16, 24 або 36 місяців служби: у Раді готують доленосне рішення щодо термінів мобілізації

В Україні було продовжено військовий стан та загальну мобілізацію. Українці задаються питанням, скільки потрібно буде служити.

Про можливі терміни служби повідомляє сайт Главред.

Україна виводить на обговорення питання про тривалість служби військовослужбовців, які зобов’язані проходити обов’язкову військову службу. Михайло Цимбалюк, народний депутат, стверджує, що наразі обговорюється питання щодо того, який конкретно термін має бути встановлений для мобілізації – це може бути період у 16 місяців, 24 місяці чи навіть 36 місяців військової служби. Політик підкреслює необхідність чіткого пояснення цих термінів для громадян та громадянок України, які можуть бути викликані військовим обов’язком.

За його словами, важливо інформувати всіх громадян та громадянок, які можуть бути призвані, про терміни цієї служби – 16, 24 чи 36 місяців.

Це питання ще потребує обговорення з військовими. Цимбалюр розповів, що на розгляді і питання про демобілізацію військовослужбовців, які вже відслужили свої терміни.

Він зауважує, що варто розробити систему, за якою повторно вони не будуть призиватись.

Щодо людей з інвалідністю, то громадяни з першою та другою групами інвалідності, що наразі перебувають на лікуванні повинні бути демобілізовані. Онкохворих громадян також слід звільнити від військової служби.Зараз ще немає закону про демобілізацію таких осіб, – розповідає Цимбалюк.

Загальна мобілізація в Києві: ТЦК видав наказ з’явитися впродовж 10 днів, що загрожує в разі ігнорування

Усім військовозобов’язаним дали 10 днів, щоб прибути до ТЦК.

Місцеві територіальні центри комплектування в Україні публікують накази про необхідність військовозобов’язаним з’явитися в 10-денний термін. Такий документ слідом за Івано-Франківськом з’явився в Києві – на сторінці Оболонського районного ТЦК у Facebook. Роздрукований наказ також розклеїли біля під’їздів, що викликало багато питань у місцевих. Утім, у столичному ТЦК роз’яснень не надали, а коментарі під публікаціями закрили.

ТСН.ua звернувся до адвокатки Марини Бекало із запитанням, чи законний такий наказ. Пояснюємо, як зобов’язані діяти чоловіки призовного віку та що загрожує в разі ігнорування документу.

Про що йдеться в наказі
Начальник Оболонського районного ТЦК та СП, полковник Олексій Привала зазначає, що наказ виданий у зв’язку з продовженням воєнного стану та загальної мобілізації в Україні.

“Усім військовозобов’язаним, що проживають на території Оболонського району міста Києва та мають мобілізаційні розпорядження, або в разі отримання ними персональних повісток з’явитися в терміни та за адресами, що вказані в їхніх мобілізаційних розпорядженнях, персональних повістках або наказах”, – наголошують у центрі комплектування.

Крім того, прибути до центру наказують усім військовозобов’язаним, які не отримали персональних повісток, у 10-денний термін від дня опублікування документу, тобто до 29 червня 2023 року.

Тим військовозобов’язаним, які стоять на обліку в інших центрах комплектування та тимчасово перебувають на території району у зв’язку з будь-якими обставинами – також прибути до Оболонського РТЦК, йдеться в документі.

Попереджають про кримінальну відповідальність
Наприкінці документу наголошується, що ухилянти несуть відповідальність згідно із законодавством України. Наводиться стаття 336 Кримінального кодексу. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років.

“В разі неявки до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин вас буде притягнуто до відповідальності згідно з законодавством та передано для розшуку, затримання і доставлення до ТЦК та СП органами Національної поліції”, – попереджає полковник Олексій Привала.

Що каже адвокатка
За словами адвокатки Марини Бекало, наказ начальника Оболонського територіального центру комплектування в частині оповіщення про виклик військовозобов’язаних до центру не відповідає порядку, передбаченому діючим законодавством, та не зобов’язує з’явитися за таким наказом до цього центру комплектування.

Вона пояснила ТСН.ua, що стаття 22 Закону про мобілізацію передбачає обов’язок громадян з’явитися до ТЦК та СП в терміни, зазначені в отриманих ними документах: мобілізаційних розпорядженнях та повістках.

