Очевидно, війна в Україні закінчиться вже наступного року. Принаймні такий висновок можна зробити з бюджету-2024, який уже підписаний президентом. У новому державному кошторисі закладено меншу суму витрат на Міноборони, ніж у поточному році. Причому ця сума суттєво нижча – більш ніж на чверть.

Кінець війні в Україні: у бюджеті-2024 скоротили видатки на Міноборони – today.ua
Закон про бюджет-2024 вже опубліковано на сайті Верховної Ради України.

Так, якщо 2023 року Міністерству оборони дісталося 1,44 трлн грн, то наступного воно отримає лише 1,16 трлн. Таким чином, військовому відомству більш ніж на чверть скоротили видатки.

Та якщо врахувати, що чисельність ЗСУ завдяки безперервній мобілізації планують підтримувати на сталому рівні, і крім того, потрібно буде закуповувати озброєння, обмундирування, витрачати гроші на медобслуговування воїнів та членів їхніх сімей, а також інвестувати у придбання житла для військовослужбовців, то очевидно, що знадобиться не менша сума, ніж була цьогоріч.

Отже, або наша влада планує завершити війну в Україні до закінчення 2024 року, або військові дії будуть заморожені, і тоді чисельність армії можна буде на якийсь час скоротити, і, до того ж, не виплачувати нікому бойові 100 тисяч, оскільки й самих боїв не буде.

Гроші, передбачені у бюджеті-2024 на потреби Міноборони, підуть на такі статті видатків:

керівництво та військове управління у сфері оборони – 663 756 000 грн;
забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів та військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни – 882,8 млрд грн;
розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання – 265,3 млрд грн;
будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ – понад 100 млн грн;
утилізацію боєприпасів та техніки – 23,2 млн грн.

Бюджет 2023 року ще не має чітких обрисів, але має статті видатків, які він мусить забезпечити. Це – витрати на війська, а також пенсії, соцвиплати і зарплати бюджетникам. Щоправда, останній пункт буде профінансовано не для всіх і не повним обсягом.

Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю одному з видань.

Усі бюджетні сфери чекає оптимізація видатків, каже глава Мінфіну. При цьому є статті, які мусять бути профінансовані в повному обсязі.

“Ми маємо профінансувати пенсії пенсіонерам, зарплати медикам, освітянам, соціальний захист громадян, виплати внутрішньо переміщеним особам і кошти на військову кампанію, на армію. Все. Бюджет буде надзвичайно жорсткий. Це бюджет можливостей в умовах війни”, – каже глава Мінфіну.

На сьогодні ще немає можливості оцінити макропоказники майбутнього державного кошторису. Крім того, Мінфін не може сказати, чи буде індексація соціальних виплат. Очільник профільного міністерства наразі навіть не ризикує називати, який курс гривні закладають у бюджет. Єдине, що він сказав з цього приводу, що “цифри не катастрофічні”, і що цей бюджет – формула з багатьма невідомими. Але все ж є надія його виконати хоча б у такому, дуже оптимізованому, вигляді.

При цьому, звісно, творці бюджету 2023 року покладають великі надії на міжнародну допомогу. Без неї увесь план доходів полетить шкереберть.

Крім зарплат медиків і вчителів, які міністр виділив окремо, решта бюджетних зарплат, очевидно, буде переглянута, і не в кращий бік. При цьому вже остаточно вирішено, що скоротять затрати на міністерства. Вони будуть знижені ще на 10%, бо вже на 10 відсотків вони були скорочені цьогоріч.

Яким чином це відбуватиметься, міністр не став вдаватись у деталі. Можливо ще й сам не знає, а можливо просто не хоче передчасно лякати колег-чиновників. Але він каже, що зараз ретельно вивчаються усі можливості, як оптимізувати затрати міністерств і при цьому не зменшити їхньої функціональності.

