Медійна грамотність. У Чехії вчать розрізняти пропаганду Кремля

Прага – Медійна освіта або, як ще цей предмет називають, медійна грамотність сьогодні в Чехії належить чи не до найголовніших галузей освіти.

Першими про потребу навчитись володіти і орієнтуватись в необмеженому потоці ЗМІ заговорила старша генерація – батьки, дідусі й бабусі, які не встигають за розвитком нових технологій, однак набутий життєвий досвід закликав їх до дії. Міністерство освіти Чехії запровадило інформаційну грамотність як окремий предмет до шкільних програм, а з навчанням вчителів та учнів допомагають різні недержавні організації.

В метро, на вулиці або в школі чи не у всіх в руках смартфони, планшети або ноутбуки, це вони сьогодні характеризують щоденний перебіг життя в Чехії й є його найяскравішими символами. Вже нікого й не дивує, що школи, виші і навіть звичайні кафе мають безпровідний інтернет. Само собою, що інтернет є чи не в кожній квартирі, дивно хіба навпаки, коли його немає.

Так нові технології, передусім інтернет і соціальні мережі, особливо останніми роками активно оволоділи 10-мільйонною Чехією. Ще не встигли її громадяни до кінця оцінити зручність, оперативність, доступність цих нових технологій, як їх наздогнала загроза, якої в такому масштабі не чекали навіть фахівці: як вистояти перед потужною хвилею інформації і як навчитись відділяти в ній зерно від полови.

Спочатку громадянське виховання, потім ЗМІ й соціальні мережі

Але на думку відомого чеського політолога Петри Шустрової, ​ починати все ж потрібно не зі ЗМІ, інтернету чи соціальних мереж, а з громадянського виховання, тільки тоді молодь навчиться сама визначити, де, хто і якими засобами з нею маніпулює. Зокрема, Петра Шустрова наголосила: «Медійна освіта потрібна, але ми не можемо сказати, що це є лише самозахист. Чому? Потрібно, щоб люди, особливо молодь, навчились цьому від батьків.

Потрібно усвідомити, що зміст мережі інтернету і соціальних мереж не мусить бути правдою. Гадаю, що більш важливим є громадянське виховання, але не так, як це бувало колись за комуністів. Хочемо ми цього, чи ні, але інформація в інтернеті – це всього лиш засіб. Зорієнтуватись в цьому може людина, яка має якісь певні основи, свою уяву про світ і яка вміє шукати додаткові джерела інформації. Потрібно, щоб діти в школі навчились шукати інші джерела і володіти технікою пошуку. Цим не можна нехтувати».

Першими на потребу медійного виховання відреагували в чеському Міністерстві освіти, де опрацювали «Стратегію цифрової освіти до 2020 року» і запровадили «медіаграмотність» як предмет до шкільної програми. Як розповів Радіо Свобода речник Міністерства освіти Сватоплук Погоржели, «Медіаосвіта від самого початку є складовою основної програми навчання і тематичних навчальних програм для середніх шкіл. Мова йде про особливу тему, яка проходить крізь всі освітні галузі. Але є можливість вивчати медійну грамотність як самостійний предмет. Вибір тем і шляхи, якими їх вивчають, належить повністю до компетенції школи».

Міністерство освіти опрацювало кілька програм, які мають навчити школярів орієнтуватись в інформаційному морі, а також навчити їх самостійно шукати достовірні джерела. Чеський фахівець Сватоплук Погоржели вважає, що «Медіаосвіта дає знання, які стосуються спілкування із засобами масової інформації, роботи із ЗМІ і шляхів їх використання. Що стосується навчання і семінарів в ділянці медійного виховання, то Міністерство освіти організовує різноманітні акції, наприклад, курси медійної освіти. У формі семінарів це навчання в школах проходитиме від березня до травня цього року. Методичні матеріали надає також Національний інститут освіти на своєму сайті».

