Чи може діяльність польських та російських неурядових організацій створити і передумови етнічного конфлікту на Прикарпатті?

Для України, як і до будь-якої багатонаціональної країни з унітарним державним устроєм завжди було важливим недопущення міжетнічної ворожнечі, яка може призвести до сепаратистських проявів та поставити під загрозу територіальну цілісність держави.

Досвід російсько-української війни на думку багатьох експертів дає підстави стверджувати, що для реалізації цілей Москви у гібридній сучасній РФ спрямовує свої зусилля на створення нових осередків напруженості, послаблення національної консолідації та розхитування державного суверенітету України.

Зонами особливого ризику можна вважати ті регіони, значну частку населення яких складають національні меншини (етнічні спільноти). Передусім, це стосується прикордонних територій, які можуть стати об’єктами претензій з боку сусідніх держав – Івано-Франківська область, Закарпатська, Одеська та Чернівецька.

І тут РФ використовує як проросійські організації в Україні, а також і ті, котрі діють на території Польщі. Розглянемо польський вектор для усвідомлення потенційних загроз нашій державі.

Отже, як відомо, серед країн Євросоюзу Польща активніше за інших підтримує Україну на шляху в ЄС. Незважаючи на те, що в історії наших країн були неприємні моменти, на офіційному рівні польський уряд один з перших засудив анексію Криму. Але в Польщі все ж існують рухи, осередки і партії, а також різноманітні громадські структури, які засуджують проукраїнську зовнішню політику Варшави, а у діях представників спостерігається антиукраїнська риторика, зокрема і контексті позитивної оцінки збройним агресивним діям РФ на Донбасі.

До таких можна віднести: «Фаланга», «Польський слов’янський комітет», «Слов’янський союз», «Товариство польсько-російської дружби», «Зміна» і деякі інші. Крім цього, в Польщі активно функціонують російській центри: «Центр вивчення та перекладу російської мови у м. Краків», фонд «Пам’ять польського народу» і багато інших.

Також, помітним є намагання іноземної сторони підняти стару тему етнічних конфліктів середини минулого століття між українцями і поляками. Така ситуація звичайно грає на руку Кремля.

Росія зараз не шкодує грошей і засобів для того, щоб мати в Європі якомога більше проросійських політичних рухів. Хто б міг подумати, що поляки, які постраждали від імперських замашок Московії не менше за українців, будуть розпалювати старі антиукраїнські настрої на користь Кремля.

Крім цього, не варто також забувати і про імперіалістичні амбіції окремих представників політикуму Польщі, котрі публічно декларують так би мовити ОПІКУ НАД ПОЛОНІЄЮ через Інститут національної пам’яті Польщі та різні неурядові організації, а в реальності ми бачимо планомірну роботу зарубіжної країни в напрямку залучення українців начебто з польським корінням до популяризації польської історії в інтересах Варшави (трактування історичних подій операцій Вісли, Волинської трагедії, Армії Крайової та інших…).

У цьому звичайно поляки спираються на польські культурні центри, які діють в нашій державі, до прикладу у Львові – культурно-освітній центр «Білий Орел» та т.зв. Польський Дім, у Івано-Франківську – центр польської культури і європейського діалогу, у Житомирі – Житомирський польський центр освіти і науки і таких організацій є досить багато. Звичайно, в повсякденній діяльності зазначені Центри працюють у напрямку встановлення корисних міждержавних відносин, однак трапляються і випадки, коли членів таких ПОЛОНІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ іноземна країна може та використовує в темну.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...