Письменниця та журналістка з Хорватії Славенка Дракуліч розкрила символічне значення найвідомішого фото з першотравневої демонстрації 1968 року у Львові.
Про відомий знімок вона розповіла ще під час свого виступу на відкритті у Львові Конгресу культури “Перехід 1989”, пише Zbruc. За словами письменниці, кадр насправді стосується сприйняття минулого і дозволяє точно говорити про кілька важливих речей.
Так, мова йде про фото маленької, але чомусь невдоволеної дівчинки у сукні, з бантиком та кульками на першотравневій демонстрації 1968 року у Львові. На розмитому задньому фоні – натовп людей, будівля із плакатами.
Дракуліч розповіла, що познайомилась зі знімком за кілька років до даного виступу. Вона також відзначила, що колись це фото розмістив на своїй сторінці у соцмережі Музей історії Львова. Тоді під дописом назбиралось багато лайків та коментарів.
“Здебільшого там йшлося про те, як одягнена ця дівчинка. Це 1968 рік. Вона в домашньому маленькому платтячку, яке, правдоподібно, пошила її мама чи бабця. На ній ці шкарпетки, бантик, вона тримає кульки… Але подивіться на її лице. Вона не усміхається, виглядає напружена, трохи зла”, – сказала письменниця.
Вона погодилась із коментаторами і відзначила, що важливо було підкреслити вбрання, окуляри дівчинки.
“Але більшість коментаторів не звертає уваги на задній план. А він там є. Трохи розмитий, але є. Там є розмитий будинок, прапор, люди. На фасаді будинку є фото і прапори. Це важливо, бо це святкування першого травня – державного свята в той комуністичний час. Всі мої ровесники, я певна, без проблем розуміють і впізнають це тло”, – заявила Дракуліч.
Тоді письменниця пояснила, чому важливо бачити передній і задній плани. Так, за її словами, те, чого люди не бачать, не має значення. Вона додала, що у коментарях під знімком ніхто не обговорював заднього плану.
“А це план політичний. 1968 рік – це якраз той час, коли Радянський Союз, ми знаємо, напав на Чехословаччину, коли ми побачили справжнє лице комунізму. І нам потрібно пам’ятати саме ці аспекти. Це саме вони на другому плані. Саме тому важливо, хто дивиться і що саме він бачить на цій знимці”, – підкреслила авторка.
“Але ви можете дивитися, і у вас буде біла пляма замість заднього плану. Ви не бачите фасаду будинку, не бачите банерів на ньому. Не всі коментатори допису з цією світлиною, наприклад, розуміли, що то у Львові. Бо таку ж знимку можна було тоді зробити будь-де в СРСР… Ті самі пропагандистські слогани на те саме свято. Це все про комунізм, про успіхи у промисловості, сільському господарстві й інших галузях… Все це використовувалося в ідеологічних потребах, посилах”, – відзначила вона.
Також Дракуліч пояснила, чому молоді люди навіть у сучасності не реагують на тло. За її словами, справа саме в тому, що ніхто їм про це не говорить, це тло для них неважливе, невидиме, незрозуміле.
https://twitter.com/dmitrosel007/status/1256128052834295809
Шукайте деталі в групі Facebook