В Україні заплановано реформу, про деталі якої розповіли у Міносвіти. Зміниться підхід до здобуття спеціальності. Виші будуть більш зацікавлені в абітурієнтах та коштах, які можна буде залучити завдяки їм.

У Міносвіти розкрили деталі реформи: виші “ганятимуться“ за абітурієнтами – today.ua
Заступник міністра освіти й науки Михайло Вінницький зазначив, що питання щодо необхідності тих чи інших спеціальностей не стоїть. Проте відомству складно спрогнозувати попит на багато професій. Тому українці зможуть самостійно обирати, які саме напрями будуть потрібні.

Очікується запровадження різних форм фінансування вищої освіти. На спеціальності, які мають попит на ринку праці, збережеться держзамовлення. І навчання студентів оплатить бюджет.

Для решти професій запровадять систему державних грантів. Абітурієнти зможуть вступати до вишів та їх навчання частково або повністю покриє бюджет. Буде реалізовано принцип – гроші йдуть за людиною.

Таким чином вдасться розширити коло осіб, яким забезпечать держпідтримку. Наразі 40% студентів навчаються за бюджетні кошти, а 60% – за свої власні, за контрактом. Після реформи ситуація зміниться, і пропорція буде зворотною.

“Гроші зараховуватимуться на спеціальний рахунок студента, і витратити їх можна буде лише на оплату навчання. А вже якому вишу їх перерахувати, вирішуватиме сам студент. Розмір гранту залежить від результатів, отриманих на ЗНО. Чим вищі бали, тим більша сума гранту. Наразі планується, що вона становитиме від 15 до 50 тисяч гривень на кожен рік навчання”, – уточнив Вінницький.

Вартість навчання за різними напрямками відрізняється. Введуть коефіцієнти, які врахують це. Грант видаватиметься на певну суму. Майбутній студент самостійно визначатиме, куди йому вступати. Він враховуватиме різні фактори, зокрема ціну навчання:

“Отримавши грант на певну суму, абітурієнт може виявити, що він покриває 80% вартості контракту в одному закладі та 50% в іншому. І тоді він вирішуватиме для себе, чи може він доплатити велику суму, щоб навчатися у Києві, чи погодитися на дешевший заклад, розташований в іншому місті”, – пояснив Михайло Вінницький.

У Міносвіти зробили висновок, що таким чином вдасться підтримати регіональні університети та дозволить їм конкурувати за абітурієнтів поряд з більш престижними вишами. Якщо грант не покриє вартість навчання, студенту доведеться доплатити різницю за власний кошт або батьківський. Також можливе отримання пільгового кредиту під 5-10% річних. Повернення коштів передбачено після навчання, коли випускник працевлаштується.

Примітно, що гранти видаватимуть лише на першу освіту.

У Міносвіти анонсували реформу вищої освіти. Зокрема, вона передбачає скорочення кількості вищих навчальних закладів, приєднання малопотужних вишів до більш потужних, а також підсилення матеріальної бази укрупнених вишів. Крім того, кількість закладів вищої освіти в містах буде прив’язана до кількості населення міста.

В Україні ліквідують 40 відсотків вишів: у Міносвіти розповіли, кого розформують насамперед – today.ua
Про це, зокрема, повідомив у своєму Facebook ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський.

Відповідно до планів Міносвіти, в Україні зі 164 вишів має залишитись не більше 100. Про це йшлося на засіданні “Союзу ректорів вищих навчальних закладів України” за участю міністра освіти Оксена Лісового.

Так, за словами Співаковського, вже цьогоріч об’єднають заклади вищої освіти у Дніпрі, Миколаєві, Одесі, Харкові, Кривому Розі, Львові, Житомирі, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Рівному та Умані.

Зокрема, влада має намір ліквідувати виші, в яких навчається менше 5 тисяч студентів. Їх приєднуватимуть до більших закладів освіти. Принципи приєднанням будуть такі:

соціально-гуманітарні, педагогічні та природничі заклади освіти приєднають до класичних університетів;
технічного та будівельного профілю – до політехнічних вишів;
аграрні, харчові та ветеринарні приєднають до технологічних вишів.
Для укрупнених вишів передбачені інвестиції. Так, за перші півроку після укрупнення вони мають отримати по 1,5 млн доларів інвестиційних коштів. Крім того, у містах планують сформувати укрупнені інноваційні центри, в які буде вкладено по 5 млн доларів інвестицій.

