Верховна Рада 249 голосами 13 квітня ухвалила в цілому рішення переписати бюджет країни на 2020 рік (щоб подивитися поіменне голосування, дочитайте новину до кінця). Нові цифри розробили з огляду на скорочення ВВП на 3,9%, падіння доходів на 120 млрд грн і зростання дефіциту держбюджету.

Рішення підтримали 226 нардепів від “Слуги народу” і 15 членів групи “Довіра”

Українців у 2020-му чекає подорожчання долара, істотне зростання цін і масштабна економія. Зарплати чиновникам, нардепам та держменеджерам уріжуть, а громадяни зіткнуться з безробіттям і падінням доходів. Економіка вперше за кілька років істотно скоротиться.

Детальніше про те, як і для чого переглянули бюджет країни, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Новий макропрогноз

ВВП (прогноз на 2020 рік) скоротиться на 3,9%;

ціни зростуть на 8,7% (раніше планували 5,6%);

курс гривні становитиме 29,5 грн/$ (замість 27 грн/$);

середня зарплата за місяць – 11 тис. грн (з урахуванням інфляції не зміниться, як порівняти з 2019 роком);

рівень безробіття – 9,4% (на 1,3% процентний пункт більше, ніж у 2019 році);

доходи бюджету скоротяться на 120 млрд грн;

дефіцит бюджету може зрости учетверо (понад 200 млрд грн).

Зважаючи на оновлені показники, виконати бюджет на 2020-й неможливо. Водночас у пояснювальній записці до описаних змін додали: вже з другої половини року очікується відновлення економічного зростання та його пришвидшення упродовж наступних років.

Що та як змінять:

освіта та наука – мінус 3 млрд грн;

пільги та субсидії – мінус 8,2 млрд грн;

Державний фонд регіонального розвитку – мінус 2,6 млрд грн;

Держслужба статистики – мінус 1,2 млрд;

Міністерство розвитку громад та територій – мінус 1,8 млрд грн;

Міністерство культури – мінус 7,2 млрд грн;

охорона здоров’я – мінус 922 млн грн;

Державне агентство інфраструктурних проєктів – мінус 959 млн грн;

збільшили на 2 млрд грн доходи держбюджету від Нацбанку – з 40,7 до 42,7 млрд грн;

зменшили бюджет на Фонд боротьби з коронавірусом – з 97,06 млрд до 64,67 млрд грн;

зменшили витрати на виконання рішень судів міжнародних інстанцій (на 340 млн грн);

виділили 4,9 млрд грн на Фонд регіонального розвитку;

обмежили місячні доходи керівникам, членам наглядових рад, нардепам, суддям і прокурорам – не більш як 47 тис. грн на місяць.

Кому уріжуть зарплати
На період карантину судді, прокурори, чиновники та навіть народні депутати повинні отримувати зарплати в розмірі до 10 мінімалок (47 тисяч гривень) – йдеться в документі.

“Зазначене обмеження не застосовується під час нарахування заробітної плати особам, які безпосередньо задіяні в заходах, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, що спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, зокрема в Операції Об’єднаних сил (ООС)”, – йдеться в оновленому бюджеті.

Що змінилося з попереднім проєктом
Фонд на боротьбу з коронавірусом знизили на 2 млрд (тепер 64,9 млрд грн);

аграріям повернулися дотації в розмірі 4 млрд грн (хотіли 2,5 млрд);

на Національну службу здоров’я виділили 15,8 млрд грн;

на 29,7 млрд грн збільшили бюджет Пенсійного фонду;

на обслуговування держборгу виділили додатково 3,3 млрд грн.

Знайшли гроші на аграріїв і біатлонний комплекс
Незважаючи на урізання витрат, деякі необов’язкові витрати залишили. Наприклад, новий бюджет передбачає виділення міській раді Яремчого в Івано-Франківській області 70 млн гривень на будівництво біатлонного комплексу. “Субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Яремче (для Поляницької сільської ради) на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області”, – йдеться в повідомленні.

Також залишили 4 млрд грн для аграріїв. Ці гроші як підтримку традиційно отримують українські агрокомплекси.

Перегляд головного фінансового документа в такому вигляді не підтримує опозиція. Наприклад, п’ятий президент Петро Порошенко заявив, що пропозиції уряду щодо секвестру бюджету знищують досягнення реформ, які впроваджувалися протягом 2014-2019 років – зокрема децентралізації, реформи освіти та медичної системи.

“131 млрд зовнішніх запозичень української держави базуються виключно на кредитах міжнародних фінансових організацій, насамперед МВФ. “Європейська солідарність” була де-факто єдиною політичною силою, яка вимагала, щоб розгляд пропозицій щодо секвестру бюджету, який зробила влада, обов’язково передував розгляду банківського закону, який є в переліку питань отримання Україною траншу МВФ та у справах захисту України від дефолту”, – нагадав Порошенко.