“Зараз міністерства проходять різні стрес-тести, оцінку власних політик. Це складний процес. Думаю, будуть певні оптимізаційні процеси запроваджено. Єдине, що я хочу сказати, що великої економії коштів тут не варто очікувати”, – уточнив міністр.

Офіс президента України з початку пандемії коронавірусу та введення карантинних заходів у країні не скоротив видатків.

Про це йдеться у новому розслідуванні “Watchdogs”.

Отже, відкриваємо сайт, де публікуються усі витрати з держбюджету. Виставляємо фільтр від того ж 15 березня і до першого червня. Перше, на що звертаємо увагу – витрати на харчування під час офіційних заходів та квіти. А ще в останній робочий день травня (29 травня) Офіс Президента розщедрився п’ятдесятьма тисячами на сувенірні годинники.

За цей один-єдиний день Банкова лише квітів купила на 14 тисяч гривень! Нумо пошукаймо для кого були ці квіти.

У цей день Зеленський заслухав міністра Авакова щодо стрілянини у Броварах, зустрівся із правозахисниками і вручив грамоти чотирьом послам. Жодних квітів на жодному фото з сайту президента того дня – немає.

Гортаємо табличку з витратами далі і натрапляємо на “футляри для держнагород” на 226 тисяч. Це лише одна проплата, загалом на цю забаганку Банкова витратила 564 тисячі, більше півмільйона лише на одні футляри! Показово, що договір на ці забаганки був укладений 6 квітня, у розпал карантину.

Більше півмільйона за футляри? Вам цікаво скільки коштували медальки, які у цих футлярах мають дарувати? Ці витрати у сусідньому рядку – 773,6 тисячі гривень… увага “остаточний розрахунок”. Тобто, платили ще! І все – саме під час дії карантину! Барабанний дріб… 2 мільйони 681 тисячу!

Ми попросили Монетний двір НБУ показати ці антикризові ордени і медалі, натомість, отримали посилання на договір, за яким Банкова не стала економити під час всесвітньої кризи. Майже 10 млн грн разом із бланками лише на нагороди. Лише за час карантину.

Офіс Зеленського обійшовся українцям в 75 мільйонів гривень за 2,5 місяці
“Влада звертається до бізнесу і каже: ви маєте допомогти, дайте кошти на закупівлю масок, костюмів… І ми сьогодні бачимо, що, виявляється, себе влада ні в чому не обмежує”, – коментує міністр соціальної політики (2014-2016 роки) Павло Розенко.

Ще одна показова стаття витрат – це перельоти. Майже 2 млн грн за час весняного карантину. Найдорожчий рейс – відправка літака до Південної Кореї по засоби медичного захисту. Обійшовся він у майже 650 тисяч. Усі решта перельотів – це перевірка ремонту доріг, покладення квітів біля пам’ятників.

За прикладами щодо обмежень чиновників під час кризи, далеко за прикладами ходити не треба. Павло Розенко працював в уряді 14-16 років, коли країна проходила мало не найважчі часи сучасної історії: анексію Криму, війну на Донбасі, знецінення гривні. Як же себе тоді повели чиновники? Заборонили проводити ремонти в цей час, закупівлю дорогої техніки, автомобілів, комп’ютерної техніки, меблів, проведення ремонтів у центральних органах влади, припинили закупівлю почесних грамот, орденів, медалей. Тоді припинили і зекономили, нинішня ж влада – не стала.
Тож при офіційній зарплаті в 22,5 тисячі особисто Зеленського, офіс гаранта обійшовся українцям в 75 мільйонів гривень за 2,5 місяці.

Часу не вистачило розповісти і про друк дипломів, закупівлю подарункового паперу та навіть “нанесення логотипів” – кожна з цих статей коштувала десятки тисяч гривень.

Ми маємо два варіанти – або “зелена” влада просто не звертає уваги на кризу і на собі економити не хоче, або Зеленський про ці витрати не в курсі – тоді це ще гірший варіант.