В Чехії роль медійної освіти постійно зростає, адже тільки медійно грамотна людина, яка обдумує отриману інформацію, вміє її аналізувати, відділити «дезу» і «фейк» від правдивої інформації, здатна встати на захист демократичних цінностей. Із цієї стратегічної позиції розвиває свою роботу в галузі медіаосвіти і відома чеська гуманітарна організація «Людина у скруті». Її працівник Карел Страхота, який керує освітніми програмами, Радіо Свобода, зокрема, наголосив: «Молоді люди, учні початкових і середніх шкіл мали б вміти критично аналізувати інформацію зі ЗМІ, яку вони щоденно отримують. Коли я говорю «медійна інформація», то маю на увазі те, що вони прочитають в інтернеті, що отримають через соціальні мережі. Чому це важливо? Тому що потрібно вміти бачити різницю між інформаціями, які основані на фактах, і тими, які брешуть чи маніпулюють».

«Молоді люди так само, як і ми, дорослі, приймають рішення. Вони вирішують на основі якогось досвіду, знань, а також на основі отриманих інформацій, – каже він. – Вони мали б уміти цю інформацію знаходити в потоці інших доступних тем. Та головне – вони мали б уміти критично оцінити, наскільки цій інформації можна вірити, уміли б знайти, як ця інформація народилась, тобто мали б бути медійно грамотними».

Як зазначив Карел Страхота, медійна освіта вже включена як наріжна тема до освітніх програм. Найчастіше це переходить крізь різні предмети, але є й як окремий предмет. Однак за результатами останнього опитування, яке стосувалось об’єму і методів медійного навчання, виявилось, що тих лекцій все ще мало, так само мало уваги надається соціальним мережам.

На його думку: «медійна грамотність є базовою освітою, якої мали б навчати молодих людей саме в школах. Тоді, коли молоді люди, так само як громадяни всієї Чеської Республіки сьогодні піддаються масивній, обдуманій, опрацьованій пропаганді чи дезінформаційному впливові, яким керують із Кремля, і на це, безсумнівно, звертає увагу і чеська Служба безпеки, тоді в цю мить заради збереження парламентської демократії важливим є навчити молодих людей саме медійній грамотності».

Медіаосвіта в боротьбі з дезінформацією

Чеський політолог Петра Шустрова вважає, що за нинішніх умов потрібно почати від основ, від першої, найголовнішої сходинки – звернути увагу на підвищення медійної кваліфікації вчителів. На очах разом із зміною генерацій відбувається наступ нових технологій, як результат в цьому процесі – над батьками перемагають діти, над учителями виграє молоде покоління. Наприклад, наголошує Петра Шустрова: «Цілком щоденною є, і не тільки в Чеській Республіці, ситуація, що коли я не справляюсь з комп’ютером, тоді звертаюсь до своїх дітей чи онуків, це цілком нормально. Тобто дідусі вже не можуть онукам допомогти, тому що діти народжуються, образно кажучи, з комп’ютером в руці чи в колисці і володіють ним набагато краще, ніж старша генерація. Але думаю, що це не була б втрата часу, грошей і зусиль, якби Міністерство освіти організувало курси для вчителів, тому що вчитель є тим, хто передає інформацію і знання».

На потребі активніших дій в ділянці медійної освіти говорять щораз голосніше і в чеському Міністерстві внутрішніх справ. Їхній головний аргумент – надзвичайно активна діяльність проросійських веб-сайтів у поширенні пропаганди і дезінформацій. Це – передусім такі портали, як Parlamentní Listy, Nová republika чи České nezávislé zpravodajství, тобто «Чеське незалежне агентство». Загалом фахівці називають понад 40 чеських і словацьких веб-сайтів, які поширюють російську пропаганду.

На думку чеських фахівців зараз потрібно об’єднати зусилля як молоді, так і старшого покоління, яке має досвід і сформовану позицію у ставленні до дезінформації й пропаганди, адже чеський медійний ринок заповнений проросійськими порталами. Щоб вистояти, необхідна співпраця поколінь, щоб старшому допомогти володіти новими медійними технологіями, а молодше – навчити орієнтуватись в інформаційному океані. Ось чому медійна грамотність сьогодні належить до головних предметів в середніх школах і вишах Чехії.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.