“Якщо любиш – піди!” – закликали міністра освіти та науки Сергія Шкарлета студенти Києво-Могилянської академії та низки інших столичних вишів у День святого Валентина. Однойменна акція стала третім масовим заходом українського студентства з вимогою відставки для скандального урядовця за останні тижні. Каталізатором для протестів була незаконна спроба МОН втрутитися у вибори президента НаУКМА і обмежити університетське самоврядування. Нині ж, попри те, що очолюване Шкарлетом відомство досить швидко дало задню і скасувало власний наказ про проведення повторних виборів у Могилянці, молодь відступати не збирається. І обіцяє продовжити безстроковий страйк до повного задоволення своїх вимог, ключовою з яких є відставка міністра, котрого свого часу впіймали на плагіаті.
Чому українські студенти вважають, що Шкарлет мусить піти, і чи може ситуація з “Могилянкою” коштувати йому посади, розбирався OBOZREVATEL.
Поштовхом для протестів проти продовження перебування Шкарлета в міністерському кріслі стала епопея довкола виборів президента Києво-Могилянської академії, в яких переміг колишній очільник цього навчального закладу, ексміністр освіти та чинний голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт.
Самі вибори не обійшлися без провокацій. Близько 13 години дня на виборчу дільницю увірвалася група невідомих у масках. Вони залили зеленкою вміст однієї з виборчих скриньок. Другу ж зловмисники забрали з собою: її знайшли викликані представниками Могилянки правоохоронці годину потому. Члени виборчкому, оглянувши викрадену скриньку на предмет пошкоджень чи сторонніх предметів, вирішили врахувати бюлетені з неї при підрахунку голосів.
“Голосування на дільниці НЕ зупинялося і було проведено з дотриманням усіх вимог закону та інших нормативних актів. Під час підрахунку голосів Виборча комісія колегіально прийняла рішення оглядати, відкривати скриньки та підраховувати бюлетені по кожній скриньці окремо. ВСІ скриньки та ВСІ бюлетені було визнано належними та такими, що можуть бути врахованими для встановлення результатів виборів. На викраденій скриньці було окремо і додатково перевірено цілісність пломб і самої скриньки – все було цілим і опечатано коректно. Був невеличкий скол (дірка від падіння, напевно) через який не пошкодивши аркуші бюлетені – не можна було витягнути чи докинути бюлетень. ВСІ бюлетені було додатково оглянуто (кожен окремо), дійсність підписів та печатки на ВСІХ бюлетенях визнано і Виборчою комісією одноголосно прийнято колегіальне рішення ці бюлетені врахувати”, – пояснював наступного дня в своїй публікації в Facebook голова виборчої комісії з виборів президента КаУКМА Володимир Венгер.
З тим, що вибори відбулися, а новим президентом Могилянки обраний Сергій Квіт, погодилися усі члени виборчої комісії, спостерігачі і головний опонент переможця – в.о. президента НаУКМА Олександра Гуменна. Усі вони підписали протокол з результатами голосування.
Але тут у справу несподівано втрутився міністр освіти та науки. Сергій Шкарлет заявив, що МОН не підписуватиме контракт із Квітом через “неможливість встановити об’єктивні результати голосування” – і підписав наказ про призначення повторних виборів. Попри те, що МОН не мало жодних повноважень давати оцінку “об’єктивності” та законності виборів, а втручання в цей процес з боку міністерства є прямим порушенням чинного законодавства, зокрема, ЗУ “Про вищу освіту”.
“Той наказ МОН – не що інше, як перевищення повноважень. Це елементи свавілля просто. Я нічого подібного за 30 років незалежності не пам’ятаю, чесно кажучи. Згідно закону, вибори визнає чи не визнає виключно виборча комісія в самому університеті. Міністерство не має таких повноважень. Згідно законодавства, вирішувати, кому бути президентом – справа виключно самого університету”, – прокоментував OBOZREVATEL ті події сам Сергій Квіт.
Студенти Могилянки безпрецедентний крок МОН сприйняли як наступ на університетське самоврядування. Вони оголосили безстроковий страйк з вимогами відставки Шкарлета, припинення наступу на автономію українських вишів та негайного підписання контракту з переможцем виборів Сергієм Квітом. І анонсували на 4 лютого першу масову акцію протесту “Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!” під урядовою будівлею.
Напередодні акції, ввечері 3 лютого, у справу втрутився Кабмін, після наради у прем’єра Шмигаля МОН скасувало наказ про повторні вибори.
“Наслідком вечірньої наради у прем’єр-міністра стало скасування наказу про призначення повторних вибрів на квітень. Крім того, міністр освіти тоді підтвердив, що документи, які я здав на спецперевірку, вже проходять цю процедуру. Спецперевірка – це не є щось надзвичайне. Зазвичай процедура займає кілька тижнів. На нараді у прем’єра з вуст пана Шкарлета прозвучало, що її результати очікуються за три тижні”, – розповів Квіт, який був присутній на тій зустрічі.
Попри те, що в МОН, схоже, передумали втручатися в волевиявлення на виборах в Могилянці – студентські протести лише набирають обертів. Студенти продовжують вимагати реалізації їх ключової вимоги: відставки міністра Шкарлета.
“Шкарлет – це плагіатор. Така людина в кріслі міністра освіти та науки – це для української освіти жахливе явище. Тому ми виходили з вимогою не допустити його призначення рівно два роки тому. Тому ми висуваємо вимогу відставки Шкарлета зараз. Для нас не ок міністр-плагіатор. Для нас не ок, що МОН очолює людина, яка в минулому мала зв’язки з “Партією регіонів” і співпрацювала зі скандально відомим міністром освіти Дмитром Табачником. Ми не можемо примиритися з тим, що на посаді міністра перебуває людина, яка взагалі не зважає на думку студентів”, – розповів OBOZREVATEL представник студентського ЗМІ “Спудейський вісник”, член страйкового комітету НаУКМА Сергій Фірак.
