Дуже схожий на COVID-19: вчені шукають вакцину від нового вірусу

Взимку 2022 року, доки коронавірус COVID-19 йшов на спад, маловідомий вірус, що викликає схожі симптоми – інфекцію легенів, надривний кашель, нежить, та біль у горлі – лише набирав обертів.

Йдеться про метапневмовірус людини (HMPV).

Чим він небезпечний та які основні симптоми розповідає CNN.

За даними систем нагляду за респіраторними вірусами Центру з контролю та профілактики захворювань США, навесні 2023 року зросла кількість випадків метапневмовірусу людини (HMPV).

Під час свого піка в середині березня 2022 року майже 11% протестованих лікарями зразків у відділеннях інтенсивної терапії США були позитивними на HMPV. Це приблизно на 36% вище середнього сезонного піка до початку пандемії коронавірусу COVID-19. Раніше йшлося лише про 7% позитивних результатів на HMPV.

Однак на відміну від COVID-19 та грипу, вакцини проти HMPV або противірусних препаратів для його лікування не існує.

Наразі фармацевтичні компанії працюють над вакцинами проти метапневмовірусу. Зокрема, Moderna – виробник вакцини проти COVID-19 щойно завершив раннє дослідження мРНК-вакцини проти HMPV.

Дослідження показали, що у США метапневмовірус щороку завдає стільки ж проблем зі здоров’ям, скільки грип та близький до нього респіраторно-синцитіальний вірус (RSV).

Отже, лікарі виділяють такі ознаки метапневмовірусу:

кашель;
нежить;
інтоксикація (гарячка, ломота в тілі);
задишка;
фізикальні зміни у легенях;
дисфункція шлунково-кишкового тракту;
бронхіт чи пневмонія.

Метапневмовірус людини виявили голландці у 2001 році. Отримавши 28 зразків від дітей у Нідерландах з респіраторними інфекціями незрозумілого походження, дослідники культивували зразки в різних типах клітин мавп, курей і собак.

Вони вивчали інфекцію, структурно пов’язану з родиною параміксовірусів (paramyxoviridae), які викликають у людей респіраторні захворювання, такі як кір, епідемічний паротит та RSV.

Вивчивши гени вірусу уважніше, вчені виявили його близького родича: пташиний метапневмовірус. Нове захворювання назвали метапневмовірусом людини. За словами науковців, еволюціонувавши, він перейшов від птахів до людей.

Коли дослідники перевірили зразки крові 72 пацієнтів, що зберігалися з 1958 року, усі вони показали сліди впливу цього вірусу. Це означає, що принаймні останні півстоліття він перебував серед людей непоміченим.

Оскільки тестування на HMPV рідко проводиться поза лікарнями, важко визначити справжній масштаб захворювання.

Дослідження 2020 року в журналі Lancet Global Health підрахувало, що по всьому світу серед дітей віком до 5 років у 2018 році було понад 14 мільйонів інфікованих HMPV, понад 600 тис. госпіталізацій і понад 16 тис. смертей.

Нагадаємо, що Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що COVID-19 більше не вважається глобальною надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я.

В Україні Кабінет міністрів продовжив режим надзвичайної ситуації і карантин через COVID-19 до 30 червня 2023 року.

Штам “Дельта” спричиняє страшні наслідки для організму інфікованих. Ураження можуть зазнати фактично всі внутрішні органи. Вірус викликає у пацієнтів дивний синдром, що переслідує вже після одужання, роблячи людину майже беззахисною перед будь-яким ГРВІ.

Як інформує “Obozrevatel”, на думку імунолога Анатолія Чусака, тривалість збереження симптомів постковіду залежить від багатьох факторів, таких як вік і наявність хронічних захворювань, та може затягуватися до декількох місяців. При цьому багато з тих, хто перехворів на COVID-19 декілька разів і страждає постковідним синдромом вже цієї зими можуть зіткнутися з новою проблемою, а саме: нашаруванням на постковід захворювання на ГРВІ та грип.

