До оновленого переліку страв увійшли 160 різних позицій

Із другого семестру 2021-2022 навчального року українські школярі мають пройти ще через одну реформу — шкільного харчування. Проєкт, підтриманий першою леді Оленою Зеленською, був нарешті втілений у реальність.

У Держпродспоживслужбі України нагадали, що очікує учнів у їхніх їдалень після повернення за парти після зимових канікул, передає “Телеграф”.

Загальні вимоги

Зазначимо, що до оновленого переліку харчування учнів увійшли близько 160 різних страв. Головний акцент реформи — на зменшення шкідливих продуктів із поступовим збільшенням кількості споживаних молока, м’яса та овочів-фруктів.

Із 1 січня 2022 року у всіх їдалень українських шкіл повинні:

зменшити кількість:
-споживаного цукру;
-хліба для прийому їжі;
збільшити кількість:
-фруктів для одного прийому їжі;
-пташиного м’яса (70-120 г двічі на тиждень);
-молочних продуктів.

Що з іншими стравами та продуктами

Також реформа шкільного харчування передбачає й інші зміни в меню. Тепер три чверті всіх товарів, із яких готують для учнів, повинні мати рослинне походження. Сюди входять не лише овочі-фрукти, а й злакові (тобто крупи).

Зазначається, що картопля діти у їдальні зможуть отримувати не частіше ніж двічі на тиждень.

Також працівникам їдальні заборонять відварювати овочі “на наступний день” — все має бути максимально свіжим.

Будь-які страви з м’яса пропонують максимально поєднувати з різноманітними салатами чи іншими овочевими гарнірами.

Додатково влада приділила увагу проблемі ймовірних харчових алергій. Насамперед це стосується горіхів або насіння. Наявність таких продуктів у готовій страві не забороняється, проте учні мають бути проінформовані про це, щоб уникнути можливих трагічних наслідків.

Додамо, що у приготуванні для учнів українських шкіл заборонили використовувати плавлений сир, покупні соуси та майонези (крім кетчупу, в якому багато томатів). Сіль відтепер можна брати винятково йодовану.

Також наголошується, що діти повинні мати необмежений доступ до питної води під час їди — і мова не про чай чи соки.

Чи є додаткові заборони?
Відтепер у шкільних їдалень накладено суворе табу на продаж:

-солодких хлібобулочних виробів;
-будь-яких продуктів із високим вмістом цукру/солі;
-газованих напоїв;
-непастеризованих соків чи молочних продуктів;
-грибів;
-кави.

Згідно опитування МОН, шкільними їдальнями користуються близько 50% учнів. Основними причинами, через які діти відмовляються від харчування у школі, є несмачна їжа або поганий вигляд чи запах страв. Тому в Україні запроваджують нові вимоги до їдалень.

Ще з 1 вересня 2019 року в Україні запрацювала вимога до всіх об’єктів харчування – відповідність нормам НАССР (світова система управління безпечністю харчових продуктів). Дотримання її вимог є обов’язковим для всіх, хто займається виробництвом або виготовленням харчових продуктів.

У зв’язку з цим поступово мають проаналізувати стан кожної шкільної їдальні в Україні, аби привести все до ладу.

Але, за словами експертів, тут потрібен не тільки моніторинг та формальна сертифікація, а й знання для працівників освіти та сфери харчування. Зокрема, потрібен і гарний приклад та досвід, щоб діти харчувалися безпечно.

Саме для цього в Україні вже майже рік функціонує проєкт SCHOOL FOOD GENERATION, в рамках якого українські та європейські громадські організації докладають зусилля, щоб їдальні в садочках та школах були безпечні.

Які вимоги до харчоблоків прописані у стандартах
Харчоблоки мають бути обладнані так, щоб забезпечити достатню систему вентиляції, роздільні місця для прийому продуктів, готування та видачі.

Окрім цього, великі вимоги існують і для обладнання: це сучасні морозильні камери та холодильники, обладнання для приготування дієтичного меню, обладнання для підтримки санітарних умов.

