Чи чекати на введення військ НАТО в Україну у разі активації 5-ї статті Альянсу: експерт дав чітку відповідь

15 листопада дві російські ракети впали на території Польщі – у Люблінському воєводстві біля кордону з Україною, загинули двоє людей. Це може стати приводом для активації 5 статті договору НАТО.

Імовірність такого розвитку подій оцінив військовий оглядач, головний редактор “Апострофа” Денис Попович.

Він зазначив, що зараз “м’яч” на боці поляків. Якщо вони наполягатимуть на активації 5 статті, НАТО буде змушене реагувати, інакше виникне питання про дієздатність Альянсу.

Навіть якщо це станеться, є варіанти як саме. Оглядач нагадав, що 5-та стаття працювала лише одного разу – після 11 вересня 2001 року. Але Афганістан – це не Росія. Тому у разі запуску 5-ї статті у Брюсселі почнуть довго в ній копатися. При цьому вона абсолютно необов’язково передбачає військове втручання.

“Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене Статтею 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні”, – таке формулювання 5-ї статті.

Таким чином, тільки НАТО вирішуватиме, які дії вважати в такому разі необхідними, і зовсім не факт, що це може бути введення військ. А якщо це буде введення військ, то зовсім не факт, що їх введуть в Україну, щоб допомогти нам вибити росіян на кордони 1991 року.

“Тобто варіантів багато і чисто військовий лише один із них. Та й у нього багато підваріантів. І чомусь мені здається, що спочатку включать 4 статтю (консультації). Хоча з іншого боку, Україна під час зустрічі “Рамштайн-7″, яка відбудеться завтра, отримала дуже багато добрих аргументів щодо постачання нових цікавих іграшок”, – резюмував Денис Попович.

У Казахстані 5-ий день тривають масові протести. Влада країни вирішила дозволити силовикам на випередження стріляти по мітингувальниках.

Джерело: Tengrinews.kz
Відповідний указ дав особисто президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Крім того, політик назвав мітингувальників вбивцями та злочинцями.

Токаєв почав говорити про іноземців
Після початку протестів у Казахстані Токаєв звинувачував у цьому уряд. Однак як тільки у Кремлі заявили про “організацію з-за кордону”, казахський президент заявив, що силовикам нібито доводиться боротися “з місцевими та іноземними бандитами”.

Я дав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. Нам довелося мати справу з озброєними та підготовленими бандитами, як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами та терористами. Тож їх треба знищити. І це буде зроблено найближчим часом,
– заявив Токаєв.

Крім того, Токаєв звинуватив у протестах правозахисників та активістів, а події в Алмати, за словами президента – “підпільні теракти”.

Введення військ в Казахстан: головне
У Казахстані з 3 січня тривають масові протести. Через 2 дні ситуація загострилася, тому президент країни Касим-Жомарт Токаєв вирішив звернутися до Організації Договору колективної безпеки (Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан, Росія та Казахстан) з проханням ввести війська.
Того ж вечора Радбез ОДКБ ухвалив рішення відправити своїх військових “миротворців” у Казахстан.
7 січня таке рішення ухвалили й в Таджикистані та Киргизстані.
Росія ж ввела війська ще уранці 6 січня, однак лише ввечері підтвердила це.
За даними ОДКБ, у Казахстані перебуває 2 500 “миротворців”.
Більше про введення військ Росії в Казахстану нашому сюжеті: дивіться відео