Що робити, якщо людина з постковідним синдромом заразилася ГРВІ?

Ризики для здоров’я людини пов’язані з тим, який перебіг у неї мало захворювання на COVID-19, наскільки сильно була вражена дихальна система і постраждали інші органи, а також як на даний момент відбувається відновлення роботи органів і систем організму.

Якщо у пацієнта COVID-19 мав легкий перебіг, ураження органів були невираженими, і вже за пару тижнів організм повернувся до норми, то наслідки коронавірусної інфекції будуть мало відчутні та можуть не позначитися на перебігу наступних вірусних інфекцій, в тому числі ГРВІ.

Але якщо людина перехворіла на COVID-19 важко, у неї є хронічні захворювання легенів, серця, або інші стани, які лікарі називають несприятливим преморбідним фоном, то реабілітаційний період після COVID-19 у неї погіршиться ще більшими розладами в роботі цих органів. У зв’язку з цим хворі матимуть тривалий постковідний синдром, а додаткове навантаження на імунну систему і весь організм у вигляді ГРВІ лише ускладнить ситуацію.

COVID-19 легко сплутати з ГРВІ

Лікарі погоджуються, що період відновлення після захворювання на COVID-19 може супроводжуватися численними симптомами, багато з яких імітують клінічні прояви респіраторних вірусів:

головний біль,

виражена втома і збереження апатії,

періодичні підвищення температури тіла,

задишка і тривале збереження розладів нюху,

сухий кашель.

Ці ознаки нерідко маскують початок розвитку інших вірусних інфекцій, тих самих ГРВІ. В такому випадку хворий не завжди розуміє, що вплинуло на його самопочуття: перенесений ковід чи нова вірусна інфекція.

Що впливає на тяжкість перебігу ГРВІ у людини з постковідним синдромом?

Найперше – це висока ймовірність розвитку ускладнень, які залучають практично всі органи. Сьогодні встановлено, що коронавірус може викликати множинні ураження органів, тому навіть ті, хто легко перехворів на COVID-19, також виявляються в зоні ризику з більш важкого перебігу ГРВІ.

По-друге, основні події під час COVID-19 в більшості випадків відбуваються у легенях, які також є зоною інтересу вірусів ГРВІ. Тому нашарування вірусної інфекції на уражені й недостатньо відновлені після коронавірусного впливу легені може привести до додаткового їх пошкодження і формування вже ускладненого перебігу ГРВІ.

По-третє, має значення фактор часу. Запізніле звернення за медичною допомогою (коли час, який можна було витратити на встановлення причини погіршення самопочуття, вже втрачено) підвищує ймовірність розвитку ускладнень і подовжує період відновлення, роблячи його неповним. У підсумку, людина отримує нові проблеми зі здоров’ям, що вимагають тривалого лікування.

Як правильно вирішувати проблему постковіду і ГРВІ?

Безумовно, найкращим варіантом буде повністю відновитися після COVID-19 і не захворіти на ГРВІ. Але цей ідеальний сценарій мало здійснений у реальному житті, де кожна людина, навіть та, яка знаходиться вдома і мінімально контактує з людьми, не застрахована від вірусних інфекцій. Тому конкретним виходом із ситуації після перенесеного гострого захворювання є перебування під наглядом лікаря та дотримання його рекомендацій. Про всі зміни в самопочутті, тобто погіршення існуючих симптомів або появу нових, необхідно повідомляти фахівцю, а не чекати, поки, можливо, все вирішиться само собою.

Що робити, якщо людина з постковідним синдромом захворіла на ГРВІ?

Насамперед лікування з перших днів має проводитися тільки під контролем спеціаліста. Тільки він може визначити причину зміни в самопочутті та призначити необхідну терапію. Зволікання з початком лікування може обернутися високою ймовірністю розвитку ускладнень, які виходять далеко за межі дихальної системи.

