Моє дитинство минуло в центрі столиці, де кожен закуток я міг впізнати із заплющеними очима. Проста охайність, чистота і доглянутість тінистих двориків були нормою для середмістя. Не було помпезності на титульних сторонах вулиць, а була саме охайність і стримана елегантність історичного центру.
Я постійно жив у Києві, тут навчався, тут працюю. Тож на моїх очах відбувалася стрімка трансформація центру столиці, починаючи із середини 90-х років. Врізалася в пам’ять і грандіозна перебудова Майдану Незалежності, коли там з’явилися ці безглузді скляні “теплиці”. Скляні “монстри” почали виростати й в інших мікрорайонах центру, витісняючи будинки історичної спадщини та спотворюючи своїм виглядом архітектурну логіку старого Києва.
Можливо комусь і складно зрозуміти обурення киян, їхнє несприйняття “нового віяння”, але це обурення щире і небезпідставне. Адже ми відчули і зрозуміли, що столицею заволоділи “врємєнщікі”, які сприймають наше місто виключно як територію для свого збагачення і втілення своїх бізнесових інтересів. Також зрозуміли і те, що наші емоції не цікавлять “прибульців”, яким і на думку не спадало, що киян потрібно запитати. Нас ніхто не запитав.
Нас ніхто не запитав, коли спотворювали Софіївську площу скляною будівлею готелю “Hyatt Regency”. І нехай якою б блискучою вона не була, але в даному випадку, що називається, “ні в тин, ні в ворота”. Бо спотворила увесь архітектурний ансамбль візитної картки столиці.
Уявіть собі, коли екскурсовод розпочинає оглядову екскурсію по Києву і пропонує туристам оглянути увесь комплекс Софіївської площі:
Над площею велично підноситься споруджена в традиціях українського бароко дзвіниця Софійського собору, а за нею видно позолочені купола культурного надбання всесвітнього значення – Софійського храму, побудованого в 1037 році. Унікальна архітектура фасадів й інших будинків. У східному напрямку відкривається панорама Михайлівського Золотоверхого монастиря. Трохи лівіше видно старовинну оглядову вежу (каланча) чергової станції київської пожежної охорони…
І після усієї цієї архітектурної унікальності очі туристів засліплює величезна скляна банка сучасного готелю. А біля нього, у сквері, прилеглому до площі, величезні купи будівельного сміття… Ось така картина. Це вже черговий будиночок з архітектурної спадщини готується до знищення? Де ще, в якій європейській столиці, було б можливе таке варварське ставлення до історичної спадщини?
Площа Святої Софії є важливою пам’яткою міста і за популярністю поступається лише головному майдану країни – “Майдану Незалежності”. Вона входить у маршрут практично всіх ознайомлювальних екскурсій по Києву. Це місце люблять відвідувати іноземні туристи і робити пам’ятні фотографії. І ось такі фотографії (вище) зробив і я. Коментувати навіть нема бажання. Величезні купи сміття у сквері, прилеглому до Софіївської площі. Як на це реагують туристи? Як на це дивляться кияни? Чи нам пропонують звикати до смітників в історичних місцях? Нас ніхто не запитує, чи згодні ми з таким явищем.
Автор: Володимир Гук
Шукайте деталі в групі Facebook