На думку Іванни Коберник, суспільна реакція тотальної нетерпимості до найменших помилок росте в українців зі школи.
Під час дистанційного уроку математики для п’ятикласників (в рамках проєкту «Всеукраїнська школа онлайн для 5-11 класів») вчителька Олена Бурдун, методистка вищої категорії, помилилася під час рахування: у прикладі 30,2 – 2,2 вона написала відповідь 18, хоча мало б бути 28.
Як відомо, перший бублик глевкий, особливо в тих умовах, в яких опинилася українська освіта. Дистанційне навчання – нелегка річ, воно потребує миттєвої мобілізації усіх доступних ресурсів, і не лише технічних, але й людських.
Чи легко вперше у житті проводити онлайн-заняття перед камерою, не отримуючи жодного зворотного зв’язку та сподіваючись лише на те, що виклад матеріалу зі сторони виглядає цілісним і логічним? Звісно, це риторичне питання, адже професії вчителя та актора усе-таки відрізняються. На жаль, далеко не всі люди про це пам’ятають.
Соцмережі відреагували миттєво: пані Олена опинилася в епіцентрі хейту, на її адресу полилося безліч негативних коментарів. І, здебільшого, авторами найобурливіших постів були інші педагоги, друге ж місце посіли батьки учнів.
І ця вчителька – методист вищої категорії! Є ненормальним для вчителя такого рівня на всю Україну такий ляп допустити! – зазначила Оксана Теслюк у коментарях у фейсбуці.
Моя дочка вчилася у неї до війни. На уроках було те ж саме. Нічого пояснити не могла. Діти не розуміли предмет, – поділилася інформацією Любов Солошенко.
Дехто перекладав вину на українську систему освіти загалом та редакторів проєкту.
Таких помилок – до того ж одразу всією знімальною групою, щоб не помітив ні оператор, ні редактор монтажу, ні випусковий редактор – боюсь, у Стенфорді не роблять, – іронічно підкреслила Ганна Гриценко.
У мене питання не до вчителя, а до редакторів… Зрештою, це їхнє завдання не випустити в ефір помилку, – написала Наталя Чумакова.
Немало освітян підтримали Олену Бурдун і висловили їй захоплення тим, що у такий нелегкий час вона допомагає учням отримувати знання дистанційно.
Цим вчителькам треба пам’ятник ставити. Спланувати таке онлайн-заняття за відсутності фідбеку та eye-contact в класі, а тим більше провести урок на камеру не просто, – наголосила Анастасія Богаєвська.
Олена Бурдун, спасибі вам за вашу роботу, співпрацю з нашими дітьми. Ваша помилка – це тільки те, що ви людина на своєму місці в наш складний час і робите свою роботу. Не помиляється той, хто нічого не робить. І якщо помітили цю помилку діти, то ви на вірному шляху їхнього розвитку, і вони уважні на ваших уроках. Сподіваюсь, що мої вдячні слова і слова підтримки будуть надихати вас на нові досягнення в роботі і співпраці з нашими дітьми. З повагою, мама ваших онлайн-учнів, – висловила свою думку Олена Крайня.
Ми ніколи нічому не навчимося, ніколи нічого не зробимо і ніколи не виліземо з тієї помийної ями, в якій перебуваємо зараз, якщо не почнемо приймати помилки, як абсолютно обов’язкову умову для зростання, – акцентувала увагу Ярослава Гресь. – Ще два місяці тому ніхто не уявляв, що можна запустити онлайн-освіту в масштабах країни. Так, неідеально. Так, в режимі авралу і кризи. Так, у напрузі і тиску. Але запустити. Розумієте? Будь-який процес потрібно обкатати, щоб він почав працювати без збоїв. А до цього помилитися багато-багато разів. І не боятися цього. Мені дуже шкода, що пані Олена стала жертвою хейтерів і випробувала на собі всю міць фейсбук-спільноти імені «Ніщо так не радує, як те, що у сусіда хата згоріла».
В Офісі Президента також не проігнорували ситуацію, яка трапилася під час уроку математики. Консультантка Головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента Аліса Ляліна зазначила, що така помилка педагога не є проблемою і її не потрібно «роздмухувати» до катастрофічних розмірів.
Ця помилка абсолютно механічна. Це людський фактор. Вчителі – живі люди, як і люди, які переглядали урок перед випуском. Від цього, на жаль, ніхто не застрахований.
Пані Ляліна додала, що вважає Олену Бурдун професійною вчителькою, яка цікаво і доступно пояснює матеріал.
Учні, які були присутні на уроці, говорили, що вона пояснює дуже цікаво, доступно і логічно. Учителька допустила помилку, так буває. Думаю, що це трапляється з багатьма педагогами у звичайних школах. Я не бачу в цьому нічого страшного. Добре, що цю помилку помітили. Це означає, що учні дивилися урок уважно, – пояснила представниця Офісу Президента.