“Тобто громадянин має з’явитися до ТЦК СП у разі отримання ним документу про виклик, а не прочитати десь в оголошенні, розміщеному на паркані або в парадному свого будинку”, – зазначила Марина Бекало.

Постанова Кабінету міністрів №1478 містить затверджену форму повісток. Її бланк передбачає розписку з особистим підписом особи про отримання повістки.

“Тобто така повістка є документом про виклик, який породжує обов’язок з’явитися до ТЦК СП у разі дотримання правильності її оформлення та порядку її вручення”, – роз’яснила ТСН.ua адвокатка.

Вказаною постановою також встановлений порядок вручення таких повісток військовозобов’язаним, а саме: вручення повісток під їх особистий підпис за місцем проживання (пункт 32 постанови).

Марина Бекало додала, що оповіщення також може бути реалізоване через роботодавця. В такому разі він бере на себе обов’язок сповістити свого працівника. Роботодавець має винести відповідний наказ на підприємстві (установі чи організації), вручити працівникові повістку про виклик до ТЦК та СП, забезпечити його явку та відзвітувати до центру комплектування про здійснення всіх цих заходів (пункт 47 постанови).

“Іншого порядку вручення повісток, зокрема шляхом розміщення оголошення в публічних місцях, законодавством не передбачено. Тобто розміщення такого наказу не є законним способом оповіщення військовозобов’язаних та відповідно, не несе за собою жодних правових наслідків для військовозобов’язаних у разі неявки до ТЦК СП”, – наголосила ТСН.ua Марина Бекало.

В Україні тривають військовий стан та загальна мобілізація. Чоловікам вручають повістки, які не означають автоматичного відправлення на фронт. Стало відомо, кого направляють до бойових військових частин в першу чергу.

Голова Житомирського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Ігор Бацюн нагадаємо, що Верховна Рада у період війни скасувала призов на термінову військову службу.

Територіальні центри комплектування та соцпідтримки проводять медичний огляд чоловіків до 27-річного віку для продовження їхнього перебування на обліку або зняття з нього. За словами Бацюна, насамперед армія поповнюється за рахунок резервістів, колишніх учасників ООС та АТО. Також нарощується чисельність підрозділів за рахунок військовозобов’язаних та військовослужбовців.

Зазначено, що призов резервістів та військовозобов’язаних здійснюється в обсягах, які визначаються мобілізаційними планами.

“Вручення повісток триває. Повістка не означає мобілізацію і відправлення людини відразу на передову. Вона видається з метою уточнення інформації про людину, а не її негайної мобілізації у військову частину”, – пояснив фахівець.

Ігор Бацюн підкреслив, що українець після отримання повістки має своєчасно прийти до військкомату. Така ж вимога пред’являється і до осіб, які мають право на відстрочку, а також тих, хто за станом здоров’я непридатний до служби. За порушення закону про загальну мобілізацію передбачено кримінальну відповідальність.

Згідно з наказом Президента, загальна мобілізація в Україні розпочалася 24 лютого. Минуло понад 8 місяців від початку повномасштабного вторгнення і багатьох українців цікавить, як довго вона ще триватиме.

Зауважимо, що в Україні під призов підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років, які не мають проблем зі здоров’ям чи інших причин бути звільненими від мобілізації. Скільки ще триватиме мобілізація та які є хвилі призову, розповідає 24 канал.

Мобілізація в Україні: коли припиниться призов
Мобілізація громадян України залежить від ситуації на фронті. Вона триватиме до кінця російського вторгнення.

Зауважимо, що рішення про продовження або припинення загальної мобілізації на території української держави мають переглянути до 21 листопада. Ймовірно, її продовжать.

Кого зараз призивають на службу до армії
Мобілізувати можуть будь-якого чоловіка призовного віку, який не має причин бути частково чи повністю звільненим від служби. В Україні мобілізація проходить за 4 хвилями:

Хвиля перша. Призов резервістів. Чоловіки з бойовим досвідом віком до 40 років.Здебільшого ветерани АТО чи бійці ООС.
Хвиля друга. Строковики. Ті, хто служили до 2014 року чи були контрактниками.
Хвиля третя. Офіцери запасу та ті, у кого є військова освіта.
Хвиля четверта. Усі інші чоловіки, що є придатними до військової служби
Зараз відбувається лише доукомплектування, а не формування війська. Як зазначав раніше начальник управління штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач, наразі жорсткого дефіциту у жодних спеціальностях немає.

