Поточна криза виявила соціальну групу, спроможну сформувати орган самоуправління українського народу. Ця група перебуває у процесі перетворення на масовий рух середнього класу. Метою цього руху є вирощення українським народом власної голови.
Народ – це колективний організм, «велика людина». Якщо він перебуває в аморфному стані, то це етнос – «група своїх людей». Якщо народ вирощує власну голову і починає жити власною волею – то це вже нація.
– Хто може належати до соціальної групи, спроможної виконувати функцію колективної голови?
По-перше, ці люди мають бути частиною народу – його кров’ю і плоттю.
По-друге, вони самі мають жити власною головою, бути самі собі панами.
По-третє, загальне благо вони мають ставити вище своїх егоїстичних інтересів. Це те, що називається жертовністю.
Коронавірусна криза виявила в Україні 5% людей, спроможних до самостійного мислення. З’ясувалося, що це «середній клас» – українці, які живуть власною волею, власною працею і шукають спільного блага. Зовнішньою ознакою цих людей є належність до руху військових добровольців і цивільних волонтерів.
Фактично, поточна криза виявила єдину соціальну групу, спроможну сформувати колективну голову. Ця група перебуває у процесі самоорганізації та перетворення на масовий рух середнього класу. Метою цього руху є вирощення українським народом власної голови. Сенс народовладдя якраз і полягає в тому, що народ вирощує власний орган управління і керується його рішеннями.
Поки що український народ не має власної голови. Народне тіло перебуває під управлінням олігархічного «протезу», що займається імітацією народовладдя. Олігархат відчув формування справжньої голови, тому під прикриттям «коронавірусного психозу» здійснив рішучу атаку на український середній клас. Структура цієї атаки на диво точно відповідає структурі Голодомору, головною метою якого було знищення українського середнього класу – вільних господарів, куркулів. Нинішній карантин – це новітнє розкуркулення. Докладніше про це читайте в дослідженні «Карантин і Голодомор: як українцям звільнитися від колективної психічної травми».
Вочевидь, олігархат відчув загрозу своєму паразитуванню. Нинішня системна атака на український середній клас це підтверджує. Олігархат намагається позбутися небезпечного конкурента. Отже, процес вирощення українським народом власної системи управління йде у правильному напрямку.
Наголосимо, що формування народної голови є найбільшим обов’язком і навіть сенсом існування середнього класу. Це його природна місія, яку конче треба здійснити.
– Чи було щось подібне в українській історії?
Постійно, регулярно. Останнім прикладом регенерації національної еліти була Козаччина. Ось як про це писав Євген Маланюк: «Справді, на перший погляд, є то чудом нашої історії: обезголовлений національний організм – власним внутрішнім зусиллям – вирощує собі голову. Провідна верства – здрібнілі князі й боярство, пізніше навіть єпископат – втягається механізмом польської державности… І от, на зміну відумерлій аристократії „несподівано”, бо в історично-короткім часі, з’являється аристократія нова, з’являється „чудом”, бо ніби з „нічого” зроджена. Козацтво… було зроджене з лона обезголовленого національного тулуба».
Нинішній середній клас – добровольчо-волонтерський рух – це новітня Козаччина.
– Але як переконати 95% населення керуватися власною рідною головою, а не чужим олігархічним протезом?
Шукайте деталі в групі Facebook