Агресивність коронавірусу почне знижуватися тільки з 2022 року, а ось теперішній і ще 2021-й будуть досить напруженими. Та якщо ж COVID-19 мутує і у світі вкорениться тренд його передачі між людьми й тваринами – на протидії пандемії можна ставити хрест, – сказала в інтерв’ю OBOZREVATEL одна з провідних інфекціоністок України Ольга Голубовська.
– Які у вас прогнози щодо розвитку пандемії загалом?
– Сподіваємося, нічого тяжкого не повториться, хіба що виникне мутація з тваринами. Пам’ятаєте, в країнах Скандинавії норки заразилися коронавірусом, кілька з них навіть втекло. Якщо, не дай Боже, мутація передасться від тварини до людини і назад, і цей тренд вкорениться, – може початися геть інша історія. У такому разі ми вже ніколи не впораємося. На протидії можна поставити хрест. Те, що переходить від тварини до людини, досить агресивне.
Поки сподіваємося, що нинішній сезон і 2021 рік будуть доволі напруженими, а потім все-таки агресивність знизиться. Якщо не станеться якихось сюрпризів.
– Вакцина допоможе подолати епідемію?
– Вона працюватиме так само, як і вакцина від грипу. Можливо, запобігатиме важким формам захворювання, але навряд чи захист буде вічним. Чому пандемія? Тому, що в людей немає жодного імунітету від цього вірусу. Всі звикли до антитіл, але імунітет – це не лише антитіла. У нас ще циркулюють так звані Т-клітини пам’яті.
У пандемії 2009 року (т.зв.”свинячого” грипу A/H1N1 – Ред.) дуже важко хворіли переважно молоді люди. Старші переносили легше, зокрема й за рахунок імовірної циркуляції в них Т-клітин пам’яті ще з часів 77-го року, коли був спалах дуже тяжкого грипу H1N1.
Коли накопичиться достатня кількість перехворілих, йтиме вакцинація – можливо, важкі форми захворювання на коронавірус стримуватимуться.
– На початку розмови ви сказали, що світ входить у пандемічний цикл. Що це означає?
– Періодично вся земна куля втрапляє в пандемії. Це циклічний процес, на який ми не можемо вплинути. Він маловивчений, все пов’язано з дуже тонкими взаємодіями, з людською і природною популяцією. Накладаються фактори зовнішнього середовища. Середні віки теж пройшли через цикл пандемій, багато з них хто досі не розшифровані. Наприклад, смертоносне захворювання “англійська пітниця” (часто закінчується летально протягом декількох годин із моменту появи перших симптомів – Ред.).
Але ми маємо бути готові, маємо навчати персонал, відновлювати систему протиінфекційного захисту. Після цієї пандемії світова спільнота зробить дуже серйозні висновки.
Я, наприклад, вважаю, що багато цивілізованих країн сильно програли в плані можливості протидій інфекційним хворобам. Окрім Китаю, який зберіг систему: вони посиділи трохи вдома, але нічого, впоралися ж. Нам теж слід укладати гроші в свою безпеку хоча б для того, щоб знати, куди бігти потім.
– У суспільстві розгорілися дискусії щодо теми “збивати чи не збивати температуру при COVID”? Так потрібно чи ні?
– Є закономірність інфекційного процесу і в його початковий період температуру збивати не можна. Це наш із вами захист, відпрацьований мільйонами років проти будь-яких збудників. Навіть нових. Це і прямий противірусний захист, синтез інтерферону, швидкість захисних клітин. І безпосередній вплив вірус: за високої температури він зменшує свою здатність до відтворення.
Отож на початку захворювання температуру збивати не можна, якщо для цього немає прямих показань. Наприклад, інсульт, органічні ураження головного мозку або схильність дитини до судом. Чи ж немає сил терпіти її, або ж вона дуже висока. В іншому разі збивання температури збільшує шанси на виникнення імунологічної фази.
Гормони теж не можна призначати без показань. Коли стан хворого ускладнюється – у нас виходить замкнене коло. Він уже отримує гормони, клітини імунної системи працюють погано, а ми змушені в цій фазі додавати ще більшу імуносупресивну терапію.
У першій частині інтерв’ю ми говорили про те, що масове тестування на коронавірус в Україні вже неефективне, й дізнавалися, чому в усіх бідах в українській медицині не варто звинувачувати нинішнього очільника МОЗ Максима Степанова.
Шукайте деталі в групі Facebook