Кількість вишів у містах залежатиме від чисельності населення міста
В Україні ліквідують 40 відсотків вишів: у Міносвіти розповіли, кого розформують насамперед

Так, заступник міністра освіти Михайло Вінницький запропонував градацію кількості вишів в залежності від кількості населення. Зокрема, у містах, в яких проживає від 100 до 350 тисяч населення, має бути не більше двох вишів. У більших містах може бути більше вишів різного профілю.

“У містах з кількістю жителів понад 350 тисяч може формуватися мережа вишів, яка передбачає заклади трьох типів: навчальні інститути, які мають тісний зв’язок із роботодавцем, дослідницькі університети та міжгалузеві (світоглядні) або спеціалізовані (наприклад, музичні) академії”, —запропонував чиновник.

У Міносвіти вважають, що в навчальних закладах вищої школи, крім містоутворюючих та спеціалізованих академій, має навчатись не менше за 5 тисяч студентів. В Україні є виші, в яких налічується й по 25 тисяч студентів, але є й чимало таких, де кількість студентів не досягає навіть 5 тисяч. У Міносвіти таке розпорошення коштів вважають неприпустимим. Середня чисельність студентів має бути не меншою за 10 тисяч.

“Наша мета — середня кількість студентів в одному виші України на рівні 10 тисяч. Зараз у закладах МОН середня кількість — 6 648. Є й такі, які мають понад 25 тисяч студентів, але середня цифра надто низька, що негативно впливає на можливості вибору дисциплін студентами і розпорошує цінний людський та матеріальний ресурс”, — уточнив Вінницький.

В Україні готують ліквідацію бюджетних місць у вишах. Навчатися безкоштовно зможуть лише студенти, які набрали найвищі бали під час вступу. Крім того, право на безкоштовне навчання залишать для дітей, що належать до пільгових категорій. При цьому решті студентів доведеться платити за навчання: комусь повністю, комусь частково. Це лише частина реформи вищої освіти, яка затіяна в Україні під час війни.

В Україні різко скоротять кількість бюджетних місць у вишах: що іще передбачено реформою вищої освіти – today.ua
Про те, які нововведення готують у системі вищої освіти, та як планують адаптувати навчання до запитів ринку праці, розповіла віце-прем’єр, міністр економіки Юлія Свириденко.

Бюджетних місць у вузах майже не буде
Держзамовлення збережуть на інженерні спеціальності, а також на вчителів та медиків. Та й те, кількість місць, на яких можна буде навчатися повністю державним коштом, зведуть до мінімуму. На них зможуть потрапити лише одиниці: абітурієнти, які набрали максимальну кількість балів під час вступу, і деякі пільговики.

Але при цьому на суто контрактній формі (де повністю навчатимуться власним коштом) залишаться лише 40% студентів. Решта 60%, так чи інакше, отримуватимуть фінансову допомогу на навчання у вигляді грантів, а також у вигляді доступних кредитів.

Державне замовлення на фахівців максимально наблизить до ринку праці
Це допоможе покінчити з таким явищем як структурне безробіття, коли на ринку праці повно безробітних, проте потрібних фахівців роботодавці не можуть знайти вдень із вогнем. Студенти отримають грантові гроші на навчання та зможуть самі обрати дефіцитну спеціальність, за якою навчатимуться.

Маючи в своєму розпорядженні певну суму грошей для оплати навчання, студенти вже не поступатимуть туди, де є бюджетні місця, а на ті спеціальності, які їм справді до снаги, і які будуть затребувані на ринку праці.

Після закінчення навчання вони зможуть одразу влаштуватися на роботу за фахом. Таким чином, вони отримають роботу, якої прагнули, а підприємства отримають молодих і перспективних фахівців, мотивованих до професійного зростання.

В Україні різко скоротять кількість бюджетних місць у вишах: що іще передбачено реформою вищої освіти

“Наша мета – створити умови, щоб ті, хто хоче працювати, могли це робити безперешкодно”, – наголосила Свириденко.

Які спеціалісти після війни будуть найбільш популярні на ринку праці?
Юлія Свириденко називає насамперед інженерно-технічні спеціальності, а також фахівців у галузі точних наук, які матимуть прикладне значення у розвитку економіки країни.

