Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Американського товариства нефрологів, хворі, інфіковані коронавірусом, мають високий ризик розвитку захворювань нирок, повідомляє medpravda.ua.

Це стосується всіх, хто перехворів на коронавірусну інфекцію, незалежно від ступеня тяжкості. Однак ймовірність появи нефрологічних недуг особливо висока для тяжкохворих пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19, і може становити до 30%. Лікарі звертають увагу на те, що таке ускладнення може проявитися також у тих, хто страждає на діабет, гіпертензію, а також захворюваннями нирок.

Чому коронавірус «б’є» нирками, до кінця невідомо. Передбачається, що є кілька пояснень. Згідно з першим, рецептори ACE2, за якими коронавірус проникає в організм, знаходяться не лише на клітинах дихального тракту та серця, а й нирок. Згідно з іншою, надмірна реакція імунітету, так званий цитокіновий шторм, супроводжується виділенням цитокінів, тобто білків, що активують імунні клітини. Вони і викликають запалення власних тканин, у тому числі й нирок.

Коронавірус може спровокувати як тимчасове, і хронічне запалення ниркової системи. Тому медики радять максимально уважно ставитися до свого здоров’я і при перших симптомах звертатися до сімейного лікаря.

Українські вчені віднайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби і запобігти гострому ураженню легень у хворих на COVID-19.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Інституту молекулярної біології і генетики. наукового закладу у Facebook.

Попередньо, підібрані сполуки є перспективними для створення надалі медичних препаратів. Вони рятуватимуть від гострого респіраторного дистрес-синдрому, який проявляються у ковідних хворих. Втім, досліди ще тривають.

Учені поставили на меті підібрати речовини, які, впливаючи на відповідний фермент клітин крові – гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу.

Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета, він є ключовим для “діяльності” нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати “чужаків” – мікробів. Коли в наш організм потрапляє інфекція – віруси чи бактерії, – гранулоцити вибухають, викидаючи в позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, – це сіті, “сплетені” з ДНК загиблих клітин крові, – пояснили вчені.

Втім, як розповіли українські науковці, під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, “масового самовбивства”; іншими словами – нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали б захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Дослідження тривають півтора року. За цей час вчені змогли підібрати кілька сполук, які можуть пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток.

На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи в попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень при гострому запаленні легень у пацієнтів з ковідом.