Одним з яскравих прикладів зневаги керівництва МОН до студентів він вважає також ситуацію довкола відрахування наприкінці січня голови Студентської ради Національного авіаційного університету Володимира Падєріна, який послідовно виступав проти комерційної забудови на територіях цього вишу. Формальною підставою для відрахування Падєріна стало “порушення правил гуртожитку”.
“МОН ніяк не прокомунікувало назовні щодо ситуації з відрахуванням голови Студради НАУ. А це – яскраве свідчення того, як вони до нас ставляться”, – зазначив Фірак.
На акції 14 лютого, окрім незмінної вимоги щодо відставки Шкарлета, студенти вимагали також поновлення Падєріна та звільнення чинного ректора цього вишу Максима Луцького, за даними ЗМІ, є кумом ексміністра освіти Табачника, колишнім радником прем’єра-втікача Миколи Азарова. Прізвище Луцького також згадувалося в контексті справи щодо виведення грошей вкладників “Терра Банку”, він також голосував за “Харківські угоди”, справу щодо яких наразі розслідує СБУ. Подейкують, що Луцький є також другом Шкарлета, чим може пояснюватися “сліпота” МОН у всьому, що стосується НАУ.
тім, поки виконувати вимоги студентів – а окрім “могилянців” на Банкову в понеділок вийшли студенти Київського політехнічного інституту, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного авіаційного університету, а у Львові цього ж дня протестні вимоги підтримали студенти Українського католицького університету – влада не поспішає.
“До нас на початку акції вийшли, як нам сказали поліцейські, “представники з Офісу президента”. Але одного з цих представників ми точно змогли ідентифікувати, це був заступник міністра Вітренко. Ми відмовилися з ним спілкуватися, так само як відмовляємося спілкуватися з будь-ким з Міністерства освіти. Заяву з нашими вимогами, яку підписав голова нашої Студентської колегії Руслан Грабовський, ми передали через поліцію президенту Зеленському”, – розповів Фірак.
Раніше студенти також вимагали розглянути їхні вимоги на засіданні Комітету з питань освіти в Верховній Раді України. Однак у порядку денному минулого засідання, що відбулося 9 лютого, питання відставки Шкарлета нардепи так і не з’явилося – члени комітету послалися на необхідність підготуватися до розгляду. Тож повернення до резонансного питання анонсували на наступне засідання, 16 лютого.
“Ми сьогодні отримали інформацію, що засідання Комітету з освіти, яке мало відбутися в середу, переноситься на невизначений термін. Цього тижня наші питання знову не будуть розглядати. Тому ми вже думаємо над наступною акцією. Поки Шкарлет не піде – ми страйк не припинимо. Не влаштує нас і ймовірна заміна його на заступника Вітренка, який пише пости, в яких називає нас проплаченими і так далі… Ми не відступимося”, – запевнив Фірак.
Втрутившись у вибори президента НаУКМА, Шкарлет спровокував таку потужну хвилю спротиву, що вона цілком може знести його з міністерського крісла. При цьому, все більшого поширення набуває думка, що на порушення закону він зважився через те, що не хотів бачити на посаді президента НаУКМА конкретну людину – Сергія Квіта. Адже саме під головуванням останнього НАЗЯВО підтвердило плагіат одразу в трьох наукових роботах Шкарлета.
Про помсту як головний мотив дій міністра освіти в ситуації з Могилянкою, зокрема, заявляла головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва.
“Квіт очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, що у жовтні 2020 року визнало нинішнього міністра освіти Сергія Шкарлета плагіатором…Звичайно, Шкарлет не може прийняти той факт, що президентом вишу стане людина, яка звинуватила його в плагіаті. І мова йде насправді про дріб’язкову помсту закомплексованої людини. За певним збігом обставин, у нинішній владі багато таких “очільників”, – написала Мусаєва на своїй сторінці в Facebook ще 3 лютого.
Сам Сергій Квіт також не виключає, що першопричиною небажання МОН бачити його на посаді очільника НаУКМА цілком могли бути певні особисті мотиви міністра.
“Така думка може мати місце. Але я думаю, що це неправильно, тому що всі мої дії чи на посаді міністра освіти, чи на посаді голови НАЗЯВО диктуються суспільним, громадським інтересом. Я просто виконую свої обов’язки. Я не можу нічого зробити залежно від того, мені хтось подобається чи ні. І не думаю, що так повинно бути в принципі”, – зазначив Квіт у коментарі OBOZREVATEL.
Наразі у Верховній Раді триває збір підписів за відставку Шкарлета. А студентський страйком готує нові акції протесту, метою яких є звільнення міністра-плагіатора, що розпочав наступ на автономію університетів.
“Шкарлета виправить Могила” – сповіщає вивішений нещодавно на одному з корпусів Могилянки велетенський банер із зображенням засновника найстарішого вишу України Петра Могили.
І, схоже, цей банер дійсно стане пророчим. Бо подальше перебування на посаді очільника Міністерства освіти та науки людини, ім’я якої заплямоване не лише зв’язками з одіозними регіоналами, а й плагіатом, людини, яка примудрилася налаштувати проти себе українське студентство – не принесе ні українській освіті, ні українському суспільству нічого доброго.
Шукайте деталі в групі Facebook