В Україні запрацювала реформа шкільної системи харчування. Але нове меню та рецепти від Євгена Клопотенка сприймають по-різному. Що мають знати батьки про шкільне харчування – читайте у статті.
В мережі критикують нові страви, які з’явилися у шкільних їдальнях. Адже очікування батьків не збіглися з реальністю.
В одній дискусії пролунав такий аргумент, що директорка однієї зі шкіл, де запровадили нове меню, скаржиться, що діти не їдять запіканки та овочі, бо хочуть, як вдома, пельмені та сосиски.
Якщо запіканка чи овочі виглядають як шматок лайна на тарілці часів СРСР із щербинами по краях, то навряд чи проблема у тому, що в родині ліплять домашні пельмені та їдять їх усі разом,
– заявила керівниця.
Тому нижче читайте кілька важливих моментів, які потрібно знати батькам.
Що батьки мають знати про шкільне харчування
Перш за все, батьки мають розуміти, що якість харчування у школах повністю залежить від спроможності громади.
Експертка каже, що у пункті постанови КМУ про порядок організації харчування у закладах освіти зазначають, що вартість безоплатного гарячого харчування в школах встановлюється засновником (засновниками) таких закладів щороку відповідно до норм харчування.
Тобто в Україні не існує єдиної вартості гарячого сніданку, і одна громада годуватиме дітей на 32 гривні, а інша – на 15. Одна громада повністю оплачує харчування 1 – 4 класів, а інша – коштом батьків повністю або частково.
І виходить, що через відсутність єдиного підходу у цьому питанні комусь дають варений буряк, а комусь – той же буряк, але з орегано, насінням та оливковою олією.
За ціну, яку визначає громада, починається конкуренція. І виграє та організація, яка запропонує найнижчу ціну. Саме вартість тут буде вирішальним критерієм. Врахуйте також, що шкільний навчальний рік не збігається з фінансовим, тому будь-які скарги і конфлікти через тендери розглядаються довго.
Отож, школам запропонували чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (за наявності) або дозволили складати власне, але його спочатку треба погодити з Держпродспоживслужбою.
А от заміна страв і продуктів харчування у меню допускається у разі виникнення об’єктивних причин (проблема з постачанням або якістю чи безпечністю окремого харчового продукту).
Але реальність така, що якщо їдальня відмовляється від продуктів за принципом “зготуємо з того, що є”. А що є у засіках фірми, яка організовує харчування, це велике питання,
– каже співголова ГО “Батьки SOS” Альона Парфьонова.
Якщо шкільне меню батькам усе ж таки не подобається, до кого звертатися? Зазвичай у поганому меню звинувачують лише фірму – постачальника послуг з харчування. Та насправді меню затверджує не лише вона, а й директор школи та її засновник, тобто місцева влада. Тому звертатися зі скаргами та пропозиціями потрібно до всіх трьох.
Окрім того, школам дозволено не готувати їжу самостійно, тобто не мати харчоблока, а користуватися послугами кейтерингу. Але у такому разі меню укладається постачальником послуг з харчування і затверджується керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв.
Але тут є проблема, якої не вирішує реформа шкільного харчування: ведення обліку та звітності щодо сніданків досі покладено на вчителя. Окрім своїх прямих обов’язків — навчання дітей, педагоги ведуть таблички з харчування і збирають готівку.
Які умови має забезпечити школа
Також, що важливо знати батькам – то це умови, які має забезпечити школа для харчування наших дітей.
Експертка ражить акцентувати увагу на таких моментах:
Відповідно до постанови, школа повинна забезпечити доступ батьків до інформації про меню їдальні та асортимент буфету).
Доступ до питної води має бути постійно, і не лише під час вживання їжі, а й у будь-який інший час.
Час, відведений на харчування дітей, визначено у постанові – не менш як 20 або 30 хвилин (для учнів початкових класів).
Постанова визначає, що засновник і керівник закладу мають враховувати відгуки та пропозиції батьків, дітей і персоналу щодо задоволення якістю харчування з метою обмежити обсяг харчових відходів.
До слова, з 1 січня школи перейшли на оновлене меню, яке розробив відомий шеф-кухар Євген Клопотенко. Ініціаторкою проєкту є перша леді Олена Зеленська.
Особливості шкільного меню:
75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження (овочі, салати, фрукти та ягоди)
Картоплю як окрему страву можна готувати дітям не більше двох разів на тиждень.
Салати треба заправляти перед видаванням дітям (типу оливковою олією чи соусом).
М’ясні страви треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.
Потрібно надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння.
Сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування страв.
Питна вода має бути доступна завжди під час їжі.
Водночас у МОН заявили, що школи не обмежуються одним конкретним меню та можуть не прив’язуватися до рецептів Клопотенка. Зокрема, шкільні кухані можуть самостійно розробляти рецепти та технологічні картки.
Шукайте деталі в групі Facebook