Понад 80 % підлітків у всьому світі ведуть малорухливий спосіб життя. Такими виявились дані спеціалістів ВООЗ, повідомляє health.unian.ua. Нестача фізичної активності є значним фактором ризику розвитку неінфекційних захворювань, таких як інсульт, діабет і рак.
Тоді як у всьому світі 23% дорослих і 81% підлітків ведуть малорухливий спосіб життя, відчуваючи нестачу фізичної активності. А в Європі ожиріння діагностовано у 25 % дітей шкільного віку.
Фахівці закликали боротися з малорухливим способом життя населення. Вони нагадали, що регулярне фізичне навантаження знижує ризик ішемічної хвороби серця та інсульту, діабету, підвищеного артеріального тиску, різних видів раку, включаючи рак товстої кишки і молочної залози, а також рятує від депресії. І підкреслили, що навіть обмежена фізична активність є кращою, аніж її повна відсутність.
– А яким є рівень фізичної активності серед українських школярів? – На жаль, у вітчизняній системі освіти не існує системних занять спортом, через це наші діти є детренованими,- говорить Тарас Чабан, доктор медичних наук, професор, голова ВГО “Української серцевої фундації”.
– Так ще й більшість вільного часу вони проводять за ком’пютерами. Організм українського підлітка є непідготовленим до фізичних навантажень. До того ж, на уроках фізкультури далеко не завжди
стежать за правильним дозування навантажень. Спершу діти мають виконувати вправи з розминки, тоді побігати, а потім приступати до активних ігор, вправ та змагань. На практиці часто ці обов’язкові етапи пропускають, діти одразу починають ганяти м’яча. І це на фоні сидячого способу життя, недосипу (адже вони
до ночі сидять перед моніторами), та ще й наявності шкідливих звичок.
Є ще один важливий нюанс: медичні обстеження школярів. Зауважте, якщо дитина займається в спортивній секції, роботу її серця ретельно перевіряють. І жодних катастрофічних випадків там не стається.
А що відбуваєтся на уроках фізкультури? Діти можуть їх пропускати, приносити липові довідки, зрештою, часто їх стан здоров’я залишається недообстеженим. Часто саме в підлітковому віці на фоні навантажень проявляються проблеми зі здоров’ям, про які ні батьки, ані медики не підозрювали. Йдеться про наявність вроджених вад, які до певного часу взагалі не проявляються. Додайте той факт, що в період дозрівання відбувається інтенсивний ріст організму, притому перебудови зазнає робота ендокринної системи, що супроводжується справжнім гормональним вибухом. На цьому фоні серце зазнає додаткових навантажень, воно ніби не встигає за загальним процесом активізації.
Тож спровокувати катастрофу може навіть короткочасний швидкий біг, що нерідко й стається в наших школах, коли на цьому фоні зупиняється серце школяра…
– Що ж робити, аби такого не сталось? – Батьки мають наполягати на ретельному обстеженні стану серця школяра. Знадобиться не лише електрокардіограма, необхідно провести ехокардіографію, сімейний лікар повинен перевірити роботу серця на фоні навантажень. Для цього не треба виходити на стадіон, достатньо, аби школяр присів 20 разів, тоді виміряти його пульс. А якщо лікар дає скерування на додаткові обстеження, батьки мають наполягти, аби дитина їх пройшла. Тоді як часто дорослі вважають це непотрібною тратою часу…
– Стан серцево-судинної системи школярів вимагає особливої уваги,- наполягає кандидат медичних наук Георгій Даниленко, завідувач відділом гігієни дітей шкільного віку Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України.
– Звісно дуже гостро слід ставити питання стосовно функціональних обов’язків медичних працівників у школах, де нерідко працюють педіатри пенсійного віку. Тоді як вкрай необхідно, аби за станом здоров’я дітей у навчальних закладах стежив санолог (лікар, що займається формуванням потенціалу здоров’я дитини). У нас же такої одиниці в школах не передбачено. Хоча неправильно було б у всьому звинувачувати освітян чи
медиків. Батьки справді часто не придають цьому значення, буває, що усно повідомляють класному керівникові про підозру на проблеми в роботі серцево-судинної системи дитини. Але цю інформацію не
отримує вчитель фізкультури та шкільний медик. Ось і маємо страшні випадки на уроках.
Шукайте деталі в групі Facebook