Тому пріоритетний ряд фахівців виглядатиме так:

інженери і технічні фахівці оборонно-промислового комплексу;
військові усіх спеціальностей;
спеціалісти зі STEM-освітою (наука, технології, інженерія, математика);
будівельники та архітектори;
фахівці у галузі енергетики;
медики (серед найбільш затребуваних після війни будуть психологи та реабілітологи);
педагоги.
Завдяки повній діджиталізації ніхто не зможе працювати нелегально
Усі види праці, включаючи дистанційну роботу, а також надомну зайнятість та фріланс, будуть легалізовані. Звісно, всі платитимуть податки. Однак бонусом до цього будуть йти соціальні гарантії: право на відпустку, право на лікарняний, що оплачується, і, нарешті, будь-який фрілансер зможе заробити собі стаж для пенсії.

В Минобразования предупредили о намерении провести массовое закрытие вузов в Украине. В частности, планируется прекращение работы филиалов университетов.

В Минобразования предупредили о массовом закрытии вузов в Украине в 2024 году – today.ua
Заместитель министра образования и науки Украины по вопросам высшего образования Михаил Винницкий представил детали новшества. Он сообщил, что в данный момент насчитываются 170 действующих государственных вузов. Это слишком много, потому число учреждений для получения высшего образования уменьшат до 100.

Отмечено, что кардинальные изменения в системе высшего образования произошли еще 15 лет назад. Тогда в Украине работали 350 вузов. При этом в одном из них количество студентов составляло 6,7 тысячи.

Сейчас в нашей стране 300 высших учебных заведений, в которых в среднем учится по 3400 студентов – это в два раза меньше, чем ранее. Причем инфраструктура предусмотрена для большего количества соискателей высшего образования.

Винницкий назвал путь изменений эволюционным. Он считает, что университетов должно стать меньше, а те, которые останутся, нужно модернизировать.

Средства для проведения реформы образования выделит Всемирный банк, но они рассчитаны на меньшее количество вузов. Таким образом, меньшие и более слабые присоединятся в более крупным, произойдет объединение. МОН закроет филиалы университетов.

Михаил Винницкий напомнил, что за границей, в европейских странах в вузы поступают около 30% выпускников. А в Украине этот показатель намного выше – около 70%. В Министерстве образования решили усилить профессионально-техническое и профессиональное образование, это один из приоритетов реформы.

Чиновник пояснил, что нужно уходить от советского индустриального типа обучения. Он указал, что в университетах обязательно должны быть свои кампусы, в противном случае на качественное образование рассчитывать не приходится.

У Міносвіти остаточно визначились із заочною формою навчання у вишах. Від неї мають намір відмовитись. Заочне навчання не витримує конкуренції з іншими освітніми формами і має відійти у небуття. А сучасні методи здобуття вищої освіти цілком дозволяють людям поєднувати роботу і навчання.

У Міносвіти остаточно визначилися із заочним навчання у вишах – today.ua
Як вчинять із “заочкою”, розповів у телемарафоні заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Заочне навчання більше пов’язано зі здобуттям “корочки”, тобто диплома про вищу освіту, каже заступник міністра. Раніше нерідко так траплялось, що людина, яка здобула вже якийсь авторитет в обраній спеціальності, не могла рухатись далі: обіймати керівні посади, робити кар’єру або взагалі втілювати якісь свої ідей. Усе – через те, що в неї не було диплома про вищу освіту.

Для таких людей було виходом саме заочне навчання: без відриву від роботи вони мали змогу здобути диплом. Звісно, про здобуті знання у 90% випадків там не йшлося. Однак тепер в Україні усе ж на перше місце виходить не диплом, а знання. Знання, яких “заочка” не дає.

“Треба розуміти, що заочна форма, на превеликий жаль, у багатьох випадках, навіть у більшості випадків – це не про якість освіти, це про отримання “корочки” у формі диплома. А ми все-таки вважаємо, що в майбутньому післяпереможної України якість освіти має бути важливіша, ніж сам диплом”, – каже чиновник.

У Міносвіти остаточно визначилися із заочним навчання у вишах

Через це був поданий законопроект щодо припинення прийому студентів на заочну та вечірню форми навчання вже з наступного навчального року. Однак згодом навздогін цьому законопроекту у Міносвіти розробили інший – про скасування заочної форми навчання. Тому попередній законопроект було вирішено відкликати з парламенту.

