Пускати родичів у «ковідні» стаціонари – така пропозиція розміщена на порталі Верховної Ради. Її автор – Вадим Широбоков. Він переконує, що його мати більше місяця страждала в стаціонарі без належного догляду, поки не померла. Він хотів доглядати свою маму, однак лікарі цього не дозволяли.
Про те, чи можливо допустити родичів у «брудну зону» та усі «за» і «проти» – 13 травня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Вадим Широбоков, нещодавно поховав маму. Вона померла від ускладнень коронавірусу. 38 днів пролежала в стаціонарі. Кисневозалежна. Майже не рухома.
«Вона не могла собі налити води, їжа теж стала великою проблемою. Хвиля була. Лікарі були максимально завантажені. За мамою був мінімальний догляд. Тривожної кнопки не має. Мама мені пише, щоб хтось підійшов», – розповідає чоловік.
Вадим просив лікарів, аби його пустили доглядати маму. Її стан погіршував стоматит – увесь рот був у ранах. Їх треба було обробляти 5 – 6 разів на день. Мамі допомогла теж хвора сусідка по палаті.
За 38 днів до смерті у нього не було можливості побачити і поспілкуватися з найближчою людиною.
Після смерті мами на порталі Верховної Ради він розмістив петицію – аби родичам дозволи проходити в «ковідні» стаціонари.
Пускати родичів чи ні – думки лікарів діаметрально протилежні. Головна лікарка найбільшого «ковідного» шпиталю столиці каже – не дарма уся лікарня поділена на чисті і брудні зони – куди має доступ не увесь медичний персонал, не те що родичі.
«В реанімаційних відділеннях навіть звичайні медсестри не працюють, це анестезистки. Не уявляю, чим звичайна людина може допомогти, крім того, щоб наразити себе на небезпеку», – зазначає вона.
Щоб зайти у брудну зону, родичі мають одягнути захисний костюм. Але це не просто зробити. Для цього медичний персонал навчається. Він має додатково слідкувати за родичами, щоб вони правильно одягнулися і роздягнулися, а це додаткове навантаження.
На зміні у відділені 2 медсестри і 2 санітарки. Сьогодні у відділені 11 важких пацієнтів, під час третьої хвилі їх було понад 40. Старша медсестра каже, було надзвичайно важко, але родичі лише б ускладнили ситуацію.
У Львівській лікарні швидкої допомоги протилежно думки. Вони пускають родичів не лише у відділення, а й у реанімацію.
«Відвідувачі зобов’язані дотримуватися норм, визначених адміністрацією лікарні, тому вони мають бути в спеціальному одязі і тільки тоді заходити до пацієнтів», – говорять там.
Тут вважають, що відвідування родичів надає потужну психологічну підтримку, а це великий плюс до лікування.
Роман Смалюк поспішає до своєї дружини. Вона 2 тижні провела в реанімації.
«Це короткотермінові зустрічі, але вони давали такий заряд енергії і це, на мою думку, дуже допомогло в подальшому лікуванні дружини», – зізнається чоловік.
Нині його дружина у терапевтичному відділені і Роман продовжує її відвідувати.
Від 2016 року українське законодавство дає право родичам відвідувати хворих не лише в стаціонарі, а і в реанімації. Однак нині остаточне рішення за головним лікарем. А це кожного разу людський фактор. В Міністерстві охорони здоров’я готові відреагувати на петицію.
Міністр каже: провідні системи охорони здоров’я йдуть шляхом ізоляції «ковідних» хворих, а не навпаки.
Однак, якщо петиція опублікована Вадимом Широбоковим набере 25 тисяч підписів – її мають розглянути парламентарі.
Шукайте деталі в групі Facebook