100 годин у черзі заради дешевої автівки. Що відбувається на польсько-українскому кордоні

В Україну завезли вже понад 80 тисяч автомобілів у межах закону про безплатне розмитнення авто з ЄС. А на кордонах і далі — кілометрові черги. Люди буквально живуть у машинах по кілька днів, доки перетнуть кордон. Я побував на польсько-українському пропускному пункті “Грушів — Будомеж”, щоб побачити все на власні очі.

Коротко нагадаємо: 24 березня ухвалено закон, яким передбачено звільнення від сплати митних платежів для фізичних осіб під час ввезення транспортних засобів. Відповідно до розпорядження уряду від 3 травня №354-р, наразі переміщення транспортних засобів, придбаних за межами митної території країни громадянами України, дозволено через митний кордон у пунктах пропуску “Устилуг”, “Грушів” на кордоні з Польщею та у пункті пропуску “Малий Березний” на кордоні зі Словаччиною.

“АВТОМОБІЛЬ БУВ НАШОЮ МРІЄЮ”

…На ПП “Грушів — Будомеж” — тисячі автівок у черзі, яка розтягнулась на більш як десять кілометрів. За кермом легковиків переважно жінки, дехто з дітьми. “Ми з чоловіком усе життя мріяли про власне авто, — каже львів’янка Надія на “Фольксвагені Шаран”. Жінка вже третю добу стоїть у черзі на кордоні. — Але машини в Україні доволі дорогі, тож грошей на омріяну покупку нам не вистачало. А тут з’явилася така можливість. Ми з чоловіком усе порахували, і в нас загорілись очі — можемо дозволити собі авто! Тож я поїхала до Польщі. Тим часом чоловік через інтернет знайшов мінівен в одному з польських міст, я його купила всього за п’ять тисяч злотих, а це приблизно 1200 доларів. Ще стільки ж вкладемо у ремонт. Але радість від покупки зникла після першої доби стояння в черзі. Я тут уже більше 60 годин. І не відомо, коли потраплю додому”.

“Я з Київщини, моє авто розстріляли окупанти, — розповідає Алла. — Купила в Польщі машину за дві тисячі доларів і була дуже щаслива. А потім потрапила в чергу на кордоні. Уже четверту добу тут стою, скоро буду відзначати ювілейні 100 годин. Я дуже виснажена. Елементарно — тут нема де помитись, вологі серветки — справжня валюта. І виходу немає. Ну не кину ж я тут свою машину, яку купила ледь не за останні гроші”.

АКУМУЛЯТОРИ СІДАЮТЬ, МАСТИЛО КАПАЄ

…Багатокілометрова черга розтягнулась полем. Тут немає магазинів, туалетів і душу. Люди вже засмаглі, адже постійно сидіти в машині — важко, а надворі припікає сонце. Невиспані, з набряклими обличчями, бо кожну годину треба просуватися у черзі на декілька метрів. Проспиш — тебе оминуть і доведеться ще довше стояти в черзі. Люди голодні, їжі обмаль, бо ніхто не думав, що потрапить у таку пригоду, й не розрахував запасів продуктів.

Горнятко гарячої кави чи чаю тут справжня розкіш. Таке собі може дозволити лише той, хто завбачливо взяв газовий примус. Спраглі, бо немає де зачерпнути чи купити воду. І злі. На чергу, на митників, на сусідів у черзі, на владу… Зрештою, на самих себе, що не змогли спрогнозувати такого.

“У моїй автівці розрядився акумулятор, — каже тернополянка Наталя. — Он сусіди по черзі допомогли мені завестись. Я їм за це дала пів пачки печива. Ми тут уже всі потоваришували й стали майже рідними. Одне одному підганяємо машини, щоб інший міг поспати не годину, а хоча б три. Одного відправили пішки за три кілометри в сусіднє село й він там купив для нас воду, хліб. Ось так і живемо”.

Чимало автівок виходять з ладу — в основному сідають акумулятори, бо ти завівся, проїхав 20 метрів і вимкнув двигун. Тож іноді машину доводиться штовхати в черзі. Вся смуга, де стоять автомобілі, вкрита плямами: зі старих і дешевих іномарок течуть мастило, антифриз, пальне.

А ДЕ ДОРОГІ МАШИНИ?

Прямую пішки повз чергу. Я читав у соцмережах, що люди женуть круті джипи й престижні седани за десятки тисяч доларів. Але тут їх не бачу. Є скромні опелі, фольксвагени, рено, сітроєни, пежо, форди… Пройшовши з кілометр, нарешті побачив мерседес, але йому вже 15 років, і вартість його, за словами власника, — приблизно три тисячі доларів.

Йду далі. Ось на розмитнення чекають вантажні бусики — вочевидь хтось купив собі для ведення бізнесу. О, нарешті крутий “БМВ Х6”. Підходжу ближче, а в нього — вм’ятина на всю ліву сторону. Значить, теж не дуже дорогий.

Направду, пройшовши зо три кілометри, побачив лише одну доволі вартісну автівку — “Фольксваген Тігуан”. Усі решта дешеві або середнього класу.

ЧОМУ ТАКІ ДОВГІ ЧЕРГИ?

“Причина цих черг — зовсім не в тому, що чимало людей захотіли купити собі авто, а в процедурі розмитнення, — пояснює засновник і активіст Всеукраїнської громадської організації “Авто Євро Сила” Олександр Чернявський. — Ще раніше Кабмін дав доручення митникам розробити спрощений механізм розмитнення. Вони створили документ, так звану нульову митну декларацію. Вона вмістилась на одному аркуші паперу А4. Власник авто мав би внести у цей документ своє прізвище та ім’я, марку машини, її технічні характеристики, отримати на кордоні мокру печатку й з цим документом одразу поїхати в МРЕО, аби поставити автівку на облік.

Однак голова Податкового комітету Данило Гетьманцев не дозволяє митниці впровадити цю нульову митну декларацію і залишає той порядок розмитнення машин, який був. Тобто і далі діє вся бюрократична тяганина на кордоні, послуги брокерів, внутрішня митниця… Це все в десятки разів збільшило час проходження кордону.

Чому Гетьманцев на це пішов? Для мене очевидно, що він діє не в інтересах українців, а в інтересах автоолігархів, які хочуть, щоб наші громадяни купували автівки в їхніх салонах за величезні гроші. І дійсно, створивши такі перепони на кордоні, чимало людей просто відмовились їхати на територію Євросоюзу за доступними машинами…”

Шукайте деталі в групі Facebook



Джерело.

Загрузка...