Як школи можуть змінити їдальні
Під час конференції з експертами НАССР та освітянами, експерт Директорату європейської інтеграції та бюджетування Владислав Дементьєв розповів про те, які фінансові можливості мають школи для впровадження цих змін.

Наразі є два шляхи, які можуть використовувати адміністрації наших шкіл та садочків:

перша – це державні програми з бюджетного фонду МОН України,
друга – це місцеві бюджети, в яких закладено кошти на модернізацію шкільних їдалень.
Для цього адміністрації шкіл мають розробити проєкт модернізації і подати його на розгляд профільних органів місцевої влади. А ті вже забезпечать часткове фінансування з власних бюджетів. Після цього школа може звернутися до державних програм за дофінансуванням.

Проте деякі представники адміністрацій шкіл не впевнені, що запропоновані зміни відповідатимуть необхідним стандартам. Для цього було створено пілотні проєкти, і декілька шкіл вже отримують необхідне обладнання.

Наприклад, маріупольська ЗОШ №15 вже закупила устаткування – приблизна вартість обладнання 50 тисяч євро (це пароконвектомат, парова кулінарна система, електросковорідка, електрична плита, три холодильні шафи, морозилка, посудомийна машина, прилавки в їдальні, овочерізки, м’ясорубки тощо.

Як ці вимоги вплинуть на здоров’я дітей? Після впровадження всіх змін, що вимагає НАССР, на харчоблоки до шкіл не зможуть потрапити неякісні продукти. Адже ще на етапі приймання від постачальника можна в документах відстежити методи контролю, які пройшла сировина.

Також для якості харчування допоможе:

миття та дезінфекція кухонного та столового інвентарю,
дотримання правил особистої гігієни,
прибирання сміття та відходів,
боротьба з шкідниками,
дотримання технології приготування страв,
наявне сучасне обладнання,
уникнення перехресного забруднення продукції шляхом дотримання правил зберігання харчових продуктів тощо.
До слова, з 1 січня 2021 року дітей у школах мають годувати по-новому та без шкідливої їжі. Чим заборонено годувати дітей у школах:

Непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
Непастеризовані соки, газовані напої та кава.;
Продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі більше 0,12 грам на 100 грам готового продукту або з вмістом цукрів більше 10 грам на 100 грам готового продукту;
Заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.
Додамо, що School food generation, що реалізують “Жовто-Блакитні Крила” (Yellow-Blue Wings) і громадська організація “Поруч” у партнерстві з Kinderhilfswerk ChildFund Deutschland, за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Громади отримали право використовувати залишки коштів освітньої субвенції 2020 року на закупівлю засобів захисту, дезінфекторів та ремонт шкільних їдалень. Але загалом кошти можуть піти на будь-які потреби школи.

Відповідні зміни до постанови уряду оприлюднили на Урядовому порталі.

Згідно зі законом та через прохання батьків учнів та вчителів, залишки коштів освітньої субвенції з державного бюджету можуть дозволити використовувати у 2021 році місцевим бюджетом.

На що можуть піти кошти освітньої субвенції

Їх планують виділити на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для організації безпечного навчання у школах.

Також дозволяється використовувати залишки коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на ремонт і придбання обладнання для шкільних їдалень (харчоблоків).

Кожен засновник школи самостійно ухвалює рішення, на що спрямувати ці кошти: доплати вчителям, закупівлю додаткових автобусів, забезпечення інтернетом, протипожежні заходи, ремонт школи, а відтепер – і на дезінфектори та харчоблоки,
– йдеться у повідомленні уряду.

Зазначимо, що використати залишки освітньої субвенції на закупівлю дезінфекторів стало можливим ще минулого року, коли депутати, за ініціативи МОН, внесли необхідні зміни до законодавства.

Окрім того, у 2020 році уряд додатково виділив на ці потреби 540 мільйонів гривень.