У квітні під час ракетного обстрілу вокзалу у Краматорську постраждали майже сотня людей. Серед них – Наталя з двійнятами – 11-річними сином Ярославом та донькою Яною.
Жінка внаслідок ворожого обстрілу втратила одну ногу, а дівчинка – обидві.
Зараз сім’я знаходиться у дитячій лікарні Святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова.
Єдиний, хто вцілів після трагедії – син Наталі, Ярослав. Того дня хлопчик пильнував речі в приміщенні вокзалу Краматорська, де сім’я чекала на евакуаційний потяг. Мама із сестричкою в якийсь момент вийшли на перон, куди і вдарила російська ракета.
“Наталя, яка досі не може собі пробачити того походу за чаєм, пригадує: коли розплющила очі, все було в крові. Потім побачила, що у доньки немає ніг. А після того, як не змогла підвестися, зрозуміла, що і сама без однієї кінцівки”, – переповідають слова Наталі у Першому МО Львова.
Сама жінка у коментарі місцевому виданню згадує, що тоді одразу спробувала перетягнути свою ногу шворкою, щоб зупинити кровотечу. Потім намагалася допомогти доньці, однак прийшли військові та поліція, які евакуювали дитину до лікарні на Дніпропетровщину.
Слідом за Яною за два дні туди привезли і Наталю. У цей час про Ярка, як називає хлопчика мама, дбали працівники поліції.
11-річна дівчинка добре пам’ятає той трагічний похід за чаєм, а також те, як всі, хто перебував на пероні, раптово присіли.
“В очах потемніло, вуха заклало. А коли прийшла до тями, то відчула, що ноги сильно пече. Я не знала що з ними. Мені було страшно, я плакала. Я дивлюся на ноги, а їх – нема”, – каже Яна.
Водночас завідувач хірургічного відділення Лікарні Св. Миколая Першого медоб’єднання Львова Дмитро Грицак в коментарі місцевим журналістам озвучив оптимістичні прогнози. За його словами, дівчинка має хороші перспективи щодо реабілітації, адже, на щастя, колінні суглоби вдалося зберегти.
Грицак каже, що після протезування Яна зможе не тільки ходити, але й танцювати.
Мама близнят провела в реанімації 20 днів. Медики Павлограда два дні намагалися врятувати жінку, адже уламок російської ракети пробив їй товстий кишківник та ногу. Кінцівку довелося ампутувати.
Щойно Наталі стало краще, всю сім’ю евакуювали до Львова.
“Уже кілька тижнів родина перебуває в нашій Дитячій лікарні Св. Миколая Першого медоб’єднання Львова (вул. П.Орлика, 4). Наляканих сюди їх доправив евакуаційний потяг. Нині дітки і мама вже усміхаються, бо нарешті в безпеці”, – розповідають в медичному центрі.
За словами директорки з розвитку медцентру Ірини Заславець, Ярослав – не за віком дорослий. Зараз хлопчик сумлінно доглядає за мамою і сестричкою – приносить їм воду, допомагає одягатися і сам ходить до магазину. Тепер він – опора для своїх рідних.
Сам Ярко каже, що дуже хоче, аби мама і сестричка нарешті стали на ноги. А до того часу обіцяє бути їм надійною підтримкою.
“Є вислів “серце розривається”, але він неспівмірний із тим, що відчуваєш, коли заходиш до них в палату. Три ліжка. На одному – 11-річна дівчинка Яна з ампутованими ногами. Навпроти – мама Наталя. Вона теж не ходить: ліва нога ампутована, права – поранена. На третьому ліжку – 11-річний Ярослав. Вони з сестричкою близнята”, – розповідає Заславець.
Як повідомляють у Першому медичному об’єднанні Львова, незабаром сім’я вирушить на протезування та реабілітацію до США.
При цьому Наталя наголошує, що для неї дім – це Краматорськ. Після лікування за кордоном вона хоче повернутися в Україну.
“Сподіваюся, що наш дім уцілів. Але в будь-якому випадку після реабілітації ми повернемося в Україну”, – наголошує мама близнюків.
Шукайте деталі в групі Facebook