“У нас на черзі наступний законопроект, який має йти як урядовий, де ми пропонуємо насправді все ж відмовитися від заочної форми навчання і повністю замінити дистанційною формою, і так само гнучкою формою денної форми, так звана індивідуальна траєкторія”, – поділився чиновник.

Слід сказати, що дистанційне навчання, яке українці були змушені спробувати ще під час пандемії ковіду, підійшло багатьом здобувачам освіти. Воно не зобов’язує студента зранку стрімголов бігти на пари і досипати на лекції в аудиторії. Водночас, воно дає можливість у зручний час ознайомитися з матеріалом і навіть отримати консультацію викладача.

Отже, тепер студенти сам зможуть обирати, що їм зручніше: дистанційна, стаціонарна чи змішана форма навчання. Головне питання вищої освіти тепер буде, не де і коли її здобували, а що залишилось у головах після навчання.

Уже цієї зими чоловіки, які вирішили сховатися від мобілізації у вишах, мають всі шанси потрапити на фронт

В Україні продовжено дію воєнного стану та загальної мобілізації, однак деякі чоловіки використовують навчання у закладах вищої освіти для отримання відстрочки. Згідно із коментарем народної депутатки Наталії Піпи телеканалу «Еспресо», парламентарі розглядають новий законопроєкт, який враховуватиме сферу діяльності особи, а не тільки її вік.

«Якщо ми не змінимо умови, то ситуація зі чоловіками призовного віку, які отримують другу вищу, наступного року не зміниться. Проте, я думаю, що умови зміняться. Тому ми відповідно побачимо іншу цифру. Відповідний законопроєкт Веніславського був вже зареєстрований, проте в Європейському Союзі його визнали дискримінаційним за віком», – повідомила депутатка.

За її словами, в зв’язку з цим розробляється новий законопроєкт із врахуванням інших критеріїв.

«Зокрема, не за віком, а від сфери діяльності і т.д. Тобто, буде враховуватись сфера діяльності людини й відповідність до неї набуття другої вищої освіти», – пояснила Піпа.

Вона також підкреслила, що ситуація може змінитися вже цієї зими через наказ Генштабу, який має змінити правила отримання відстрочки від призову через здобування другої вищої освіти.

Піпа зазначила, що хоча навчання і є важливим, використання його в якості засобу уникнення мобілізації, ускладнює ситуацію в країні, яка потребує захисників.

Нагадаємо, українських студентів, які перебувають в академічній відпустці, можуть мобілізувати. Ця категорія підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Тож студентів в академвідпустці можуть забрати в армію, якщо вони не мають інших підстав для надання відстрочки від призову.

Зарплати викладачів вишів давно застаріли і потребують перегляду. Однак у бюджеті немає і не передбачається грошей на збільшення виплат працівникам вищої школи. Але при цьому зарплати усе ж таки можна збільшити – за рахунок скорочення викладачів вишів.

У Міносвіти анонсували велике скорочення викладачів вишів – today.ua
Таку думку висловив заступник міністра освіти Михайло Вінницький під час онлайн-зустрічі із представниками громадського об’єднання “Прогресильні”.

Щоправда, заступник міністра замість “скорочення” вжив більш завуальований термін – “модернізація мережі вищих навчальних закладів”.

Висловлена ним думка – непопулярна, попередив чиновник, та все ж вона не позбавлена здорового глузду. Україні зараз не потрібно ані стільки вишів, скільки в ній є, ані стільки викладачів у вищій школі. На підтвердження своїх слів Вінницький навів статистику.

“15 років тому було 630 тисяч випускників шкіл щорічно. Минулого року було 360 тисяч випускників шкіл. Демографія показує, що в нас спад у кількості вступників фактично наполовину”, – констатував чиновник.

При цьому в країні за ці роки не скоротилась ані кількість вишів, ані чисельність викладачів у них. Однак держава не може собі дозволити утримувати таку кількість вищих навчальних закладів і таку армію викладачів в умовах демографічної кризи, що склалася.

У Міносвіти анонсували велике скорочення викладачів вишів

“Я розумію, що це дуже непопулярно звучить, але в нас на сьогоднішній день забагато викладачів”, – заявив заступник голови Міносвіти.

