1. У якому випадку можна звертатись із таким клопотанням? Якщо у вас існують обґрунтовані побоювання з приводу переслідувань щодо вас у країні вашого походження (державі, громадянином якої ви є) за ознаками раси, релігії, національності, належності до певної соціальної групи чи політичних переконань i ви не можете або не хочете користуватися захистом своєї країни або якщо там існує серйозна загроза вашому життю чи здоров’ю через збройний конфлікт, котрий там триває, ви можете клопотати про надання вам міжнародного захисту в Польщі (статус біженця або додаткового захисту), пише Наш вибір.
2. Чи можу я просити про право тимчасового перебування в Польщі паралельно із проханням про статус біженця? Не дивлячись на те, яким чином ви прибули на територію Польщі: на підставі візи чи без неї, інформуючи на кордоні, що хочете клопотати про захист у Польщі, після подання заяви про надання статусу біженця ви вже не матимете можливості (ні в період розгляду справи про надання вам захисту, ні після закінчення процедури чи закриття провадження по справі) звернутися з клопотанням про надання вам дозволу на тимчасове перебування.
Якщо отримаєте остаточне відмовне рішення, будете змушені виїхати з території Польщі в 30-денний строк. У період розгляду справи про надання вам статусу біженця ви можете звернутися виключно з клопотанням про надання вам дозволу на постійне перебування, наприклад, на підставі польського походження.
3. Скільки українців звертаються з проханням про статус біженця? Скільки отримують? У 2014 році з клопотанням про надання статусу біженця в Польщі звернулися 2318 громадян України (близько 28% від загальної кількості всіх заявників). Керівник Управління у справах іноземців (польська абревіатура: UdSC) не надав статусу біженця жодному громадянинові України, натомість інші форми захисту – додатковий захист та згоду на толерантне перебування – отримали відповідно 6 i 11 українців.
У 2015 році з клопотанням про надання статусу біженця в Польщі звернулися 2305 громадян України (близько 19% від загальної кількості всіх заявників). Керівник Управління у справах іноземців видав 6 рішень про надання додаткового захисту, 6 рішень про надання згоди на толерантне перебування, натомість Рада у справах біженців (орган, що розглядає оскарження рішень, виданих керівником Управління у справах іноземців) видала 2 рішення про надання статусу біженця й 18 рішень про надання додаткового захисту.
4. Чому відмовляють? Головною причиною відмовних рішень у наданні міжнародного захисту в Польщі у випадку заявників – вихідців із Криму та Донецької і Луганської областей була можливість забезпечення цим особам внутрішнього переміщення, тобто переселення на територію так званої безпечної України, де центральними та обласними органами влади, неурядовими організаціями й волонтерами реалізовуються програми допомоги.
Не дивлячись на те, що вони не завжди гарантують реальну допомогу в працевлаштуванні чи не забезпечують можливості отримання соціальної допомоги, медичної опіки i здобуття освіти, зазвичай сам факт, що допомога є неефективною, не становить достатньої підстави, щоб можна було отримати міжнародний захист у Польщі.
Отже, кількість виданих позитивних рішень порівняно з чисельністю заявників, котрі клопотали про міжнародний захист, є мізерною. Тому, якщо ви прибуваєте до Польщі на підставі візи, добре подумайте, перш ніж звернетеся до керівника Управління у справах іноземців (польською: Szef Urzędu do SprawCudzoziemców, або Szef UdSC) із клопотанням про надання вам захисту.
Варто було б проконсультуватися з юристом, наприклад, в одній із неурядових організацій, де безкоштовно допомагають іноземцям, та разом подумати, які шанси на отримання вами міжнародного захисту. Може виявитися, що простіше і швидше забезпечити собі безпечні умови для життя в Польщі вдасться за допомогою подання заяви про надання вам дозволу на перебування.
Шукайте деталі в групі Facebook