Як пережити кризу відносин

Усе начебто нічого, але то сваритеся по дрібницям, то сидите мовчки, як чужі. І незрозуміло, що чекає в майбутньому і що робити: любов пройшла і розходитися пора чи любов жива, але треба її реанімувати. Пора розігнати сумніви і рос ставити всі крапки над «і».

 

Криза – нормальна, хоч і неприємна частина нашого життя. По суті це всього лише етап розвитку, коли непомітні зміни стають очевидними. Начебто просто, але пережити перехід безболісно вдається не всім: одні не бачать виходу з ситуації, що склалася, в інших ні сил для рішучих дій. Тим часом більшість криз успішно долаються. Звичайно, потрібно і терпіння, і робота над собою. Але, як мовиться, було б бажання.

Більшість проблем можна вирішити завдяки розмовам. Багато хто з нас не звикли, та й не вміють спілкуватися зі своїми близькими, тому що виховані так, що нерідко не вважають за потрібне говорити про свої почуття. До чого зводяться всі наші бесіди? Побут, робота, обговорення проблем друзів. Про себе ж – ні слова.

Щоб нормалізувати відносини, потрібне вміння не тільки говорити, а й слухати.
Бесіда допомагає краще зрозуміти один одного. Наприклад, у вас вдома ремонт. Ви обоє змучені шумом, незручностями, хронічним безгрошів’ям. Тобі здається, що ти займаєшся «будівництвом століття» більше – на тобі закупівля матеріалів, пошук найбільш економічного варіанту, втілення дизайнерських ідей, плюс від звичайних турбот по господарству теж ніхто не звільняв. А твій улюблений тільки фінансує проект і спостерігає за бригадою робітників – нічого не скажеш, добре влаштувався! Ось тут може виникнути скандал.

Але якщо ви разом сядете і емоційно поговорите (тільки не звинувачуючи один одного), обговоріть ремонтні проблеми, ти з подивом почуєш, чого йому коштує вимушене «бригадирство»: як потрібно все уважно оглядати і передомовлятися у разі браку і що за ці переговори кожного разу витрачається не менше семи кілограмів нервів. Незабаром ти зрозумієш, що … співчуваєшь своєму коханому, а не злишся на нього. Другий позитивний момент – відверті розмови дивно зближують. Особливо якщо виявиться, що вас тішать, дратують або турбують одні й ті самі речі. Адже немає нікого рідніше і ближче того, хто з тобою заодно! Якщо в ході бесіди з’ясується, що у вас одне гаряче бажання закатати недбайливого виконроба у цемент, з великою ймовірністю ніч буде приємно бурхливою

Одна з традиційних помилок – думати, що кожного разу, коли близька людина сердиться в нашій присутності, то він сердиться на нас. У розмовах ж дуже часто з’ясовується, що зовсім не ти джерело його подразнення (так само як і він – твого), що є й інші причини для поганого настрою. Наприклад, втома, невдоволення собою або страх за майбутнє. Тільки щоб це зрозуміти, треба розмовляти ПРАВИЛЬНО. Наприклад, він тебе не зустрів, не виніс сміття, забув подзвонити і т.д. Згадай, що ти говориш? «Ти винен!» Часто словами. А ще частіше без слів: всім своїм виглядом демонструючи, хто тут гірший за всіх. Так, невдоволення і агресія у відносинах – це нормально. Але має величезне значення, яку форму вони приймають і який знаходять вихід. Коли тобі погано, постарайся говорити не про партнера, а про себе, про свої почуття: «Мені так прикро, коли мене не слухають», «Я дуже переживаю, якщо не знаю, де ти». Поділися, а не звинувачуй. Якщо переживаєш через свої емоції, так і скажи: «Мені навіть ніяково, як я серджуся через це. Розумію, що це дрібниця, дурниця, але нічого не можу з собою вдіяти – дратуюсь »(відчуваєш різницю? Не ти мене дратуєшь, а щось взагалі дратує),« Мені шкода, напевно, це дуже втомлює, коли про тебе весь час хтось так сильно турбується ». Нерідко, коли ми звинувачуємо іншу людини, в душі насправді хочеться співчуття і ласки. Ми ведемо себе як скривджені малюки, які чекають, щоб їх погладили по голові і втішили. Але тільки якщо малюк (на відміну від нас) чесно скаже, що йому боляче і погано, і отримає своє, ми, швидше за все, будемо кричати: «Ну чому навколо одні жорстокосердечні виродки!» І навряд чи за це нас погладять по голові – озлоблена, жорстка і категорична доросла жінка – чого її жаліти? За злоязичними нападками практично неможливо розгледіти бідну, засмучену, маленьку дівчинку, що чекає допомоги. Єдиний спосіб отримати бажане – висловити свої почуття інакше.

Запам’ятай: МИ ВСІ НЕ ЛЮБИМО, коли нас звинувачують. Будь-яке звинувачення (навіть саме справедливе) викликає бажання захищатися. А кращий спосіб захисту, як відомо, напад. Тому замість співчуття ти у відповідь получешь таку ж порцію звинувачень і агресії. І так по колу. Потрібно завжди пам’ятати, що нападки викликають сварки, а розповідь про біль – співчуття. І чим більш точно і щиро ти розкажешь про свій стан, про свої переживання, неспокої, страхи, тим більше шансів бути зрозумілою.

Шукайте деталі в групі Facebook



Джерело.

Загрузка...