температури грудня, січня та лютого у цих регіонах – нижчі за нуль градусів. Висота снігового покриву в різних районах на лінії фронту з року в рік сильно відрізняється, у деякі зими снігу взагалі не було. Згідно з довгостроковими прогнозами Гідрометцентру України, зима 2022-23 років буде теплішою за звичайну, середня температура з грудня до лютого буде вищою на 1-2 градуси, ніж за період з 1991 по 2020 роки, ймовірність тривалого похолодання в Україні мінімальна, але можуть бути заморозки тривалістю від одного до п’яти днів.
За прогнозами Severe weather Europe, заснованому на розрахунках Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, сніговий покрив у багатьох районах України, включаючи Південь Херсонщини, відповідатиме нормі, в Донецькій та Харківській областях та буде трохи тоншим, проте в районі Сватового слід очікувати снігопади і навіть заметіль. Є кілька інших факторів, що впливають на боєздатність – це вітер та вологість. Багато бійців вважають найнеприємнішою температурою – близько нуля через те, що сніг тане і стікає в окопи. Тобто потрібні якісні вітроводозахисні костюми з мембраною та сучасні зимові черевики.
Успіхи чи поразки зимових військових кампаній часто залежать від уміння виживати в умовах низьких температур, тобто від рівня забезпеченості зимовим екіпіруванням, спальниками й наметами та відповідною тактичною підготовкою особового складу до бойових дій в умовах морозів. Це використання та догляд за одягом та спорядженням, використання снігу для укриття та захисту, а також вміння переміщатися по засніженій місцевості. Те саме стосується і рівня забезпеченості спеціальним мастилом для зброї, ланцюгами на колеса, хімічними грілками, електричними та звичайними пічками, генераторами, засобами для приготування їжі, спроможністю апаратури та техніки працювати при низьких температурах тощо.
Мінусова температура згубно впливає на електричні пристрої, насамперед, – літієві батареї, які використовуються в армії у радіостанціях та квадрокоптерах, що загрожує втратою зв’язку та даних розвідувальних дронів і повітряних ретрансляторів.
За оцінками експертів, українська армія зараз готова до зими краще за російську, через те, що теплий одяг та інше зимове спорядження почали з’являтися у списках Західного постачання в Україну ще восени. У вересні про такі надходження заявила Бельгія, на початку жовтня Канада оголосила, що поставить в Україну 400 тис. одиниць різних предметів зимового одягу. Десятки тисяч зимових курток, штанів та шапок тоді ж пообіцяла надати Німеччина. 35 тис. комплектів зимової форми передала Литва, 25 тис. – Великобританія. Ковдри та теплий одяг постачали Ізраїль та Фінляндія. Про постачання в Україну теплого зимового одягу повідомляли і на брифінгу у Пентагоні. У ЗСУ вистачає досвідчених ветеранів, які провели на фронті не один рік, але не було і немає спеціальної програми підготовки до зими.
Також на планування зимових військових кампаній впливає ландшафт місцевості. Зокрема, на Півдні – від Миколаєва до Херсона й у Донецькій агломерації переважно рівна місцевість без пагорбів, практично відсутні ліси та посадки. Для Луганської області, а саме Соледара, де йдуть бої, навпаки – характерні пагорби, яри, річки, балки.
Визволення правобережної частини Херсонської області вплинуло на тактику застосування російської авіації. З початком зими москва почала масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України, щоб спровокувати невдоволення населення аварійними відключеннями світла. Тому визначальним стає запас міцності української ППО та готовність українців витримати негаразди з електрикою.
Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що обидві сторони мають підстави здійснювати наступальні дії.
Наприкінці літа Україна спромоглася перехопити стратегічну ініціативу і довела, що здатна наступати на Сході країни у Харківській, Донецькій та Луганській областях, а також на Півдні, де після серії проривів під Херсоном російське угруповання було змушене залишити правий берег Дніпра. В українських військових є реальний шанс скористатися своєю перевагою і не дати рф вирівняти ситуацію на фронті.
Як вважає ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман, у стратегічному сенсі найбільш привабливим для ЗСУ був би наступ із запорізького напрямку на Мелітополь з метою розтину сухопутного коридору до Криму – успіх такого наступу різко ускладнив би становище російського угруповання в Криму та на лівобережжі Херсонської області, насамперед, в контексті логістики. За його словами, зараз все залежить від підготовки додаткових українських резервів та постачання західного озброєння та зимового оснащення.
У кремлі від російської армії після серії великих відступів та людських втрат чекають якогось успіху, щоб компенсувати розчарування від війни. Росія змогла направити у фронтові частини поповнення але поспіх, з якою це було зроблено, практично виключило тактичну підготовку нових солдатів. При цьому, у російських мобілізованих в жовтні спостерігався дефіцит зимової форми, зброї і засобів захисту. Судячи з численних відеозвернень, мобілізовані, якими російська армія намагається заповнити брак особового складу на передовій, часто змушені закуповувати одяг і навіть засоби захисту власним коштом. Російська тактика наразі полягає скоріше у спробах прориву добре підготовленої оборони ЗСУ.
Проте після того, як російське угруповання відійшло на лівий берег, росія вже може не тримати на цій території стільки боєздатних частин, як раніше.
На думку ізраїльського експерта, головною інтригою ситуації на фронтах в Україні є те, куди і як швидко направлять підрозділи, що вивільнилися.
Сценарії обстановки наступного року
Незважаючи на те, що у цій війні вже не раз відбувалися події, які докорінно змінювали обстановку, експерти видання Economist спрогнозували сценарії того, як може скластися військова обстановка в Україні наступного року.
Згідно із першим (малоймовірним) сценарієм, взимку лінія фронту стабілізується, росія накопичить резерви та навесні перейде у наступ. Потік американської допомоги блокується республіканцями в Конгресі, європейська вичерпується, і Україна, втративши Кривий Ріг, Слов’янськ та Краматорськ, погоджується на перемир’я. Росія використовує його для переозброєння армії та підготовки до нової війни.
Другий сценарій передбачає ситуацію, коли жодна зі сторін не може здобути рішучої перемоги на фронті, війна завмирає на невизначений термін.
У третьому сценарії розглядається можливість наступу ЗСУ взимку, включаючи прорив російської оборони в Луганській області. Навесні українська армія починає рух у Запоріжжі, оточує Маріуполь та підходить до кордону Криму.
Чи здійсниться якийсь із цих сценаріїв, важко передбачити, та й чи відбудеться взагалі все так, як зазначають в Economist, — невідомо. Але однозначно – треба вірити у ЗСУ та сподіватися на краще, адже наші війська вже неодноразово довели свою першість у війні із «другою армією світу».
Шукайте деталі в групі Facebook