Активно підтримала пані Олену і Зоя Литвин, голова громадської організації «Освіторія» та засновниця Новопечерської школи. Найбільше її обурило те, що після випуску уроку в соціальних мережах з’явилися в’їдливі коментарі і недоречні жарти, а журналісти телефонували із запитаннями, як покарають вчительку математики.
Серйозно? Покарають за те, що вона спить по 4 години та працює без вихідних, щоб діти у 40-мільйонній країні могли навчатись дистанційно в час епідемії? Яка попри всю вірусну паніку взяла на себе відповідальність викладати онлайн, вперше в житті, ще й перед трьома камерами? – написала пані Литвин. – Як добре, що я з командою живу в іншій системі координат, де помилка – це привід зростати далі, а не «карати». У якій ніхто не має права ображати Вчителя за те, що той бере на себе відповідальність, коли інші злякалися, допомагає і працює навіть в дуже складних умовах.
Крім двох символічних таборів «Підтримую» і «Не підтримую», на які розділилися українські освітяни, сформувався ще й третій. Його прибічники не засуджували Олену Бурдун, але й водночас не вставали в опозицію до хейтерів. Загальну нетерпимість до чужих помилок вони пояснювали негативним досвідом, який тягнеться за українцями ще зі шкільних років.
Я думаю, реакція спільноти була б поблажливою, якби діти роками не піддавались лютому терору за дрібні помилки та виправлення. У тій же соціальній мережі спробуй подискутувати з учителями. Що вони роблять насамперед? Накидаються, висміюють і клюють за помилки та одруківки. Часто не звертають увагу на сенс написаного, але придивляються до кожної коми, яка стоїть не на своєму місці. Ось це липке нав’язливе відчуття, що тебе оцінює прискіпливий вчитель і що ти не маєш можливості виправити, адже в тебе немає права писати олівцем. Майже у кожного, хто кинув камінь, є такі спогади. Люди, які усе життя відчували насилля над собою, насилля школи, держави тощо, ось так реалізовують особисту потребу у насиллі, – пояснила свою думку Ольга Савицька.
Я погоджуюсь, що бувають механічні помилки, стрес тощо. Все розумію і погоджуюсь з кожним словом. Але ось коли учні на тому ж ЗНО, знаходячись у стані ще більшого стресу, роблять подібну помилку – до них також мають бути поблажливими? Розуміти, що це human error, пам’ятати про втому і стрес? – запитала Наталя Пелих.
Радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник на своїй сторінці у фейсбуці зазначила, що, на її думку, суспільна реакція тотальної нетерпимості до найменших помилок росте зі школи, зі зниження оцінок за виправлення. Тобто за те, що дитина сама знайшла свою помилку і виправила, їй знижують оцінку. А крім того – за відступ неправильної кількості клітинок, надсилання оцінок на загальний огляд у вайбер чи вивішування на стінах школи у вигляді «рейтингів класів».
Так, це була лише прикра описка, яку пропустили до того ж стомлені редактори і монтажери, які ночами монтують уроки для дітей на карантині через надстислі терміни проєкту. Виправдовувати хейтерство неприпустимо. Але якщо ми хочемо в майбутньому в суспільстві іншої реакції – саме українська школа і українські вчителі мають змінити своє ставлення до помилок і реакцію на них, – підсумувала пані Коберник.
Окрім випадку на дистанційному уроці математики, користувачі соцмереж помітили ще декілька помилок з різних шкільних предметів:
Розповідаючи про російського царя Миколу І, вчителька історії назвала його Миколою ІІ.
На питання «Навіщо потрібні числівники?», вчителька української мови відповіла: «Щоб правильно говорити про гроші» і «щоб правильно висловлювати свої бажання». Як приклад свого бажання педагогиня вибрала IPhone останньої моделі.
На уроці географії для 10 класу вчителька переплутала назви океанів. Розповідаючи про Австралію, вона показала розташування материка на карті, а потім зазначила: «Територія Австралійського Союзу охоплює повністю материк Австралія, острів Тасманія і острови в Тихому й Атлантичному океані». Однак на заході знаходиться не Атлантичний океан, а Індійський.
Проєкт «Всеукраїнської школи онлайн» лише стартував, а українські вчителі тільки почали опановувати непростий формат дистанційного навчання. І найбільше, що їм потрібно сьогодні – це підтримка і віра у їхні сили.
Не помиляється насправді той, хто нічого не робить! На жаль, фейсбук як ніколи кишить жовчу і ненавистю. «Люди, будьте взаємно красивими!», – закликала Вікторія Оненко.
Шукайте деталі в групі Facebook