Чому дешевих продуктів більше не буде, навіть якщо уряд раптом повернеться до регулювання цін. Як виробники і торговці вже давно обходять будь-які приписи влади, розбирався “Апостроф”.
Багато років на продуктовому ринку України існувала категорія продуктів для бідних – так звані “соціально значущі товари”, торгова націнка на які, згідно законодавства, не могла перевищувати 15%.
Однак Минэконразвития більше не бажає контролювати ціни на соціальні продтовари. 28 лютого на сайті міністерства опублікований відповідний проект постанови уряду.
Перший віце-прем’єр Степан Кубів назвав нинішній механізм “атавізмом з двадцятирічною історією”. Дійсно, Постанова КМУ №1548, в якому прописаний алгоритм державного контролю, було прийнято в далекому 1996 р. Якщо коротко, суть його в тому, що при підвищенні вартості окремих груп продуктів виробникам необхідно постійно декларувати нові ціни, обґрунтовуючи їх калькуляцію.
На практиці це перетворювалося на торг між виробниками та органами місцевого самоврядування, відповідальними за ситуацію в регіонах. Але захищали споживачів завжди умовно – в основному в період відносної ринкової стабільності. При реальних передумов для різкого зростання цін покупців не згадували.
Попіарилися і забули
Торговельне відомство неодноразово намагалося відпустити ціни у вільне плавання і зняти з себе відповідальність за виробництво та обіг соціально значущих товарів. Для підготовки такого кроку навіть запустили пілотний проект щодо скасування держрегулювання цін, що діяв з осені до січня 2017 р.
“Результати експерименту з тимчасовою відміною контролю нерепрезентативним. Де-факто вітчизняний ринок соціально значущих товарів вже три роки живе за власними правилами. Ліквідація Держцінінспекції, звільнення регіональних інспекторів, тривале реформування старої системи державного нагляду в АПК та мораторій на перевірки підприємств залишили виробників і торговців без нагляду”, – вважає екс-глава Госпотребслужбы Сергій Глущенко.
Цікаво, що практично паралельно у Верховній Раді зареєстрований законопроект №6119 “Про заходи щодо поновлення державного цінового регулювання на соціально значущі товари”, яким, зокрема, пропонується відновити Госценинспекцию.
Схоже, резонансна тема переходить з економічної площини в політичну і незабаром стане відмінним приводом для нових PR-кампаній. Занадто велика спокуса паразитувати на продуктової тематиці, додаючи собі окулярів з боку незаможного електорату.
При цьому вигода для українських споживачів, як від існування регулювання цін, так і від його скасування сумнівна. Адже передумов для гальмування цінового зростання в найближчому майбутньому не передбачається.
Експерти сходяться на думці, що продукти будуть дорожчати. Невеликі цінові відкоти можливі лише на сезонні товари (овочі і фрукти). І то – зниження їх вартості буде відбуватися тільки щодо коротких проміжків часу. Здешевлення до рівня відповідних місяців минулого року – неможливо.
“Найбільш витратними з основних продуктів для українців, як і в минулому році, залишаються м’ясні та молочні вироби. Виходячи з того, що в 2017 р. скасовано спеціальний режим оподаткування сільського господарства, ця тенденція збережеться – споживання тваринного білка в раціоні наших співвітчизників продовжить зменшуватися”, – прогнозує експерт з питань аграрної політики Денис Марчук.
Дійсно, з 1 січня цього року спецрежим сплати ПДВ повинні були замінити держдотаціями, однак досі сільгоспвиробники не отримали ні копійки з обіцяних грошей.
“Виплати за січень повинні початися в кінці лютого автоматично. У свою чергу, виробники навіть не можуть подати декларації, оскільки фахівці податкової їх просто не приймають”, – повідомляє голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар
Якщо ситуація не зміниться, і враховуючи, що робити замах на рентабельність свого бізнесу ніхто не буде, то, як звичайно, за все заплатить споживач. А це означає, що ціни сільгоспвиробників можуть зрости пропорційно збитку. Тобто – до 20%.
Збільшення мінімальних зарплат, фіскального тиску на бізнес на тлі підвищення цін на енергоносії ще не до кінця проявилося в собівартості продтоварів. Але це не може тривати вічно, тому на 2017 р. прогнози цінової динаміки з вищевказаних причин стартують з 10-12% (на хліб) до 18-22% (на м’ясо і молоко).
Але і це ще не все. Вітчизняне сільське господарство щільно інтегрована в глобальну економічну систему, тому цінові коливання в світі, приміром, на зернові або на соняшникову олію, автоматично позначаться на вартості аналогічної продукції на внутрішньому ринку. Тому, не забувайте стежити за котируваннями світових аграрних бірж.
Від заперечення до прийняття
На думку члена Ліги аудиторів України Михайла Крапивко, йти шляхом декларування цін безрезультатно для споживача – потрібні інші інструменти.
“Не раз вже залучали антимонопольне відомство, у якого є всі можливості впливати на ситуацію. АМКУ фіксував факти змови торгових мереж і виписував мільйонні штрафи. Але так і не зміг помітно зрушити ціни вниз”, – нарікає Крапивко.
Більш того, експерт “Економічного дискусійного клубу” Ігор Гарбарук вважає, що будь-які конфлікти між роздробом і постачальниками завжди покриваються за рахунок споживачів: у підсумкову ціну товарів закладаються і штрафи (за порушення), і хабарі (дозволу).
“А альтернатив, начебто адресних продовольчих програм, які могли б захистити населення українцям не пропонується”, – підкреслює Гарбарук.
Торгові мережі і виробники давно навчилися обходити вимоги цінового регулювання. Саме просте і дієве рішення в умовах обмежень – змінити відсоток жирності. Так, молоко жирністю 2,5%, масло вершкове (72,5%), сметана (15%) шляхом додавання на упаковці лише сотої відсотка з категорії “соціально значущі” перейдуть в “середній плюс”.
Була надія на масову появу на полицях супермаркетів відносно дешевих і якісних українських продуктів. З урахуванням незадіяних потужностей вітчизняного харчопрому, виробникам вигідно продавати будь-яку одиницю товару, ціна якої буде вище повністю змінних витрат навіть на 1 грн. Але на практиці їх реальні можливості обмежені.
Так, мережі активно розвивають асортимент власних торгових марок (ВТМ), розміщуючи замовлення на українських підприємствах-виробниках, у тому числі і в сегменті соціально значимих товарів. Але, за оцінками компанії Nielsen Ukraine, сьогодні частка ВТМ в продажах фудритейла становить лише близько 8%.
“Роздріб звикла заробляти на позареалізаційні доходи і продажу полиць великим брендам. Така політика блокує експерименти з українськими продуктами за низькою ціною. Багато хто не може зайти в мережі, з-за умов великий відстрочення оплати, обов’язкових бонусів і маркетингових платежів”, – зазначає менеджер проектів компанії AppleConsulting Олександр Соколенко.
Довідка: що таке «соціально значущі товари»
Всього більше 20 позицій: борошно пшеничне вищого сорту; хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного та житнього борошна простої рецептури; макаронні вироби; крупи; рис; яловичина та свинина (крім безкісткового м’яса), м’ясо птиці; курятина (в тушках); ковбаса варена; коров’яче молоко (жирністю 2,5%); масло вершкове (72,5%) і соняшникову; сметана (15% жирності); сир (9% жирності); курячі яйця; цукор; овочі.
Шукайте деталі в групі Facebook