Тому шлях до підвищення зарплат викладачів вищої школи лежить лише через скорочення існуючої мережі вищих навчальних закладів та, відповідно, скорочення викладачів вишів.

“І коли ми говоримо про збільшення витрат на оплату викладачам, ми маємо розуміти, що бюджет не гумовий. На сьогоднішній день збільшення окладів чи збільшення зарплат викладачів є можливим лише за умови модернізації мережі”, – резюмував чиновник.

В Україні розпочалося відрахування студентів із вишів. Їхні керівництва пояснили ситуацію наявністю відповідного наказу.

“Є наказ“: в Україні розпочалося масове відрахування студентів із вишів – today.ua
Керівники вищих навчальних закладів повідомили про планові відрахування студентів. Йдеться про тих з них, хто пропускає більшість занять. За підсумками вересня стане відомо, хто несерйозно ставиться до навчального процесу та не планує гризти граніт науки.

З 1 вересня більшість студентів почала навчатися офлайн. Очне навчання нарешті відновили повністю – вперше за останні 3,5 роки. Школи та інші навчальні заклади переходили до онлайн-режиму через пандемію коронавірусної інфекції, а також у зв’язку із початком повномасштабної війни.

За неявку на пари передбачено покарання. Наразі розпочалося масове відрахування з вишів студентів, які проігнорували заняття протягом перших десяти днів нового семестру.

Декан факультету комп’ютерних наук Національного авіаційного університету Сергій Гнатюк заявив, що багато студентів на момент початку навчання перебували за кордоном. Потрібно з’ясувати, чи продовжуватимуть вони навчання в дистанційному режимі або їх відрахують.

Заступник декана кібернетичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Кашпур наголосила, що до прогульників суворе ставлення:

“Є наказ ректора щодо відрахування через 10 днів. Ми завжди виконуємо наказ ректора”.

“Є наказ“: в Україні розпочалося масове відрахування студентів із вишів

Нагадаємо, що керівництву вишів рекомендували до такого методу покарання студентів у Міносвіти. Незабаром стане відомо, як нову політику реалізуть на практиці, бо до 1 жовтня всі списки на відрахування вже мають бути готові.

Відомо, що багато чоловіків вирішили стати студентами, щоб отримати відстрочку від мобілізації. Деякі з них виявили бажання здобути другу чи навіть третю освіту. Ті, кого відрахують із вишів, зможуть поповнити лави ЗСУ та захищати Україну від російських окупантів.

Міністерство охорони здоров’я раніше оприлюднило проєкт наказу щодо переліку професій, для яких щеплення від коронавірусу буде обов’язковим. До нього входили вихователі та вчителі шкіл, коледжів та профтехів, натомість про викладачів вишів не згадувалося. Проте тепер МОЗ оновило проєкт.

Відповідно до нової редакції проєкту, перелік професій доповнили працівники вишів, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Окрім того, у документі з’явилася примітка, згідно з якою, вакцинація проводиться “у разі відсутності абсолютних медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень”.

У проєкті наказу наголосили, що якщо педагоги відмовляться чи уникнуть щеплення – їх будуть відстороняти від роботи.

У МОЗ кажуть, що Європейський суд з прав людини підтвердив, що обов’язкова вакцинація є законною та не протирічить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з документом, вакцинації проти COVID-19 підлягають:

вихователі, вчителі шкіл, викладачі коледжів та профтехів, викладачі вишів, закладів спеціальної освіти та наукових установ,
працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів,
працівники місцевих державних адміністрацій.

До слова, уряд підтримав пропозицію МОЗ про обов’язкову вакцинацію для освітян. Це викликало неоднозначну реакцію серед вчителів – хтось підтримує, хтось налаштований проти.

Українських роботодавців можуть допустити до управління вишами.
Про це розповів міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в інтерв’ю «РБК-України».

«На сьогодні з депутатами з профільного комітету ми розглядаємо ініціативу щодо державно-приватного партнерства в частині допуску роботодавця як стейкхолдера до управління університетом. Для того щоб посилити практичну і бізнесову складову», – заявив Шкарлет.

Він підкреслив, що на балансі державних вишів дуже багато соціальних об’єктів, на які потрібні кошти. МОН виступає за передачу їх у комунальну власність.