Що передбачає виключення з військового обліку
Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” каже, що військовозобов’язані чоловіки, яких комісія визнала тимчасово або повністю непридатними до служби, під загальну мобілізацію не підпадають. Варто зауважити, що висновок про непридатність може робити виключно військово-лікарська комісія.

Тимчасово непридатних до військової служби громадян не назавжди знімають з обліку, а лише дають відстрочку. Якщо непридатність до була оголошена призовнику до початку повномасштабного вторгнення, то його можуть все одно викликати на медкомісію, щоб перевірити стан здоров’я.

В Україні можуть звільнити від мобілізації ще дві категорії громадян: чоловік-тренерів та вихователів. Народні депутати пропонують не залишати дітей без наставників та звільнити від мобілізації тих, хто з ними працює. Адже, навіть у мирний час у дошкільних та спортивних установах був дефіцит у цих спеціалістах, повідомляє редакція.

Відповідний законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення стабільної роботи закладів фізичної культури та спорту та дошкільних навчальних закладів в умовах воєнного стану” (№7226) вже поданий на розгляд Верховної Ради.

У документі сказано, що відстрочку від мобілізації отримають педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів, тренери (тренери -викладачі) закладів фізичної культури та спорту державної чи комунальної форми власності. Навантаження за основним місцем роботи у них має становити не менше 0,75 ставки.

Окрім цього, до закону “Про військовий обов’язок та військову службу” хочуть додати додаткову підставу для звільнення з військової служби. Військовослужбовці зможуть подати заяву про демобілізацію, якщо вони належать до категорії громадян, які відповідно до ст.23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають заклику та повернутися до попередньої діяльності.

У той час, як в Україні продовжується загальна мобілізація, деякі громадяни намагаються під усілякими приводами відмовитися від служби в армії. Однак не всі знають, що за відмову від мобілізації передбачено не лише адміністративне, а й кримінальне покарання. Багато ухилистів, які відмовилися від військової служби, вже постали перед судом.

Про те, за що і як засудили чоловіків, котрі відмовилися йти на війну, розповіло видання sud.ua.

В Єдиному реєстрі судових рішень міститься вже кілька десятків вироків, які суди винесли ухилистам за відмову від служби в армії. Усі вони засуджені за однією статтею. Це – стаття 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період).

Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 5 років. Проте, як вдалося з’ясувати з ухвалених вироків, багато ухилистів отримали умовне покарання. Тобто були засуджені, проте отримали відстрочку від відбування покарання.

Так, у Мукачівському міськрайонному суді 22 квітня розглядали справу мешканця Сєвєродонецька. 19 березня цього року чоловік написав письмову відмову від мобілізації, мотивуючи це тим, що утримує свою літню матір. У суді він визнав свою провину і щиро покаявся, що відмовився від служби в армії. У результаті йому присудили 3 роки позбавлення волі, проте з урахуванням пом’якшувальних обставин призначили йому річний випробувальний термін.

Ще один подібний випадок розглядали у Луцькому міськрайонному суді Волинської області. Підсудним виявився резервіст місцевого батальйону Національної гвардії, якого в перший же день війни, 24 лютого, повідомили, що він має прибути до військової частини. Однак чоловік не прибув туди. У суді він пояснив, що просто злякався, а також щиро розкаявся у своєму вчинку. В результаті його засудили до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.

Такий самий вирок, і теж із випробувальним терміном на 1 рік, отримав мешканець Луганської області, який переїхав із сім’єю на початку війни у Ковель Волинської області і вже там, у Ковелі, відмовився від мобілізації. У суді чоловік пояснив свою відмову тим, що з 2014 року його сім’ї вже неодноразово доводилося змінювати місце проживання. Ще до початку повномасштабної війни вони втратили нажите майно та будинок. Переїхавши з початком війни на нове місце, вони тільки-но почали облаштовуватись. Дружина підсудного знайшла роботу, а на його плечі лягла вся домашня робота, а також виховання двох малолітніх дітей. Суд врахував усі ці обставини і зважив за можливе дати ухилисту умовне покарання.