У Херсонській області ввечері 1 червня п’яні російські загарбники вбили подружжя – 50-річну Світлану та 52-річного Сергія Ланевичів. Люди не змогли вчасно покинути захоплене селище Високопілля, оскільки у Світлани літні батьки, тато прикутий до ліжка.
У самому селищі “ДНРівці” вже давно грабують будинки та викрадають людей.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Зробили контрольний постріл у голову
Рано-вранці 1 червня до будинку подружжя Світлани та Сергія Ланевичів у Високопіллі на Херсонщині увірвалися п’яні “військові ДНР”. Що вони хотіли – точно ніхто не знає.
“Мені розповідали, що 31 травня цих “ДНРівців” мали міняти. Вони стояли в нашому селищі вже з 13 березня. Мабуть, вони відзначали цю подію. Люди кажуть, що вони ходили цією вулицею з будинку до будинку, шукали якусь жінку. Потім зайшли у двір до батьків Світлани. Вона та Сергій були надворі. Після цього пролунали постріли та сильний крик літньої мами Світлани. Вони не просто розстріляли людей, вони ще й зробили контрольні постріли їм у голову. Двір був у крові”, – розповідає голова Високопільської ТГ Ганна Шостак-Кучмяк.
Світлана та Сергій не могли виїхати з Високопілля, оскільки живуть разом із літніми батьками дружини. Батько Світлани прикутий до ліжка. Мама її раніше працювала у лікарні в лабораторії.
У подружжя залишився дорослий син, який виїхав із селища.
“Наступного дня односельці допомогли поховати Світлану та Сергія. Це чудова родина. Сергій очолював районний соцзахист. А раніше був депутатом районної ради двох скликань. Дуже грамотна людина, завжди всім допомагав. Це страшне горе”, – каже місцева мешканка.
Глава ТГ також розповідає, що Світлана та Сергій були щасливою парою, завжди усміхалися, у них було багато друзів. “Світлана гарна жінка, завжди доглядала за собою, чудово виглядала”, – каже Шостак-Кучмяк.
Вриваються в будинки і ставлять на коліна
У селищі розповідають, що як тільки їх захопили, жити тут стало нестерпно. “Ми більше місяця прожили у підвалі. Їжу готували на вогнищі у дворі. Постійно нас обстрілювали. У перший же день, як орки увійшли до нас, вони пограбували всі магазини. Прив’язували до дверей троси і своєю технікою виривали їх. Тому ні їжі, ні води, ні ліків у нас не було. Світло зникло практично із самого початку. Зв’язку теж немає”, – каже жінка.
Загарбники ходять по будинках і квартирах, виламують двері та витягують усе, що можуть. Шукають гроші, цінності. Витягають техніку. Якщо розуму не вистачає, як винести через дверний отвір пральну машинку, то речі просто розстрілюють.
Люди кажуть, що всі шафи, стіни, одяг – все посічено кулями. Викрадають та розстрілюють машини.
“Вони можуть увірватися в будинок вночі, поставити господарів на коліна, наставити на них автомат і знущатися. Можуть вистрілити в колінну чашечку людині. Серед них є люди, які явно сиділи у в’язниці, це відчувається за розмовами та поведінкою. Деяким навіть страшно в очі дивитися. “ДНРівці” дуже жорстокі та агресивні”, – каже Шостак-Кучмяк.
“Вони викрадають людей. Деяких вивозять у підвали, допитують. Їх цікавлять насамперед місцеві підприємці, фермери, депутати, багаті цигани. Вже на 3-4 день у них були списки цих людей, і вони цілеспрямовано ходили по будинках та вивозили цих людей у Каховку. Там у них штаб”, – каже місцева мешканка.
Потім когось віддають за викуп, хтось рятується, а хтось назавжди зникає. За даними ексуповноваженої з прав людини у ВР України Людмили Денісової, на 30 травня у цьому районі загинуло 25 людей.
Ганна Шостак-Кучмяк каже, що точну кількість загиблих назвати складно, оскільки громада окупована. Є люди, здебільшого чоловіки, яких окупанти забирали із сіл і більше їх ніхто не бачив. Серед них і ті, хто служив в АТО, і ті, хто ніколи в армії не був.
“Де вони і що з ними, ніхто не знає. Коли люди ставлять запитання цим окупантам, то вони відповідають, що це не вони роблять. Просто брешуть”, – каже голова громади.
Вибратися з Високопілля дуже складно. Якщо раніше ще людям дозволяли виїжджати, то згодом заборонили. Дали три дні на те, щоб охочі залишили селище пішки. Жителі розповідають, що вибиралися обманом, казали, що їдуть до сусіднього села, до Криму, а потім переправлялися човном, їхали трактором, аби врятуватися.
З 5 червня взагалі заборонять залишати Високопілля.
“Ми дуже чекаємо, коли нас звільнять ЗСУ. Коли настає тиша і не стріляють, то ми плачемо, бо нам здається, що нас покинули”, – каже мешканка селища.
Саме Високопілля зараз розташоване прямо на лінії фронту – за ними Дніпропетровська область, куди окупантів не пустили. Щогодини перебування загарбників у цьому районі – це смерть, поранення, руйнування. Тому люди дуже чекають на звільнення.
Шукайте деталі в групі Facebook