2 квітня Володимир Зеленський підписав зміни до процесуальних кодексів, цивільного, трудового, сімейного, податкового та іншого законодавства: вони вже опубліковані і набули чинності.
Сьогодні, 2 квітня, Президент підписав ухвалений 30 березня на позачерговому засіданні ВР закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (реєстр № 3275 від 29.03.2020). Закон вже опубліковано в газеті «Голос України» і він набув чинності.
Зокрема цим законом внесено зміни до КПК, КАСУ, ГПК, ЦПК, а також до Господарського, Цивільного кодексів, Кодексу законів про працю тощо.
1) Змінами передбачено, що протягом дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто, комп’ютерів та телефонів.
Однак реалізувати цю новелу на практиці повноцінно на даний час неможливо. Про те, коли можна буде її застосувати, детальніше можна прочитати в інтерв’ю радника голови Державної судової адміністрації за посиланням.
2) Процесуальні строки за КАСУ, ГПК та ЦПК продовжаться на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, аніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Детальніше за посиланням
Відмітимо, що ГНЕУ ВР розкритикувала зміни до ЦПК у частині зупинення процесуальних строків.
3) Суду (слідчому судді) дозволяється приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю або здоров’ю особи.
Детальніше про цю новелу можна прочитати за посиланням.
4) Також автори законопроекту №3275 вирішили піти тим же шляхом, що й автори законопроекту №3276, і тимчасово встановити особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження. А саме: у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
5) Ухваленим Законом Рада продовжила строки, визначені окремими статтями Господарського, Цивільного та Сімейного кодексів на строк дії карантину.
Мова йде, насамперед, про позовну давність.
У Господарському кодексі продовжені такі строки:
Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання (стаття 232 ГК). Згідно з кодексом, цей строк припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Строк позовної давності, що випливає з поставки товарів неналежної якості (стаття 269 ГК). Такі позови можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Строки позовної давності, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (стаття 322 ГК).
Строк позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту (стаття 324 ГК). Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, – протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об’єкта.
У Сімейному кодексі продовжені наступні строки:
Строк позовної давності до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу (стаття 72 ЦК). Такий строк складає три роки.
Строки звернення до суду з вимогою про визнання батьківства (статті 128, 129 Сімейного кодексу). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Строки звернення до суду з вимогою про визнання материнства (стаття 139 Сімейного кодексу). До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.
Щодо Цивільного кодексу України, то законодавець продовжив на час карантину строки, передбачені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.
Загальний строк позовної давності в три роки (стаття 257 ЦК).
Всі строки спеціальної позовної давності, що перелічені в статті 258 ЦК.
Строк позовної давності у спорах про переведення прав та обов’язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (стаття 362 ЦК). Такий строк складає один рік.
Строки, передбачені статтею 559 ЦК щодо права кредитора протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання пред’явити позов до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя.
Строк позовної давності в один рік, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (стаття 681 ЦК).
Строк позовної давності до вимог про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦК).
Строк позовної давності до вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі (стаття 786 ЦК).
Річний строк позовної давності до вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (стаття 1293 ЦК).
6) Крім того, в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, пандемій, зокрема коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.
7) Ліміти для ФОП збільшили, а платників ЄСВ не штрафуватимуть до 31 травня. Про інші новели для бізнесу можна прочитати за посиланням.
8) Згідно з ухваленим законом, з моменту установлення карантину і до його завершення наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 ЦК. Мова йде про те, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Втім, звільняючи від плати за майно, Рада забула внести зміни та встановити механізм виконання запровадженої норми. Детальніше про це можна прочитати за посиланням.
9) Окрім того, українцям на карантині залишать 2/3 окладу. Це стосується тих, хто не має можливості дістатися до роботи чи працювати дистанційно. Так, змінами до ст.113 Кодексу законів про працю передбачено, що перебування на карантині прирівнюється до простою не з вини працівника. Цей час має оплачуватися з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Детальніше про це можна прочитати за посиланням.
10) Внесені інші відповідні зміни до Кодексу законів про працю України. Зокрема, додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.
На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
Дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до суду за вирішенням трудового спору продовжуються на строк дії такого карантину.
11) Також внесені суттєві зміни до Закону «Про зайнятість населення»
Допомога по частковому безробіттю тепер може надаватися у тому разі, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, якщо роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.
У разі, коли роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
Період виплати допомоги по частковому безробіттю у разі, коли роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.
Виходячи із змін до прикінцевих та перехідних положень, Кабмін, скоріше за все, призупинить видачу дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності.
Служба зайнятості має право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, без дотримання встановленого порядку.
Статус безробітного будуть надавати особам з першого дня реєстрації їх у центрах зайнятості за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.
12) Також цим законом внесені зміни до закону про житлово-комунальні послуги. Нові договори про надання комунальних послуг можна укласти протягом п’яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавирусной хвороби (COVID-19), передбачених карантином.
Також відстрочено обов’язок співвласників багатоквартирних будинків обрати модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги.
Новим законом передбачено також чимало інших змін, на яких ми зупинимося в подальших публікаціях.
Шукайте деталі в групі Facebook