Особам, які перенесли COVID-19 необхідно пам’ятати про те, що вразливість респіраторного тракту, зокрема легень, зберігається тривалий час. Поки триває процес відновлення, дихальні шляхи потребують не тільки захисту, а й своєчасного подолання будь-якої вірусної інфекції.

Для цього підійдуть противірусні препарати, які прицільно впливають на причину захворювання – віруси, і мінімально втручаються в стан імунної системи, яка постраждала від коронавірусу. Лікар може призначити прямі противірусні препарати, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Флавоноїди, які входять до складу препаратів блокують ферменти розмножень – РНК- і ДНК-полімерази вірусів ГРВІ, що забезпечують утворення вірусних копій в зараженій клітині.

А у вірусу грипу екстракт протефлазіду пригнічує ще й активність нейрамінідази, яка виконує подвійну роль: вона забезпечує розповсюдження вірусу дихальними шляхами і гарантує вихід новостворених вірусних часток із клітини. Таким чином відбувається зниження вірусного навантаження на організм людини, яка страждає на постковідний синдром, і знижується ризик розвитку ускладнень внаслідок ГРВІ.

Загалом, одужання після гострої фази ковіду не означає, що організм повністю позбувся захворювання і відновився. Тому важливо не тільки дотримуватися рекомендацій лікаря щодо способу життя і надання уваги своєму здоров’ю, а й стежити за змінами в самопочутті та при найменших порушеннях звертатися до фахівця.

Новий, «британський» штам коронавірусу найбільше вражає молодь і людей працездатного віку. Летальність COVID-19 серед цих категорій пацієнтів підвищилась.

Про це в інтерв’ю УНІАН розповіла завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Львова Наталія Матолінець.

«У нас є різні пацієнти, але дійсно, британський штам найбільше вражає молодь, людей працездатного віку. На сьогодні у нас наймолодша пацієнтка − 22 роки. Це дівчина, у якої виявлений цукровий діабет та тяжка пневмонія, вона на штучній вентиляції легень, боремося за її життя. Найстаршому нашому пацієнтові у реанімації 89 років. Тобто є різна вікова категорія, але найбільше поступає пацієнтів у віці від 46 до 53-60 років», − розповіла лікар.

За її словами, ці люди ходять на роботу і зазвичай просто не звертають увагу на тривожні симптоми − температуру, ломку, нежить.

«От вони ходять-ходять… Самі потім кажуть, мовляв, та я випивав щодня по 3 грами парацетамолу, бо піднімалась температура. А потім в один момент зранку прокидаються (9-12 доба) і вже таблетка не допомагає. Їх привозять каретою швидкої допомоги, а там 80-90% ураження легень», − розповідає Матолінець.

За словами лікарки, її медзаклад вже навіть не бере пацієнтів з ураженням легень менше за 70%, адже хворих з тотальним ураженням стало забагато.

«Раніше, під час другої хвилі, ми працювали з пацієнтами з ураженням 40-50%, але то були люди старшого віку. А зараз молодь і 80-90% ураження…», − пояснила вона.

За словами медика, летальність серед пацієнтів на стаціонарі дуже висока.

«Можливо, у цифрах так, як було і торік влітку, але тоді помирали пацієнти категорії 80+, а тепер 50+, це дуже страшно. Якщо в цифрах, то в нашій лікарні з 55 пацієнтів в реанімації за добу помирає в середньому 3-5 осіб», − повідомила Матолінець.

Третя хвиля коронавірусу в Україні

На початку березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Україні почалася третя хвиля коронавірусу. Він додав, що у зв’язку з цим існує загроза нового жорсткого локдауну.

На сьогодні 11 регіонів України перебувають у «червоній» зоні епідемічної небезпеки. Однак загальнонаціональний локдаун поки не вводиться.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що «британський» штам коронавірусу «тероризує» Україну. За словами міністра, «британський» штам коронавірусу більш заразний, більш «молодий», з високим відсотком ускладнень та тяжкою клінічною картиною.

За даними сервісу Worldometers, станом на 7 квітня Україна вийшла на перше місце в Європі за смертністю від COVID-19.