ДРІЖДЖІ – МАЛЕНЬКА СМЕРТЬ-
Хлібопекарські дріжджі – це одноклітинний грибок. У природному середовищі їх немає: це продукт штучної селекції. Для надання цим мікроорганізмам особливої витривалості і агресивності, їх вирощують у неймовірно брудному і агресивному середовищі.
Це середовище описане в ГОСТ 171-81 «Дріжджі хлібопекарські пресовані», який є чинним на пострадянському просторі, в т. ч. в Україні, адже входить у Міждержавний стандарт.
Згідно з ним, для вироблення дріжджів використовуються такі «харчові» інгредієнти як кислота сірчана технічна по ГОСТ 2148 або акумуляторна по ГОСТ 667, вапно хлорне по ГОСТ 1962, миючий рідкий засіб “Прогрес”, формалін технічний за ГОСТ 1625, вапно будівельне, вапно білильне, соляна кислота технічна, їдкий натр, мікродобрива для сільського господарства, кальцинована сода, борна кислота і багато іншого.
Про хлібопекарські дріжджі однозначно висловився провідний російський дієтолог, доктор медичних наук, професор Олексій Ковальков. Він повідомив, що цей грибок не гине при випіканні, а проникає в організм людини і починає на ньому паразитувати. Дріжджі створюють колонії в кровоносних судинах і спричинюють масу хронічних хвороб, в т. ч. атеросклероз і рак (відео).
Професор Ковальков стверджує, що хлібопекарські дріжджі почали застосовувати в Радянському Союзі з 1935 року (незадовго після Голодомору); їх виготовляли з відходів бавовни, целюлози, кукурудзи тощо. У 1936 році в гітлерівській Німеччині ці дріжджі дослідили, класифікували як біологічну зброю (під назвою «Маленька смерть») і негайно вилучили з раціону.
Головна причина масового застосування таких дріжджів полягає в тому, що вони дозволяють різко прискорити і здешевити процес приготування тіста, а також кисломолочних продуктів (їх тепер також додають до кефірів та інших виробів).
Тобто застосування дріжджів корисне для гаманців виробників і продавців, але шкідливе для здоров’я споживачів.
Ми вже говорили, що хліб з пророслого зерна, виготовлений при температурі до 43 градусів, належить до біогенічної їжі, тобто такої, що відроджує життя.
Якщо хліб не пророщувати, але робити без випікання, то він зберігає всі ферменти і належить до живої, біоактивної їжі, яка підтримує життя.
Якщо такий хліб запекти, то він перетворюється на мертву, біостатичну їжу, яка сповільнює життя.
Якщо ж до нього додати дріжджі, то це вже біоцидний хліб, який вбиває життя. Люди, які його споживають, вбивають себе за власні гроші
Хліб та дріжджі
Особливість індустріального хліба в тому, що він робиться з мертвого борошна, адже з розмеленого зерна попередньо видалили оболонку і шар з ферментами. Цей хліб уже не здатний до самостійної ферментації і розщеплення крохмалю, проте це можна здійснити за допомогою вже готової закваски, наприклад, з житнього борошна.
Однак в індустріальний хліб додають не закваску, а дріжджі, які агресивно поїдають хліб, активно виділяючи екскременти – вуглекислий газ і етиловий спирт (який, як відомо, є отрутою і наркотиком). Тісто підростає, що створює ілюзію його ферментації, адже розщеплення крохмалю не відбувається. Тому індустріальний хліб – це шкідлива дріжджово-крохмальна суміш.
Індустріальний хліб можна розглядати як прояв хуцпи, тобто супернахабної брехні і брутального перевертання істини. Видалення висівок (оболонок) і алейронового шару (що містить ферменти) пояснюють тим, що таке борошно довше зберігається і краще засвоюється. Але навіщо взагалі зберігати борошно: зберігати треба зерно, а борошно завжди можна намолоти перед застосуванням, навіть в домашніх умовах.
Краща засвоюваність? Все навпа+ки: крохмаль дуже важко і довго засвоюється, а висівки є надзвичайно корисними для процесу травлення, до того ж вони живлять симбіотичну мікрофлору, яка, до речі, забезпечує 70% людського імунітету.
Варто зауважити, що правовірні іудеї вважають справжнім, сакральним хлібом «мацу» – хліб без закваски, отже й без дріжджів, і споживають його протягом майже всього року. Такий хліб також є «важким», а проте автоматично захищає їх від шкідливого впливу «маленької смерті» – дріжджового грибка.
Шукайте деталі в групі Facebook